Постанова

від 09.08.2012 по справі 2а-0770/1801/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2a-0770/1801/12 справа № 2a-0770/1801/12 рядок статзвіту – 8.1.5 код -  01   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    09 серпня 2012 року                                                                 м. Ужгород           Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Свалявської міжрайонної державної  податкової інспекції Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іхас" про стягнення заборгованості в сумі 76360,16 грн., - ВСТАНОВИВ:                      Позивач - суб'єкт владних повноважень - Свалявська міжрайонна Державна  податкова інспекція Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іхас" про стягнення коштів у сумі 76360,16 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим  платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.           09 серпня 2012 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами. Як вбачається із поданого клопотання, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився повторно, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову. У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.           На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість  розгляду даної справи в порядку письмового провадження,  на підставі наявних  у справі доказів.           Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  приходить до наступного висновку.           Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Іхас" зареєстровано Свалявською районною державною адміністрацією 16 травня 2003 року, про що видано  Свідоцтво (а.с. 7) та перебуває на обліку в Свалявській міжрайонній державній податковій інспекції Закарпатської області.           Матеріалами справи встановлено, що 14 жовтня 2005 року між Солочинською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Іхас" укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться  на території територіальної громади с. Солочин загальною площею 2,7892 гадля будівництва туристичного комплексу.           Так, відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу Укаїни, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки.           Судом встановлено, що згідно поданої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки на 2011 рік товариство з обмеженою відповідальністю "Іхас"  нараховувало орендну плату у сумі 6901,96 грн. щомісячно.                      Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.           У відповідності до 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.           Вимогами пп. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.           Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами  з питань митної справи.           У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної  податкової служби мають право  застосовувати  до платників  податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати  до бюджетів  та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку, та розмірі, встановлених Кодексом, стягувати суми  простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою  (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим  державною (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або  під державну (місцеву) гарантію,  а також за кредитом з бюджету в порядку визначеному цим Кодексом.           Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової  служби здійснює за платника  податків і на користь  держави заходи щодо  погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення  коштів, які  перебувають у його власності, а в разі  їх недостатності - шляхом  продажу майна такого платника  податків, яке перебуває у податковій заставі.           Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів  з рахунків платника  податків у банках, обслуговуючого  такого платника  податків, здійснюється  за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу  або його частини.                      П. 11 ст. 10 Закону України "Про державну  податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до  судів  позови до підприємств, установ, організацій та громадян  про визнання угод недійсними і стягнення  в доход держави  коштів, одержаних ними  за такими  угодами, а в інших випадках - коштів,  одержаних  без установлених  законом  підстав, а також про  стягнення заборгованості  перед бюджетами  і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.           За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.                      Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства  України з відповідача не стягуються.                                Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -           ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги Свалявської міжрайонної Державної податкової інспекції  Закарпатської області - задовольнити повністю. 2. Стягнути з рахунків (код 32271013, р/р - 26065040073001, МФО 312538 ф-я ВАТ КБ "Надра" м. Ужгород) відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Іхас" (89321, Закарпатська область, с. Солочин, буд. 213а) на  користь державного бюджету  заборгованість у сумі 76 360 (сімдесят шість тисяч триста шістдесят) грн. 16 коп. 3. Копію постанови надіслати Свалявській міжрайонній державній податковій інспекції, для виконання та відповідачу -  для відома. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                     Андрійцьо В.Д.