Рішення

від 02.08.2012 по справі 5020-754/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року справа № 5020-754/2012

За позовом Відділу державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі

(99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, будинок 4, ідентифікаційний

код 14319030)

до Приватного акціонерного товариства "Озеленитель"

(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-а, ідентифікаційний код 3358334)

про стягнення 2 627,06 грн,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Відділ державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі) -

Дубовіс Ю.О., довіреність № 31/1-1 від 17.01.2012;

Відповідач (Приватне акціонерне товариство "Озеленитель") -не з'явився.

Суть спору:

Відділ державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного акціонерного товариства "Озеленитель"про стягнення 2 627,06 грн.

Ухвалою від 05.07.2012 позовну заяву прийнято судом.

У судове засідання 19.07.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нез'явлення не сповістив.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 02.08.2012.

У судове засідання 02.08.2012 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцев, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2007 між Відділом державної служби охорони при УМВС України в місті Севастополі (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Озеленитель" (Замовник) був укладений договір №12-1572/07 на централізоване спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на "Об'єкті", з виїздом наряду охорони і пере закриттям "Об'єкту" (надалі Договір, а. с. 6-8).

Згідно з пунктом 2.1 Договору "Замовник" передає, а "Виконавець" приймає під спостереження сигналізацію, встановлену встановлену на "Об'єктах", перерахованих в дислокації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору та зобов'язується здійснювати негайний виїзд та прибуття в технічно можливий термін наряду охорони при спрацюванні сигналізації та пере закриття "Об'єкту" разом із "Замовником" або з його уповноваженою особою.

В свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Озеленитель" зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги охорони, що передбачено п. 5.2.8 Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата здійснюється щомісячно до 15-го числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування Замовником обумовленої суми коштів на рахунок Виконавця.

Згідно пункту 3.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відсотків від суми простроченої оплати.

Зобов'язання щодо оплати послуг позивача відповідач виконував неналежним чином,

у зв'язку із чим, за листопад-грудень 2011 року та січень 2012 року виникла заборгованість.

Відповідно до акту звірки розрахунків з 01.07.2011 по 30.06.2012 підписаного обома сторонами, сума заборгованості складає 2 280, 01 грн.

Вказане і стало причиною звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Підставою виникнення зобов'язання в даному випадку виступає договір надання послуг.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Вказані норми кореспондуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За умовами Договору, внесення оплата здійснюється щомісячно до 15-го числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив доказів оплати заборгованості за листопад-грудень 2011 року та січень 2012 року. Отже, судом встановлено, що він припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного внесення плати за послуги з технічної охорони офісного приміщення.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" заборгованості в розмірі 2 280,01 грн такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків від інфляції в розмірі 26,61 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків та визнав його вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 26,61 грн такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 160,84 грн такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі

159,60 грн, враховуючи положення пункту 3.6 Договору, за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відсотків від суми простроченої оплати.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 159,60 грн -такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 2 627,06 грн , з яких:

2 280,01 грн -сума основного боргу, 26,61 грн -інфляційні збитки, 160,84 грн -пеня, 159,60 грн - штраф.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Озеленитель" (99011,

м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-а, ідентифікаційний код 3358334) на користь Відділу державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, будинок 4, ідентифікаційний код 14319030), суму боргу в розмірі 2 627,06 грн , з яких: 2 280,01 грн -сума основного боргу, 26,61 грн -інфляційні збитки, 160,84 грн -пеня, 159,60 грн -штраф.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Озеленитель" (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-а, ідентифікаційний код 3358334) на користь Відділу державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, будинок 4, ідентифікаційний код 14319030) суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн, 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.08.2012.

Суддя підпис О.С. Погребняк