Рішення

від 04.12.2008 по справі 50/177-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

50/177-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2008 р.                                                            Справа № 50/177-08

вх. № 8640/2-50

Суддя господарського суду Усатий В.О. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - по первісному позову (відповідача по зустрічному позову) - Дорошенко Г.О.,дов. від 20.11.2008 р.

 відповідача - по первісному позову (відповідача по зустрічному позову) - Бондірь Ю.Б., дов. від 01.12.2008 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Продовольча корпорація "Альтаір"  

до  ТОВ "Рось 88", м. Харків  

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд розірвати договір поставки товару № 161008-1 від 16.10.2008 р., укладений між ним та відповідачем  16.10.2008 р., а також додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5  від 16.10.2008 р. до нього мотивуючи тим, що позивач, у зв'язку із нестабільністю ринку та наявністю зобов'язань за іншими угодами, не має можливості виконати умови цього договору.

28.11.2008 р. відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати дійсним договір поставки товару № 161008-1 від 16.10.2008 року, укладений між ним та відповідачем  16.10.2008 р., а також додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5  від 16.10.2008 р. до нього.  Крім того,  відповідач по зустрічному позову (позивач за зустрічним) просить суд вилучити у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) та передати відповідачу (позивачу за зустрічним) товар, що є предметом спірного договору та підписаних додаткових угод.

Ухвалою суду від 28.11.2008 р. зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним.

В судовому засіданні 04.11.2008 р.  позивач по первісному позову зазначив, що вказаний в поставки товару № 161008-1 від 16.10.2008 р. та додаткових угодах до нього товар  є  у нього в наявності, однак він потрібний позивачу по первісному позову для забезпечення виконання інших договорів на більш сприятливих умовах та виконання умов поставки товару № 161008-1 від 16.10.2008 р. на цей час може негативно вплинути на фінансово-господарську діяльність ТОВ ''Продовольча корпорація ''Альтаір''.   

З цих же підстав,  відповідач по зустрічному позову заперечував проти задоволення зустрічного позову

Представник позивача по зустрічному  позову надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій  просив суд зобов"язати  Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча корпорація "Альтаїр" (м.Херсон,  вул. Домобудівельна, 11, код ЄДРПОУ 34906787) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "РОСЬ 88" (м. Харків, пл. Конституції, 21 к.З, код ЄДРПОУ 35857584), на виконання умов договору поставки товару №161008-1 від 16.10.2008 р., Додаткових угод № 1, № 2, № 3, №4, №5 до Договору поставки товару №161008-1 від 16.10.08 г. розташований на зберіганні на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК" (м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11, код ЄДРПОУ 32809454) товар - зернові культури Рапс із вмістом глюкозинолатів не більше 35 мМоль/г в кількості 6500,00+/- 5% тон за ціною 2300,00 грн. за 1 тону на загальну суму 14950000,00 грн., Рапс із вмістом глюкозинолатів не більше 35 мМоль/г в кількості 2500,00+/- 5% тон за ціною 2000,00 грн. за 1 тону на загальну суму 5000000,00 грн., Сорго в кількості 3000,00+/- 5% тон за ціною 480,00 грн. за 1 тону на загальну суму 1440000,00 грн., Соняшник в кількості 2000,00+/- 5% тон за ціною 1320,00 грн за 1 тону на загальну суму 2640000,00 грн., Соя в кількості 3300,00+/- 5% тон за ціною 1980,00 грн. за 1 тону на загальну суму 6534000,00 грн., які були прийняті судом відповідно до ст.22 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, встановив наступне.

Між позивачем по первісному позову (відповідачем по зустрічному позову) та відповідачем по первісному позову (позивачем по зустрічному позову) 16.10.2008 року був укладений договір поставки товару № 161008-1 (далі - Договір), відповідно умов якого позивач по первісному позову (відповідач по зустрічному позову) зобов'язався передати у власність відповідачу по первісному позову (позивачу по зустрічному позову) товар - зерно, найменування якого кількість та асортимент зазначаються у додаткових угодах №1,№2,№3,№4 та №5 від 16.10.2008 р до цього договору (далі - Додаткові угоди), а саме: зернову культуру Рапс із вмістом глюкозинолатів не більше 35 мМоль/г в кількості 6500,00+/- 5% тон за ціною 2300,00 грн за тону на загальну суму 14950000,00 грн.; зернову культуру Рапс із вмістом глюкозинолатів не більше 35 мМоль/г в кількості 2500,00+/- 5% тон за ціною 2000,00 грн за тону на загальну суму 5000000,00 грн.; зернову культуру Сорго в кількості 3000,00+/- 5% тон за ціною 480,00 грн за тону на загальну суму 1440000,00 грн.; зернову культуру Соняшник в кількості 2000,00+/- 5% тон за ціною 1320,00 грн за тону на загальну суму 2640000,00 грн.; зернову культуру Соя в кількості 3300,00+/- 5% тон за ціною 1980,00 грн за тону на загальну суму 6534000,00 грн. (далі - Товар) відповідно на загальну суму 30564000,00 грн..

