Рішення

від 01.08.2012 по справі 5009/2661/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/65/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.12 Справа № 5009/2661/12

м. Запоріжжя 01.08.2012 р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Маяк", (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 145)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'юче ЛТД", (69000, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10)

про стягнення боргу в сумі 3 042,58 грн., 3 % річних -60,03 грн. та інфляційних витрат в розмірі 30,42 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

від позивача -Щербина О.В., довіреність № 47/304 від 30.07.2012 р.;

від відповідача -не з'явився;

13.07.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Маяк", м. Вінниця (ПАТ "Маяк") з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'юче ЛТД", м. Запоріжжя (ТОВ "Ф'юче ЛТД") про стягнення 3 133,03 грн. заборгованості, в тому числі 3 042,58 грн. основного боргу за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № МК 2038 від 19.08.2011 р., 30,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 60,03 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/2661/12, справі № 5009/2661/12 присвоєно номер провадження справи 32/65/12, судове засідання призначено на 01.08.2012 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 01.08.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 01.08.2012 р. не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі від 17.07.2012 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попередив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 5009/2661/12 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/2661/12, яка 20.07.2012 р. була отримана уповноваженою особою ТОВ "Ф'юче ЛТД", про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6903515020634).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 610, 611, 624, 625, 712 ЦК України, ст., ст. 193, 198, 222 ГК України і полягають в тому, що позивачем відповідачу за домовленістю сторін згідно видаткової накладної № МК 2038 від 19.08.2011 р. була поставлена продукція на загальну суму 7 442,58 грн. Поставлена продукція була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на видатковій накладній № МК 2038 від 19.08.2011 р. та декларація про прийняття вантажу № ВИН-030164. На оплату поставленої продукції відповідачу був виставлений рахунок № МК 2390 від 17.08.2011 р. Поставлена за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р. продукція відповідачем була оплачена частково в сумі 4 400,00 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. 18.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 47/60 про погашення заборгованості в сумі 3 042,58 грн. за продукцію, поставлену за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р., та сплату штрафних санкцій в сумі 36,63 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становить 3 042,58 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ "Ф'юче ЛТД" 3 042,58 грн. основного боргу за поставлену продукцію, 30,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 60,03 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року ВАТ "Маяк" за попередньою домовленістю сторін ТОВ "Ф'юче ЛТД" (відповідачу у справі) за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р. була поставлена продукція -радіатори для опалення "Термія" в загальній кількості 4 найменування, 10 штук, на загальну суму 7 442,58 грн. з ПДВ.

Згідно п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Маяк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів протокол № 17 від 29.04.2011 р. та зареєстрованого 23.03.2012 р. за № 11741050011000804, Відкрите акціонерне товариство "Маяк" відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства" перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Маяк" -ПАТ "Маяк (позивач у справі).

Поставлена продукція була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на видатковій накладній № МК 2038 від 19.08.2011 р. та декларація про прийняття вантажу № ВИН-030164 від 26.08.2011 р.

Видаткова накладна № МК 2038 від 19.08.2011 р., за якою відповідачу поставлялася продукція, узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печаткою ВАТ "Маяк". Продукція прийнята відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначеній видатковій накладній. (Оригінал видаткової накладної досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія -залучені до матеріалів справи).

На оплату продукції, що поставлена за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р., відповідачу був виставлений рахунок № МК 2390 від 17.08.2011 р. на суму 7 442,58 грн. з ПДВ.

Оплата продукції, отриманої за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р., відповідачем здійснена була частково в сумі 4 400,00 грн., зокрема 29.08.2011 р. було сплачено 3 400,00 грн. і 03.10.2011 р. -1 000,00 грн., що підтверджується виписками банку за 29.08.2011 р. і за 03.10.2011 р. При цьому у призначеннях платежів відповідачем зазначалося: "Оплата по рахунку № 2390 від 17.08.2011 р. за "Термія". Решту суми боргу відповідач не погасив.

18.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 47/60 про погашення заборгованості в сумі 3 042,58 грн. за продукцію, що поставлена за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р., а також про сплату штрафних санкцій в сумі 36,63 грн.

Відповідачем вказана претензія вих. № 47/60 від 18.01.2012 р. була залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав продукцію по накладній, та дій відповідача, який цю продукцію прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача -право вимагати оплати за продукцію, а у відповідача -обов'язок сплатити вартість отриманої продукції.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлену йому продукцію в сумі 3 042,58 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ПАТ "Маяк" у розмірі 3 042,58 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити отриману продукцію не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 042,58 грн. основного боргу за отриману продукцію пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 60,03 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 03.10.2011 р. по 01.06.2012 р.

Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення 30,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів, які розраховані за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.

Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції грошових коштів за прострочку оплати продукції, поставленої за видатковою накладною № МК 2038 від 19.08.2011 р., позивачем виконаний вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 60,03 грн. 3 % річних та 30,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Ф'юче ЛТД" 3 042,58 грн. основного боргу за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № МК 2038 від 19.08.2011 р., 30,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 60,03 грн. 3 % річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 525, 526, 599, 625, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Маяк", м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'юче ЛТД", м. Запоріжжя про стягнення 3 133,03 грн. заборгованості, в тому числі 3 042,58 грн. основного боргу за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № МК 2038 від 19.08.2011 р., 30,42 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 60,03 грн. 3 % річних задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'юче ЛТД", (69000, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 10, код ЄДРПОУ 22119167) на користь Публічного акціонерного товариства "Маяк", (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 145, код ЄДРПОУ 14307771) 3 042 (три тисячі сорок дві) грн. 58 коп. основного боргу, 60 (шістдесят) грн. 03 коп. 3 % річних, 30 (тридцять) грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "03" серпня 2012 р.

Суддя Н.А.Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.