Рішення

від 07.08.2012 по справі 5011-23/7154-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/7154-2012 07.08.12 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-УКРАЇНА»

про стягнення 58 560, 50 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Турська М.В. (довіреність № 21-05/12 від 21.05.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіорама»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-УКРАЇНА»58 560, 50 грн., (у тому числі 52 390, 08 грн. -основного боргу, 4 071, 36 грн. -пеня, 384, 81 грн. -інфляційні втрати та 1 714, 25 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/7154-2012 та призначено її розгляд на 19.06.2012 року.

За клопотанням Відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 року продовжено строк вирішення спору.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 31.07.2012 року від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Відповідача 48 374, 21 грн., (у тому числі 39 890, 08 грн. -основного боргу, 4 261, 60 грн. -3 % річних та 4 222, 53 грн. -пеня).

Крім того, 06.08.2012 року Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 48 374, 21 грн., (у тому числі 34 890, 08 грн. -основного боргу, 1 919, 73 грн. -3 % річних та 4 222, 53 грн. -пеня).

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в заяві про зменшення розміру позовних вимог та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти стягнення основного боргу у розмірі 34 890, 08 грн. та пені у розмірі 4 222, 53 грн. не заперечував. В частині стягнення 3 % річних заперечував, посилаючись на те, що Позивачем не вірно зазначено кількість днів прострочення.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 03.03.2011 року укладено договір № 0303/1, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався організувати рекламну компанію Відповідача у формі розміщення аудіоролика в рекламних блоках радіостанції.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору № 0303/1 від 03.03.2011 року вартість послуг визначається додатками до договору, що являються його невід'ємними частинами. Згідно додатків № 1 від 03.03.2011 року, № 2 від 18.04.2011 року, № 3 від 27.04.2011 року вартість послуг склала 55 390, 08 грн.

Факт надання рекламних послуг Позивачем у період з березня 2011 року по квітень 2011 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 0303/1 від 03.03.2011 року на суму 55 390, 08 грн.

Згідно пункту 5.2 договору № 0303/1 від 03.03.2011 року Відповідач оплачує вартість послуг шляхом переказу на поточний рахунок Позивача шляхом 100 % передплати вартості послуг не пізніше за три робочих дні до рекламної компанії Відповідача згідно з відповідним додатком (медіа-планом).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не оплатив вартість рекламних послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 34 890, 08 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання рекламних послуг підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 34 890, 08 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за надані послуги.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.3 договору № 0303/1 від 03.03.2011 року встановлено, що у випадку затримки платежів у термін, обумовлений договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведене, вимога Позивача про стягнення 4 222, 53 грн. пені (за період з 31.01.2011 року по 30.10.2011 року по кожному окремому акту) підлягє задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, суд встановив, що вимога Позивача в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому розмірі за період з 31.03.2011 року по 06.08.2012 року).

Оскільки Позивач подав заяву про відмову в частині стягнення інфляційних втрат, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Радіорама»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору з урахуванням заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 статті 80, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-УКРАЇНА»(04074, м. Київ, Оболонський район, вулиця Лугова, 12, ідентифікаційний код 35847906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Радіорама»(04074, м. Київ, вулиця Вишгородська, 28/1, ідентифікаційний код 33938404) 34 890 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 08 коп. -основного боргу, 4 222 (чотири тисячі двісті двадцять дві) грн. 53 коп. -пеня, 1 919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 73 коп. - 3 % річних, 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 75 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення інфляційних втрат провадження у справі припинити на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 08.08.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.