Рішення

від 02.08.2012 по справі 18/1329/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.08.2012р. Справа № 18/1329/12

за позовом Приватного підприємства "Де Бют", вул.Міщенка, 2-а,Полтава,Полтавська область,36011

до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. П.Комуни, 40-а,Полтава, Полтавська область,36000

про стягнення грошових коштів в сумі 412 412,72 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Панченко О.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 02.08.2012 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 412 412,72 грн. заборгованості за договором №64 від 10.04.2009 року та додатковою угодою до нього від 30.06.2009 року, з яких: 329 999,94 грн. основний борг, 56 510,00 грн. інфляційні, 25 902,78 грн. 3% річні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

01.08.2012 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач пред'явлені позовні вимоги в частині суми основного боргу 329 999,94 гривень визнає повністю, а в частині стягнення інфляційних та 3% річних відповідач просить суд відмовити в зв'язку з скрутним матеріальним становищем та збитковістю підприємства на підставі статті 233 ГК України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

Між Приватним підприємством «Де БЮТ»( позивач) та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал»(відповідач) було укладено договір № 64 від 10.04.2009 року (договір) (арк. с. 41-42).

Відповідно до умов розділу 1. договору, продавець (позивач) зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця (відповідач) товар на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченим цим договором та додатками до нього.

Покупець зобов'язується на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченому цим договором прийняти у власність товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Продавець надає покупцю технічну документацію на товари, які постачаються, проводить технічні консультації.

Згідно розділу 2 договору загальна сума договору складає 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень, в тому числі ПДВ на суму 300 000 (триста тисяч) гривень.

При перевищенні загальної суми договору до закінчення терміну його дії, загальна сума Договору може бути збільшена за згодою сторін, при цьому кожне збільшення загальної суми оформляється сторонами заздалегідь в письмовому вигляді як додаток до даного договору.

Розділом 3 договору сторони погодили, що асортимент і кількість товарів, що постачаються продавцем за даним договором, визначається на основі додатків до договору.

Згідно додатку № 1 до договору продавець зобов'язався поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставку товару, а саме: свердловинний насос у напорному корпусі для горизонтальної «сухой»установки КМ 1300-2+NU911-2/90-170 kW, потужність двигуна 170 кВт .

Загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації складає 907 454,16 грн. (дев'ятсот сім чотириста п'ятдесят чотири грн. 16 коп.) в тому числі ПДВ 151 242,36 грн. (арк. с. 43).

30.06.2009 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до Договору № 64 від 10.04.2009 року, відповідно до якої сторони домовились:

- змінити пункт 1 додатку № 1 до договору № 64 від 10.04.2009 року на - «Загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації складає - 954 997,80 грн., в тому числі ПДВ 159 166,30 грн. Ціна зафіксована з розрахунку курсу Євро, що складає 1075,5671 грн. за 100 Євро.

- товар поставлений на умовах товарного кредиту (за суму недоплати), покупець сплачує на користь продавця проценти. Розмір процентів та суму за процентами визначається Продавцем в окремому рахунку, який надається продавцем покупцеві в останній день, коли має бути здійснено остаточну оплату за товар. Розмір процентів визначається у розмірі процента зросту курсу Національного банку України гривня/Євро, від курсу Євро 1075,5671 грн. за 100 Євро за формулою: Відсоток = (курс2/курс1-1)*100

Відсоток - відсоток (плата) за користування товарним кредитом,

Курс 1 - курс НБУ на дату складання рах. факт. № Де - 0000068 від 30.06.09 р., який узгоджений у письмовій формі.

Курс 2 - курс НБУ на дату отримання коштів Продавцем.

Відсоток розраховується кожної частки оплати, у разі, якщо курс гривня /Євро збільшиться більше як на 3 % на дату розрахунку від курсу Євро 1075,5671 грн. за 100 Євро.

У випадку, якщо курс гривня/Євро не зростає або не знижується , то розмір таких процентів дорівнює нулю.

Платежі за товар поставлений з розстроченням (відстроченням) оплати, покупець здійснює або частками, або одноразово, але не пізніше строку встановленого в рахунку -фактурі.

Збільшення ціни узгоджено сторонами у письмовій формі відповідно рахунку фактури № Де - 0000068 від 30.06.09 р. (арк.с.46).

Відповідно до розділу 4 договору, продавець зобов'язаний негайно сповістити покупця (факсимільним повідомленням, електронною поштою чи к телефонограмою) про факт готовності замовлення товару від виробника. покупець зобов'язаний сплатити 30% вартість товару у термін до 10 робочих днів після цього повідомлення.

Умовами договору передбачено (розділі 5 договору), що товар оплачується покупцем на підставі виставлених рахунків - фактур. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця. Рахунок - фактура виставляється в гривнях.

Ціна товару сплачується покупцем на користь продавця шляхом перерахування грошових коштів (української гривні) на банківський рахунок продавця за наданими реквізитами у наступному порядку:

передплата - 30 % загальної суми, згідно складених додатків до договору, відповідно виставленим рахункам - фактурам.

Остаточний розрахунок - 70 % загальної суми договору покупець перераховує продавцю у термін до 4 - х місяців після повідомлення про прибуття замовлення товару на склад продавця.

На виконання взятих на себе за договором зобов'язань позивач згідно видаткових накладних № Де-0000049 від 31.07.2009 року на суму 477 498,90 гривень та № Де 0000050 від 03.08.2009 року на суму 477 498,90 гривень (арк. с. 59,62) позивач передав у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, отримав товар на загальну суму 954 997,80 гривень, що підтверджується довіреностями серія ЯПР № 039505 від 31.06.2009 року та серія ЯПР №039517 від 03.08.2009 року виданої ім'я ОСОБА_2 (арк. с. 60,63).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

В порушення вимог договору відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар на суму 624 997,86 гривень, що підтверджується банківськими виписками (арк. с. 65-70)

В зв'язку з вищевикладеним у відповідача виникла заборгованість на суму 329 999,94 грн.

В матеріалах справи є підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 25.07.2012 року ( арк. справи 78), за яким сума боргу відповідача становить 329 999,94 гривень, який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем товару за спірними накладними та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем належними доказами.

При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що дійсно акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем заявлено до стягнення 56 510,00 грн. інфляційних та 25 902,78 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача про відмову в задоволенні нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат у порядку ст. 233 ГК України суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення по справі, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Штрафними санкціями, згідно ст. 230 ГК України, є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та проценти річних, є самостійними формами цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, які не відносяться до штрафних санкцій.

Наведена правова позиція викладена також і у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2003р.

В зв'язку з вищевикладеним суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 56 510,00 грн. інфляційних та 25 902,78 грн. 3% річних в повному обсязі.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. П. Комуни,40А, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) на користь Приватного підприємства "Де БЮТ"( вул. Міщенка, 2А, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 31391601) 329 999,94 гривень основного боргу, 56 510,00 гривень - інфляційних, 25 902,78 гривень 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 03.08.2012 року

Суддя Тимощенко О.М.