Рішення

від 31.07.2012 по справі 5011-9/9025-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-9/9025-2012 31.07.12

За позовом Приватного підприємства "Люкс Трейд Універсал"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім

Україна"

про визнання угоди недійсною

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

від позивача Ромашко Р.М. (дов. б/н від 01.06.2012р.)

від відповідача Процюк О.В. (дов. б/н від 02.07.2012р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 31.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Люкс Трейд Універсал" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" (далі по тексту -відповідач) у відповідності якої просив суд:

- визнати недійсною Дистриб 'юторську угоду №030228, укладену 28 лютого 2011 року між ПП «Люкс Трейд Юніверсал»та ТОВ «Щьолково Агрохім Україна».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладена між позивачем та відповідачем Дистриб 'юторська угода №030228 від 28.02.2011 року підписана з боку ПП «Люкс Трейд Універсал» Шепель Л.Ю. та з боку ТОВ «Щьолково Акгрохім Україна»ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_7 є власником ПП «Люкс Трейд Універсал», що за переконанням позивача є порушенням положень ч. 3 ст. 238 ЦК України та є підставою для визнання вказаної угоди недійсною. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 13, 92, 203, 215, 238, 509 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2012 року порушено провадження у справі №5011-9/9025-2012, розгляд справи призначено на 31.07.2012р.

26.07.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву та додаткові матеріали по справі. Представником відповідача в усних поясненнях в судовому засіданні 31.07.2012 року підтримано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 31.07.2012 року представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі, через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Щьолково Агрохім Україна»(далі по тексту -Відповідач) та Приватним підприємством «Люкс Тренд Універсал»(далі по тексту - Відповідач) укладено Дистриб 'юторську угоду №030228 (далі по тексту - Угода).

Вказану Угоду з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Щьолково Агрохім Україна»як постачальника за умовами договору підписано регіональним директором ОСОБА_7, який діяв на підставі Довіреності №2-11 віл 12.01.2011р., а з боку Приватного підприємства «Люкс Трейд Універсал»- Шепель Ларисою Юріївною, яка діяла на підставі довіреності №1 від 06.01.2011р., виданою на її ім'я директором ПП "Люкс Трейд Універсал" ОСОБА_7

Як про те зазначає позивач, ОСОБА_7 є власником Приватного підприємства «Люкс Трейд Універсал»та директором вказаного товариства, а також був представником постачальника - ТОВ "Щьолково Агрохім Україна", що за твердженням позивача, є підставою для визнання вказаної укладеної угоди недійсної як такої, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та наданих усних поясненнях по справі, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що Угода була підписана повноважними представниками сторін в рамках діяльності комерційного представництва, в подальшому вказана угода прийнята сторонами до виконання, по ній здійснювалась поставка товару, який приймався позивачем на реалізацію, а також позивачем здійснювались часткові оплати за поставлений товар, що свідчить про те, що укладення такої угоди в рамках комерційного представництва не протирічить діючому законодавству, сторони знали про те, що представник однієї сторони є власником та керівником іншої сторони, а отже свідомо уклали контракти та розпочали фактичні дії щодо його виконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Люкс Трейд Універсал», виходячи з наступного.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 238 Цивільного кодексу України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Так, відповідно до зазначеної статті представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Отже, вказана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів, за винятком комерційного представництва.

Спірну Угоду підписано від імені постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Щьолково Агрохім Україна» ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності №2-11 від 12.01.2011р., виданої керівником відповідача, а від імені Приватного підприємства «Люкс Трейд Універсал»- Шепель Л.Ю., яка діяла на підставі довіреності №1 від 06.01.2011р., виданої на її ім'я директором приватного підприємства ОСОБА_7.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія довіреності №1 від 06.01.2011р., виданої Приватним підприємством "Люкс Трейд Універсал" в особі директора ОСОБА_7, Шепель Ларисі Юріївні, останню уповноважено на вчинення дій, зокрема щодо укладення договорів.

При цьому, з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №АБ 291057, вбачається, що керівником Приватного підприємства "Люкс Трейд Універсал" (код 36528831) є ОСОБА_7.

Як вбачається за наявної в матеріалах довіреності №2-11 від 12.01.2011р., виданої ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" ОСОБА_7, останнього уповноважено бути представником ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" в усіх державних, громадських організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, товариствах, установах та організаціях усіх форм власності та перед фізичними особами з питань, пов'язаних із здійсненням ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" господарської діяльності. Для виконання представницьких функції ОСОБА_7 надано права, зокрема, укладати (підписувати) наступні види договорів: договір поставки засобів захисту рослин, дистриб'юторську угоду, в яких ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" буде виступати як постачальник (продавець) засобів захисту рослин ; договір про залік; договір поруки за виконання поручителями обов'язків боржника перед довірителем, в якому ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" виступає як кредитор; договір про заставу майна, в якому ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" виступає як заставодержатель; договір складського зберігання; договір про облік векселів, реєстр векселів, акт прийому-передачі векселів; пред'являти вексель до оплати та підписувати відповідний акт, пред'являти вексель для вчинення протесту в неплатежі та вчинення виконавчого напису.

У відповідності до ст. 243 Цивільного кодексу України, комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при підписанні спірної угоди ОСОБА_7 діяв як комерційний представник ТОВ "Щьолково Агрохім Україна" в межах повноважень наданих йому довіреністю, а з боку ПП "Люкс Трейд Універсал" угоду було підписано уповноваженою на те керівником підприємства - ОСОБА_7 особою, а саме Шепель Л.Ю., яка діяла на підставі довіреності.

При цьому суд приходить до висновку, що обидві сторони договору були обізнані про те, що комерційний представник відповідача укладає угоду з підприємством, власником та керівником якого він є, та не заперечували проти укладення такої угоди в рамках комерційного представництва, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами прийняття Угоди до виконання, зокрема, поставленням товару та проведенням часткових оплат за поставлений товар.

Враховуючи норми ст. 243 ЦК України, укладення такої угоди за згодою сторін договору не є порушення вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України.

При цьому, суд зазначає, що посилання позивача про те, що такої згоди на укладення договору не було досягнуто, спростовується матеріалами справи. Згідно норм ст. 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами, а отже заперечення позивача щодо виконання своїх зобов'язань по договору після його укладення та вчинення фактичних дій щодо його виконання, не можуть свідчити про відсутність згоди сторін при вчиненні правочину.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у своїй позовній заяві не вказує у чому саме полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, пов'язане із укладенням спірної угоди ОСОБА_7, який був власником та керівником позивача та комерційним представником відповідача. В даному випадку жодних доказів, що приватним підприємством пред'явлені вимоги до представника щодо неправомірності його дій при укладенні спірного договору, або ж вказану особу обвинувачено у наданні підроблених документів на підтвердження своїх повноважень тощо, суду не представлено.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Люкс Трейд Універсал» задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.08.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко