Рішення

від 11.12.2008 по справі 2/472-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/472-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11.12.2008                                                                Справа №  2/472-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватної фірми "Астрал", м.Херсон

до Комунального підприємства  радгосп-завод "Янтарний", м.Херсон  

про   стягнення 11069,45 грн.

за участю представників сторін:

від  позивача - Філімонова Г.М., довіреність № 2/09-2008 від 22.09.2008 р.  

від  відповідача - Неділько В.Г., доручення б/н від 10.07.2008 р.

в с т а н о в и в:

Приватна фірма "Астрал" звернулась до суду з позовом  до Комунального підприємства  Радгосп-завод "Янтарний" про стягнення боргу та інших  нарахувань за отримані  відповідачем  нафтопродукти. З урахуванням здійснених  уточнень позовних вимог ПФ "Астрал" просить стягнути з КП р/з "Янтарний" 3230,00 грн. основного боргу, 2619,98 грн. збитків від інфляції, 324,29 грн. - 3% річних, 2520,00 грн. збитків від прострочення грошових зобов'язань, 102,00 грн. по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні позивачем зазначені вимоги підтримані, а відповідач їх визнав частково.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши  сторони, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість  вимог позивача, які задовольняються частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, приватна фірма "Астрал" (далі - позивач, ПФ "Астрал", Продавець) зареєстрована рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради 19.08.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №  213150.

На підставі укладеної усної угоди купівлі-продажу нафтопродуктів між ПФ "Астрал" (Продавцем) та Радгосп-заводом "Янтарний" (Покупцем), позивачем 08  жовтня  2007  року в адресу відповідача було поставлено дизельне паливо в кількості 3150 літрів за ціною 4,20 грн. за 1 літр, на загальну суму реалізації 13230,00 грн. Це підтверджується  податковою накладною № 809 від 08.12.2007 року, видатковою  накладною № 224 від 08.10.2007 року, рахунком № 197 від 08.10.2007 року. Фактичне  отримання дизельного палива підтверджується  довіреністю серії НБЄ № 542723 від 08.10.2007 року на ім'я Винник Миколи Васильовича та зазначеними  вище документами.

Згідно з частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити подавцю повну вартість товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчої документації.

Однак, станом на момент розгляду справи Радгосп-Завод "Янтарний" сплатив лише частину вартості палива в розмірі 10 000,00 грн., чим порушив права і інтереси ПФ "Астрал", як кредитора в зобов'язанні.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед підприємством складає 3230,00 грн.

Лист-претензія ПФ "Астрал" від 08.09.2008р. № 02/09-10 "Про сплату боргу за поставлене дизельне паливо" з вимогою щодо перерахування суми заборгованості у строк до 15.09.2008р. залишений Радгосп-Заводом "Янтарний" без реагування.

Відповідно до ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином в установлений термін. Часткова сплата вартості отриманого товару здійснена лише 11.07.2008р., тобто через 256 днів з моменту його відвантаження.

Одним із наслідків при порушені зобов'язань ст.611 Цивільного кодексу України передбачено в т.ч. відшкодування збитків і моральної шкоди.

Обов'язок боржника, що порушив зобов'язання, відшкодувати кредитору спричинені цим збитки закріплений ст.623 ЦК України. В цивільному праві діє принцип презумпції вини, тобто особа, що порушила зобов'язання, є винною, доки не доведе відсутність своєї вини.

Під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) - ст.22 Цивільного кодексу України.

Враховуючи суттєву зміну вартості нафти на світовому ринку, в оптовій, так в роздрібній торгівлі, наказом директора ПФ "Астрал" станом на 11.12.2008 року ціна на дизпаливо встановлена на рівні 5,0 грн. (у т.ч. ПДВ) за 1 літр.

Отже, позивач вважає, за звичайних умов продажу доходи ПФ "Астрал" від реалізації дизельного палива становили би   15750,00 грн. (3150 л х 5,0 грн.)

За таких обставин, збитки від невиконання та неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань на думку позивача складають 2520,00 грн.(15750,00 грн. - 13230,00 грн.)

Крім того, згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України встановлена додаткова відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Величини індексів інфляції у 2007 та 2008 роках визначені Державним комітетом статистики України та публіковані у відповідних номерах газети "Урядовий кур'єр".

Так, сума боргу з урахуванням індексів інфляції за листопад 2007 року - листопад  2008 року становить 3230,00 + 2619,98 грн. = 5849,98 грн.:

13230,00 грн. х 102,2% (індекс інфляції за листопад 2007) - 13230 = 291,06грн.

13230,00 грн. х102,1% (індекс інфляції за грудень 2007) - 13230 = 277,83 грн.

