Рішення

від 07.08.2012 по справі 5024/1064/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 р. Справа № 5024/1064/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄТМІР" м. Одеса

до: приватної фірми "Наталі" м. Херсон

про стягнення 7698грн. 77коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Шамшуріна М.В.

від відповідача - уповноважена особа Юрченко Н.С.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЄТМІР" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з приватної фірми "Наталі" (відповідач) 6717грн.00коп. основного боргу, 108грн.20коп. 3% річних, 33грн.58коп. втрат від інфляції, 504грн.14 коп. пені, 335 грн.85коп. штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за отриманий товар згідно з договором поставки від 01.12.2011року №01/12-1.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основного боргу та 3% річних , посилаючись на те, що товар за витратною накладною №25 від 14.12.2011року було поставлено позивачем за межами договору поставки № 01/12-1 від 01.12.2011року, тому правові підстави стягнення пені та штрафу відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЄТМІР" (позивач) та приватною фірмою "Наталі" (відповідач) 01.12.2011року укладено договір поставки №01/12-1 згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар відповідно до заявок відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та сплатити його вартість на визначених договором умовах.

Строк дії договору сторони узгодили пунктом 8.1 на протязі одного року з моменту його підписання.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за витратною накладною №25 від 14.12.2011року передав відповідачу зазначений в цій накладній товар на суму 6717грн.00коп. Факт отримання товару за цією накладною підтверджується підписом посадової особи відповідача, завіреним його печаткою.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору поставки від 01.12.2011року відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за отриманий товар за ціною вказаною в накладній на умовах відстрочення оплати протягом 30 календарних днів по факту поставки.

Фактично борг відповідача станом на день звернення з позовом становив 6717грн.00коп., що підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком суми боргу а також актами звірки станом за 16.05.2012року та станом на 01.08.2012року., підписаними обома сторонами, відповідно до якого борг відповідача за договором поставки №01/12-01 від 01.12.2011року станом на день звірки становив 6717грн.00коп. Доказів оплати товару після звірки розрахунків відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.12.2011року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 6717грн.00коп. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню в повному розмірі.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Посилання відповідача на те, що поставка товару за витратною накладною №25 від 14.12.2011року здійснена позивачем поза межами договору №01/12-1 від 01.12.2011року не підтверджені належними доказами в розумінні ст.. 33, 34 ГПК України. Так, факт укладання договору №01/12-1 від 01.12.2011року відповідачем не оскаржується. Поставка товару за накладною №25 від 14.12.2011року здійснена позивачем під час дії цього договору. Доказів існування інших господарських правовідносин та підстав отримання від позивача товару зазначеного у витратній накладній №25 від 14.12.2011року відповідачем суду не надано. До того ж, підписуючи акти звірки розрахунків станом на 16.05.2012року та станом на 01.08.2012року сторони зазначили, що звірка розрахунків ними проведена саме за договором поставки №01/12-1 від 01.12.2011року. Крім відображення поставки товару за накладною №25 від 14.12.2011року, інші поставки в акті звірки не відображені. Зазначене свідчить про те, що єдиною поставкою за зазначеним договором був товар зазначений в накладній №25 від 14.12.2011року, а в бухгалтерській звітності сторін відображена поставка товару за цією накладною саме на підставі договору поставки №01/12-1 від 01.12.2011року.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із вимог зазначеної норми закону позовні вимоги про стягнення з відповідача 33грн.58коп. втрат від інфляції, які нараховані за лютий та березень 2012року обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 102грн.13коп., з урахуванням обов'язку відповідача оплатити товар відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору на протязі 30 календарних днів. Тобто, прострочка виконання грошового зобов'язання має місце з 15.01.2012року, а не з 04.01.2012року, як зазначив позивач, по 17.07.2012року.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 504грн.14коп. пені та 335грн.85коп. штрафу, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При укладенні договору від 01.12.2011року сторони пунктом 7.2 узгодили, що за порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми неоплаченого товару (заборгованості), а відповідно до пункту 7.3 договору поставки покупець при порушенні строків розрахунків сплачує також штраф в розмірі 5% від суми неоплаченого товару.

За порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З урахуванням вищезазначеного, а також обов'язку відповідача сплатити вартість товару на протязі 30 календарних днів, вимоги позивача про стягнення 335грн.85коп. штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 472грн.76коп. за період прострочки виконання грошового зобов'язання з 15.01.2012року по 01.07.2012року.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватної фірми "Наталі" м. Херсон вул. Київська 56 п/р 260060131510 в ЗАТ "Сбербанк России" МФО 320627 ідентифікаційний код 24119556 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЄТМІР" м.Одеса вул. 1-ша Сортувальна 16 кв. 4 п/р 26005901349771 в ПАТ "ОТП Банк" м. Київ МФО 300528 ідентифікаційний код 37679831 - 6717грн.00коп. основного боргу, 102грн.13коп. 3% річних, 33грн.58коп. втрат від інфляції, 472грн.76коп. пені, 335 грн.85коп. штрафу, 1601грн.67коп. судових витрат у зв'язку із відшкодуванням судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 серпня 2012 року.

Суддя З.І. Ємленінова