Умовами зазначеного Договору та Додаткових угод встановлений строк передачі зернових культур - протягом ЗО днів з моменту підписання додаткових угод.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунок за Товар здійснюється шляхом 100% оплати партії товару з відстрочкою платежу в 30 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі товару.

Позивач по первісному позову (відповідач по зустрічному позову) у визначений строк Товар не передав, однак 14.11.2008 р. направив відповідачу за первісним позовом (позивачу по зустрічному позову) лист з пропозицією щодо розірвання договору у зв"язку з нестабільністю фінансового стану ринків України та неможливістю виконання умов Договору.

Враховуючи невиконання позивачем по первісному позову зобов'язань за Договором, відповідач по первісному позову (позивач по зустрічному позову) 16.11.2008 року направив відповідачу по первісному позову (позивачу по зустрічному позову) претензію щодо необхідності поставки товару, яка залишилася без відповіді, а Товар відповідачу по первісному позову не був поставлений.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, оговір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідачем по первісному позову (відповідачем по зустрічному позову) не порушено умов Договору, а навпаки позивачем по первісному позову (відповідач по зустрічному позову) не виконано покладених на нього зобов'язань за Договором та не доведено суду належними доказами підстав для розірвання Договору та Додаткових угод до нього, у зв"язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача по первісному позову (відповідачу по зустрічному позову) щодо розірвання Договору та Додаткових угод до нього необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача по зустрічному позову про визнання дійсним Договору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10.2 Договору, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,    іншим актам   цивільного   законодавства,   а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, враховуючи, що недійсність Договору не доказана сторонами та не встановлена судом, Договір на цей час є дійсним, тому визнання його судом дійсним не вимагається, у зв"язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача по зустрічному позову (відповідача по первісному позову) щодо визнання Договору дійсним   необгрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.

Щодо позовної вимог позивача по зустрічному позову в частині зобов"язання відповідача по зустрічному позову поставити Товар, суд зазначає наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Відповідно до ст.620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, керуючись наведеними вище нормами законів, а також приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд вважає позовні вимоги позивача по зустрічному позову (відповідача по первісному позову) щодо зобов'язання відповідача по зустрічному позову (позивача по первісному позову)  передати Товар обгрунтованими та правомірними, з підстав чого вважає за необхідне їх задовольнити.

У відповідності до статей 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача по зустрічному позову про уточнення позовних вимог.

В задоволенні первісного позову відмовити повністю

Зустрічний позов задовольнити частково.

Зобов"язати товариство обмеженою відповідальністю ''Продовольча корпорація ''Альтаір'' (м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11, код ЄДРПОУ 34906787) передати Товариству з обмеженою відповідальністю “РОСЬ 88” (м. Харків, пл. Конституції, 21 к.3, код ЄДРПОУ 35857584) на виконання умов договору поставки товару  №161008-1 від 16.10.2008 р. та додаткових угод № 1, № 2, № 3, №4, №5 до нього, який знаходиться на зберіганні на складі Товариства з обмеженою відповідальністю ''ДСК'' (м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11, код ЄДРПОУ 32809454) товар –зернові культури Рапс із вмістом глюкозинолатів не більше 35 мМоль/г в кількості 6500,00+/- 5% тон за ціною 2300,00 грн. за 1 тону на загальну суму 14950000,00 грн., Рапс із вмістом глюкозинолатів не більше 35 мМоль/г в кількості 2500,00+/- 5% тон за ціною 2000,00 грн. за 1 тону на загальну суму 5000000,00 грн., Сорго в кількості 3000,00+/- 5% тон за ціною 480,00 грн.  за 1 тону на загальну суму 1440000,00 грн.,  Соняшник в кількості 2000,00+/- 5% тон за ціною 1320,00 грн за 1 тону на загальну суму 2640000,00 грн., Соя в кількості 3300,00+/- 5% тон за ціною 1980,00 грн. за 1 тону на загальну суму 6534000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Продовольча корпорація ''Альтаір''   (м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11, код ЄДРПОУ 34906787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Рось 88'' (м. Харків, пл. Конституції,  21  к.3, код ЄДРПОУ 35857584)   держмито  у  розмірі 25500 грн. 00 грн та витрати   на  інформаційно-технічне   забезпечення  судового  процесу  у   розмірі 118 грн. 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову в частині визнання договору поставки товару № 161008-1 від 16.10.2008 р. та додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5  від 16.10.2008 р. до нього дійсним.

Суддя                                                                                            Усатий В.О.