ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.08.12р. Справа № 30/5005/6098/2012
За позовом: фермерського господарства "Прерія", с. Дружба Криничанського району Дніпропетровської області
До відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області
Про: стягнення 33 503,04 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача : Головко Б.М., довіреність №3 від 20.01.2010 року, заступник голови фермерського господарства; Головко С.Б., голова фермерського господарства, наказ №11 від 02.10.2002 року
Від відповідача : ОСОБА_1, паспорт серія АЕ НОМЕР_2, виданий Криничанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 16.07.1996 року
СУТЬ СПОРУ:
Фермерське господарство "Прерія" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вартість неоплачених 5330 кг зерна соняшнику в розмірі 27 183 грн., 3% річних у розмірі 1 019,36 грн., пеню в розмірі 5 300,68 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №012 від 07.03.2011 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого насіння соняшнику в кількості 5330 кг. Позивач зазначає, що на виконання умов договору №012 від 07.03.2011 року згідно накладної №8 від 07.03.2011 року здійснив поставку соняшнику в кількості 8930 кг на суму 44 640 грн. Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в сумі 18 000 грн. за 3600 кг зерна, заборгованість за 5330 кг склала 26 640 грн. З урахуванням підвищення ціни на соняшник (згідно довідки Дніпропетровської торговельно-промислової палати від 19.07.2011 року №1034/07-08 ціна 1 т. соняшнику склала 5 100 грн.), позивач просить стягнути з відповідача вартість неоплаченого зерна соняшнику в кількості 5330 кг в розмірі 27 183 грн. За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 019,36 грн. та пеню в розмірі 5 300,68 грн.
Відповідачем оголошений відзив на позов, яким заборгованість визнав в повному обсязі та, у зв'язку тяжким фінансовим становищем, яке склалося із-за не врожайності, просив відстрочити виконання рішення суду до 01.12.2012 року.
Представник позивача заперечував проти надання відстрочки виконання рішення суду, посилаючись на те, що заборгованість у відповідача виникла ще у березні 2011 року.
В судовому засіданні 07.08.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
07 березня 2011 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та фермерським господарством "Прерія" (продавець) був укладений договір №012, відповідно до п.1.1 якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує соняшник (надалі -товар), в кількості 8,930 тон +/-10% на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1 договору товар поставляється на умовах само вивозу покупцем зі складу продавця в строк до 07.03.2011 року, відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем в момент фактичного отримання товару по товарній накладній/товарно-транспортній накладній та підсипанням уповноваженими матеріально відповідальними особами документів (п.2.2 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.03.2011 року (п.8.1 договору).
На виконання умов договору №012 від 07.03.2011 року фермерське господарство "Прерія" передало приватному підприємцю ОСОБА_1 соняшник в кількості 8,930 тон по ціні 5 000 грн. за тону, загальною вартістю 44 640 грн. (ас. 15).
Відповідно до п.4.1 договору ціна одиниці товару 5 0000 грн. з ПДВ за 1 тону і загальна вартість складає 44 640 грн. +/- 10% з ПДВ, з урахуванням вартості тари, упаковки і маркування товару. Розрахунки за поставлений по цьому договору товар проводяться шляхом безготівкового або готівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку продавця на умовах 11 банківських днів (п.4.4 договору). Покупець проводить оплату продавцю згідно акта приймання-передачі товару грошовими коштами в сумі 44 640 грн., яку покупець зобов'язується погасити в строк до 21.03.2011 року (п.4.5 договору).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснив часткову оплату отриманого товару в розмірі 18 000 грн., що підтверджується приходними касовими ордерами: №7 від 11.04.2011 року на суму 10 000 грн. та №8 від 14.04.2011 року на суму 8 000 грн. (а.с. 17).
Фермерське господарство "Прерія" неодноразово зверталося до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість по договору №012 від 07.03.2011 року за поставлений товар згідно накладної №8 від 07.03.2011 року (вимога №21 від 24.07.2011 року (а.с. 18), вимога №82 від 22.12.2011 року (а.с.19).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 погоджувався із пред'явленими вимогами, однак, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив відстрочити погашення заборгованості (листи: №012 від 07.08.2011 року, №006 від 29.01.2012 року).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 своєчасно не здійснив розрахунки за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Позивач просить стягнути з відповідача вартість неоплачених 5 330 кг зерна соняшнику, отриманого по договору №012 від 07.03.2011 року згідно накладної №8 від 07.03.2011 року, в розмірі 27 183 грн. Розрахунок вартості неоплаченого соняшнику був здійснений позивачем виходячи із вартості 1 тони соняшнику -5 100 грн. за тону згідно даних Дніпропетровської торгово-промислової палати (лист №1084/07-08 від 19.07.2011 року).
З огляду на положення п.4.6 договору, строк оплати поставленого товару за накладною №8 від 07.03.2011 року є таким, що настав.
Відповідно до п.4.2 договору ціна на товар дійсна до закінчення дії договору. Поставка товару продавцем без попереднього узгодження з покупцем по збільшеним цінам не допускається (п.4.3 договору).
На виконання умов договору №012 від 07.03.2011 року позивач здійснив поставку відповідачу насіння соняшника за ціною 5 000 грн. за тону, доказів збільшення ціни поставленого товару в обумовленому договором порядку до суду не надано, тому заборгованість за поставлений товар складає 26 640 грн. (44 640 грн. (вартість поставленого товару) -18 000 грн. (часткова оплата товару).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 26 640 грн. (44 640 грн. -18 000 грн.) відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги визнав.
07.08.2012 року відповідач подав до суду відзив на позов, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 26 640 грн.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.5.3 договору за порушення строків оплати згідно п.4.4 договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.03.2011 року по 25.06.2012 року в розмірі 5 300,68 грн. При цьому позивач нарахував пеню на суму боргу в розмірі 27 183 грн.
Порядок застосування штрафних санкцій передбачений ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).
Умови договору №012 від 07.03.2011 року не містять застереження (в розумінні частини 6 статті 232 Господарського кодексу України) як щодо іншого конкретного строку нарахування пені в разі прострочення оплати товару, більш як на 6 місяців. Нарахування пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання є її суттю, що визначається у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України, тому не змінює передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України порядку.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, зважаючи та те, що заборгованість за поставлений товар складає 26 640 грн., позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково за період з 22.03.2011 року по 22.09.2011 року в сумі 2 092,88 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 22.03.2011 року по 25.06.2012 року в розмірі 1 019,36 грн. При цьому позивач нарахував 3% річних на суму боргу в розмірі 27 183 грн.
З урахуванням того, що заборгованість за поставлений товар складає 26 640 грн., прострочення виконання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1 010,53 грн.
За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 29 743,41 грн. (26 640 грн. -основний борг + 2 092,88 грн. -пеня + 1 010,53 грн. -3% річних).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 428,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь фермерського господарства "Прерія" (52331, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Дружба, вул. Нова, 20, код ЄДРПОУ 20233456) суму основного боргу в розмірі 26 640 грн., пеню в розмірі 2 092,88 грн., 3% річних в розмірі 1 010,53грн., судовий збір в розмірі 1 428,89 грн., про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено -08.08.2012 року
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2012 |
Оприлюднено | 16.08.2012 |
Номер документу | 25582123 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні