Рішення

від 06.08.2012 по справі 1956-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2012Справа №5002-33/1956-2012

за позовом Прокурора Ленінського району АР Крим

(вул. Геологічна, 17, смт. Леніне, Ленінський район, АР Крим, 98200)

в інтересах держави в особі Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим

(вул. Аджієвського, 37, с. Мисове, Ленінський район, АР Крим, 98010)

до Колективного підприємства «Альянс»

(вул. Глінки/Дерюгіної, 57В/2А, м. Сімферополь, 95000)

(вул. Туристів буд, 8/5/1, кв. 57, Зализничний район, м. Сімферополь, 95014)

(вул. Рубцова, буд, 38, Київський район, м. Сімферополь, 95000)

про стягнення 70 000.00 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Коноваленко Артем Васильович, посвідчення № 12143, Прокуратура АР Крим;

Від позивача: не з'явився, Мисівська сільська рада;

Від відповідача: не з'явився, КП «Альянс»;

Суть спору: Прокурор Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до колективного підприємства «Альянс» та просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти за договором підряду на виконання проектних робіт № 308 від 19 травня 2009 року у розмірі 70 000.00 грн..

Позовні вимоги вмотивовані вчиненням посадовою особою відповідача протиправних дій під час виконання договору підряду № 308, укладеного між Колективним підприємством «Альянс» та Мисівською сільською радою Ленінського району АР Крим 19 травня 2009 року, внаслідок чого відповідачем безпідставно були отримані кошти, які, за твердженням прокурора, підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Представник позивача, Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим, явку представника у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

За відсутності заперечень прокурора, суд визнав за можливе задовольнити клопотання позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14039609 від 13 червня 2012 року (а.с. 30-32), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 1, 47, 54).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача та прокурора, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд -

встановив:

19 травня 2009 року між Мисівською сільською радою (замовник) та Колективним підприємством «Альянс» (виконавець) укладений договір № 308 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку генплану, поєднаного з планом детального планування с. Азовське, Мисівьскої сільської ради, Ленінського району, АР Крим (а.с. 9).

Відповідно до умов договору його ціна складає 70 000.00 грн.. Оплата здійснюється по закінченню всіх робіт, згідно акту виконаних робіт. Форма оплати: безготівковий розрахунок. Остаточний розрахунок здійснюється замовником не пізніше 30 днів після повного закінчення робіт.

Строк дії договору визначений в розділі договору «Строки виконання зобов'язань» та становить з 19 травня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Перелік науково - технічної та іншої документації, яка належить оформленню та здачі виконавцем замовнику на окремих етапах виконання робіт та по закінченню договору визначається діючими ДБН (розділ договору «Порядок здачі та приймання робіт»).

Після завершення робіт виконавець надає замовнику акт здачі - приймання проектно - кошторисної документації з додатками до нього комплекту проектно - кошторисної документації, передбаченої завданням на проектування та умовами договору (розділ договору «Порядок здачі та приймання робіт»).

Так, прокурор стверджує та це не заперечувалось представником позивача, що Мисівською сільською радою на виконання умов вказаного договору було перераховано на користь КП «Альянс» 70 000.00 грн., що підтверджувалось платіжним дорученням № 244 від 03 червня 2009 року (а.с. 11).

Проте, як встановлено перевіркою прокуратури району, розроблений генеральний план, поєднаний з планом детального планування с. Азовське Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим до сільської ради на визначених договором № 308 умовах не надходив, що і з'явилося підставою для звернення Прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою про стягнення необґрунтовано отриманих коштів за вказаним договором в сумі 70 000.00 грн..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Так, як вже зазначалося, 19 травня 2009 року між Мисівською сільською радою (замовник) та Колективним підприємством «Альянс» (виконавець) укладений договір № 308 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку генплану, поєднаного з планом детального планування с. Азовське, Мисовьскої сільської ради, Ленінського району, АР Крим (а.с. 9).