13230,00 грн. х 102,9% (індекс інфляції за січень 2008) - 13230 = 383,67 грн.

13230,00 грн. х 102,7% (індекс інфляції за лютий 2008) - 13230 = 357,21 грн.

13230,00 грн. х 103,8% (індекс інфляції за березень 2008) - 13230 = 502,74 грн.

13230,00 грн. х 103,1% (індекс інфляції за квітень 2008) - 13230 = 410,13 грн.

13230,00 грн. х 101,3% (індекс інфляції за травень 2008) -13230 = 171,99грн.

13230,00 грн. х 100,8% (індекс інфляції за червень 2008) -13230 = 105,84 грн.

3230,00 грн. х 99,5% (індекс інфляції за липень 2008) - 3230 = -16,15грн.

3230,00 грн. х 99,9% (індекс інфляції за серпень 2008) - 3230 = - 3,23грн.

3230 грн.х101,1% (індекс інфляції за вересень 2008) - 3230 = 35,53 грн.

3230 грн.х101,7% (індекс інфляції за жовтень 2008)- 3230 = 54,91 грн.

3230 грн. х 101,5% (індекс інфляції за листопад 2008) - 3230 = 48,45 грн.

291,06 + 277,83 + 38367 + 357,21 + 502,74 + 410,13 + 171,99 + 105,84 -16,15 - 3,23 + 35,53 + 54,91 + 48,45 грн. = 2619,98 грн.

Проценти за невиконання відповідачем грошового зобов'язання дорівнюють 324,29 грн.

Розрахунок:

13 230,00 грн. - загальна сума боргу за зобов'язанням.

10 000,00 грн. - частина боргу, що була сплачена 11.07.2008р. (через 256 днів з моменту відвантаження)

3230,00 грн. - частина боргу, що залишилась несплаченою (прострочка платежу станом на 11.12.2008р. становить 429 днів)

10 000грн. х 3% : 365 (кількість днів у році) х 256 (кількість прострочених днів виконання зобов'язання) = 210,40 грн.

3230,00 грн. х 3% : 365 (кількість днів у році) х 429 (кількість прострочених днів виконання зобов'язання) = 113,89 грн.

113,89 грн. + 210,40 грн. = 324,29 грн.

Переговори між сторонами щодо врегулювання спору, погашення заборгованості та відшкодування збитків до позитивного результату на призвели.

Конституція України, норми якої кореспондуються зі ст.15 Цивільного кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України гарантує кожному право на захист своїх прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу (3230,00 грн.), процентів  за порушення  грошового зобов'язання (324,29 грн.), збитків від інфляції  (2619,98 грн.) суд визнає  обґрунтованими і погоджується з ними.  В той же час вимоги щодо стягнення 2520,00 грн. збитків  суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Як встановлює Господарський кодекс України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, угоди (договори) та зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.  

Згідно положень статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа перед бачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на по терпілого.

Відповідно до ст.224 ГК України на кредитора покладається обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому, кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, підтвердити їх документально. Отже, пред'явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Відповідач до статті 610 Цивільного кодексу України, правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 того ж кодексу, в тому числі  і відшкодування збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність  за наявності її вини (умислу, необережності), якщо  інше не встановлено договором або законом (п.1 ст.614 ЦК України).

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який  порушив  зобов'язання, має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір  збитків завданих  порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової  відповідальності учасника господарських  відносин є вчинення ним правопорушень у сфері господарювання.

На кредитора покладається обов'язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. При цьому, кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, підтвердити їх документально. Отже, пред'явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Статті 218 ГК України і 614 ЦК України визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як право порушення.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм права, враховуючи фактичні обставини справи та досліджені докази, суд прийшов до висновку про  недоведеність позивачем факту спричинення йому  збитків відповідачем у розумінні норм цивільного господарського законодавства та статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України, а отже вважає необґрунтованими вимоги про стягнення збитків у заявленій сумі.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Радгосп-Заводу "Янтарний", 73000 м.Херсон, вул.Янтарна, 25, ЗКПО 00413481, р/р.26008007760002 в Херсонській філії АКБ УкрСиббанк, МФО 352758 на користь Приватної фірми  "Астрал", 73000 м.Херсон, Миколаївське шосе,74, ЗКПО 24946242, р/р.26007901026324 в філії Першого українського міжнародного банку, м.Миколаїв, МФО 326126 - 3230,00 грн. (три тисячі  двісті тридцять грн. 00 коп.) основного боргу, 2619,98 грн. (дві тисячі  шістсот дев'ятнадцять грн. 98 коп.) інфляційних збитків, 324,29 грн. (триста двадцять  чотири грн. 29 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення направити сторонам по справі.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      17.12.2008р.