Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-2553/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2012 р. Справа № 2а-2553/12/1470

м. Миколаїв

09:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимошевської О. І.. ,

представника позивача: Васильченко О.В.,

представника відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомЖовтнева МДПІ Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Торгова, 63-А,Миколаїв,54050

доТОВ "Джей Кей Британія Лімітед", вул. Колгоспна, 18,Воскресенське,Жовтневий район, Миколаївська область,57210

про стягнення заборгованості в сумі 2041,00 грн., в с т а н о в и в: Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Кей Британія Лімітед»(надалі -відповідач) податкового боргу в сумі 2041 грн.

Про дату, час і місце судового розгляду суд повідомляв відповідача, проте документи, які суд направив за адресою, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 7-9), повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «Фірма за цією адресою не існує». На думку суду, ним було вжито належних заходів для забезпечення права відповідача на участь у розгляді справи, тому суд на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 31.05.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач в якості платника податків був узятий на облік в органах державної податкової служби 18.01.2010 за № 1929, що підтверджується довідкою від 18.01.2010 № 5/29-034 (ар. с. 6).

05.12.2011 позивач здійснив невиїзну позапланову документальну перевірку відповідача з питання своєчасності надання податкового розрахунку комунального податку за IV квартал 2009 року, I, II, III, IVквартали 2010 року, за результатами якої був складений акт № 1138/15-36701001 (надалі -Акт від 05.12.2011, ар. с. 14). Як зазначено в Акті від 05.12.2011, відповідач, в порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та статей 15,22 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56/93 «Про місцеві податки і збори», не подав розрахунків комунального податку за вказані періоди. На підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України позивач податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2011 № 0016881501 (ар. с. 15, зворотній бік) застосував до відповідача штраф в сумі 850 грн. (170 грн. за кожне порушення). Акт від 05.12.2011 і повідомлення-рішення від 15.12.2011 № 0016881501 направлялись позивачем на адресу відповідача (ар. с. 15, зворотній бік), але адресату не були вручені. Податкова вимога від 23.01.2012 № 29 на суму 850 грн. (ар. с. 15) також не була вручена адресату.

29.02.2012 позивач здійснив камеральну перевірку податкової звітності відповідача з податку на прибуток, за результатами якої був складений акт № 90/15-36701001 (надалі -Акт від 29.02.2012, ар. с. 10-12). Як зазначено в Акті від 29.02.2012, відповідач, в порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, не подав декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, за 2010 рік, за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, ІІ-IV квартали 2011 року. На підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України позивач податковим повідомленням-рішенням від 01.03.2012 № 0018211501/0 (ар. с. 13) застосував до відповідача штраф в сумі 1191 грн. Акт від 29.02.2012 і повідомлення-рішення від 01.03.2012 № 0018211501/0 направлялись позивачем на адресу відповідача (ар. с. 13), але адресату не були вручені.

В судовому засіданні були оглянуті оригінали конвертів і встановлено, що позивач направляв відповідачу всі вказані вище документи за адресою, яка є місцезнаходженням відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних санкцій є контролюючий орган. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податків податкової вимоги (підпункти 95.1 і 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей Кей Британія Лімітед», вул. Колгоспна, 18, смт. Воскресенське, Жовтневий район, Миколаївська область, 57210 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 36701001) на користь держави податковий борг в сумі 2041,00 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України

та підписана суддею 01 червня 2012 року.