Відповідно до умов договору його ціна складає 70 000.00 грн.

При цьому, умовами даного пункту визначено, що оплата вартості виконаних робіт повинна бути проведена замовником лише після виконання повного обсягу робіт, що підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт.

27 травня 2009 року між Мисівською сільською радою та Колективним підприємством «Альянс» був підписаний акт здачі - приймання виконаних робіт (а.с. 10), що з'явилось підставою для перерахування радою 03 червня 2009 року грошових коштів в сумі 70 000.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 244 (а.с. 11).

Однак, перевіркою прокуратури району було встановлено, що розроблений генеральний план, поєднаний з планом детального планування с. Азовське Мисівської сільської ради Ленінського району АР Крим до сільської ради на визначених умовах договору № 308 від 19 травня 2009 року не надходив.

Згідно зі статтею 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Пунктом 2 статті 10 Закону України « Про планування та забудову території» (який діяв на час укладення договору) встановлено, що розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 5.1 ДБН Б.1.1-9:2009 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів» визначено, що генеральний план розробляється у складі текстових і графічних матеріалів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також судом було встановлено, що колишньою головою Мисівської сільської ради ОСОБА_2, всупереч вимогам законодавства та інтересам територіальної громади було підписано акт прийому - передачі виконаних робіт від 27 травня 2009 року, відповідно до якого роботи виконані в повному обсязі та відповідають вимогам замовника та 03 червня 2009 року платіжним дорученням перераховано кошти на рахунок виконавця у розмірі 70 000.00 грн., у зв'язку з чим прокуратурою Ленінського району АР Крим порушено кримінальну справу відносно колишнього голови.

Постановою Ленінського районного суду АР Крим від 26 березня 2012 року по справі № 113/961/2012 встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді Мисовської сільської голови Ленінського району АР Крим та виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, діяла всупереч інтересам держави шляхом підписання акту здачі - приймання виконаних робіт, в який були внесені завідомо невірні відомості про виконання робіт з розробці генерального плану, в той час коли роботи виконані не були. Надання нею вказаного акту до управління державного казначейства з'явилося підставою для перерахування 03 червня 2009 року бюджетних коштів в розмірі 70 000.00 грн. на рахунок комунального підприємства «Альянс», у зв'язку з чим діями ОСОБА_2 завдано збитки державі на вказану суму (а.с. 56).

Постанова набула законної сили 11 квітня 2012 року (оборотна сторона а.с. 56)

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Аналогічну правову позицію викладено в пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеними доводи прокурора про невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором підряду № 308 від 19 травня 2009 року в частині пердачі замовнику проектних робіт, у зв'язку з чим суд погоджується із його висновками про відсутність підстав, передбачених цим договором, для оплати їх вартості.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду на вищевикладене, а також з огляду на відсутність доказів виконання відповідачем робіт за договором, як і доказів повернення коштів, суд дійшов висновку про те, що кошти в сумі 70 000.00 грн. були набуті Колективним підприємством «Альянс» безпідставно, а отже вимоги прокурора Ленінського району АР Крим про їх повернення підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 09 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Альянс» (вул. Глінки/Дерюгіної, 57В/2А, м. Сімферополь, 95000, р/р 26001000700007 в ВАТ «Банк «Демарк» м. Чергінів, МФО 353575, ЗКПО 32468182) на користь місцевого бюджету Мисівської сільської ради (вул. Аджієвського, 37, с. Мисове, Ленінський район, АР Крим, 98010, ЗКПО 04369110) кошти в розмірі 70 000.00 грн..

3. Стягнути з Колективного підприємства «Альянс» (вул. Глінки/Дерюгіної, 57В/2А, м. Сімферополь, 95000, р/р 26001000700007 в ВАТ «Банк «Демарк» м. Чергінів, МФО 353575, ЗКПО 32468182) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 1609.50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська