Рішення

від 01.08.2012 по справі 5011-32/7354-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/7354-2012 01.08.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "ЄВРО-ОФІС", м. Київ

про стягнення 18 015,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мойсик М.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "ЄВРО-ОФІС" про стягнення з останнього боргу в сумі 18 015, 67 грн. згідно Договору оренди нежилого приміщення № 679/Б від 17.07.2008р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

В своїй позовній заяві позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача оскільки останнім не сплачені відповідні платежі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Так, позивачем в порядку підготовки справи до розгляду, згідно вимог ст. ст. 66, 67 ГПК України, заявлено клопотання про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

· майно відповідача;

· рахунки відповідача.

Відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Втім, позивачем не визначено індивідуальні ознаки майна, на яке слід накласти арешт та не доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене. Крім того, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у визначеному законодавством розмірі за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Пунктом 3 розділу 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що за заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 1609, 50 грн.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 17.07.2008р. між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації відповідно до наявного в матеріалах справи статуту підприємства), далі Орендодавець, та Приватним підприємством "ЄВРО-ОФІС", далі Орендар, було укладено Договір № 679/Б оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі Договір.

Відповідно до предмету Договору (п. 1.1.) Орендодавець на підставі розпоряджень Солом'янської у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007р., № 1207 від 17.07.08р. передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. М. Кривоноса, буд. 19, далі -Об'єкт оренди, для складських потреб.

Об'єкт оренди визначений пунктом 2.1. Договору, а саме: підвал загальною площею 69, 3 кв. м.

За користування Об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить 2894, 92 грн., а розмір плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, як це визначено п. п. 3.1, 3.2. Договору.

Пунктом 3.5. Договору встановлений обов'язок Орендаря крім орендної плати компенсувати орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Згідно з пунктами 3.8., 3.9 Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи с дати підписання акта приймання передачі та нараховується до:

· дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві;

· дати складання акту державним виконавцем про виселення на підставі рішення суду. Відповідач зобов'язаний сплачувати орендні платежі своєчасно, незалежно від наслідків його господарської діяльності зокрема, щомісячно, до першого числа місяця наступного за звітним.

Так, актом приймання -передачі від 01.10.2008р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди у задовільному технічному стані.

Строк дії договору встановлено з 17.07.2008р. по 17.06.2011р., відповідно до п. 9.1. Договору.

17 лютого 2012р. відповідач передав Об'єкт оренди позивачу, про що свідчить складений акт прийому передачі.

Втім, відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів та компенсації видатків по платі за землю не виконані, платежі у повному обсязі не сплачені, у зв'язку з чим за ним за період з 01.11.2011р. по 17.02.2012р. утворилася заборгованість в сумі 17049, 28 грн. з орендної плати та в сумі 966, 39 грн. з компенсації видатків по платі за землю, яку позивач і намагається стягнути.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні спірного Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася. Частиною 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов'язання за договором підряду. Борг з орендної плати в сумі 17049, 28 грн. та з компенсації видатків по платі за землю в сумі 966, 39 грн., які позивач намагається стягнути з відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за Договором суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати та компенсації видатків по платі за землю на загальну суму 18 015, 67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу позивача на ті обставини, що оскільки вжиття заходів до забезпечення позову не є позовною вимогою та Господарським процесуальним кодексом України, не передбачено наслідків неподання доказів сплати судового збору в установленому порядку і розмірі за розгляд такої заяви, господарський суд повинен розглянути її й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням п. п. 3 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

При поданні позову позивачем не надано суду доказів сплати до державного бюджету України судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі, що суперечить приписам Закону України "Про судовий збір", тому він підлягає стягненню з останнього на користь державного бюджету України в сумі 1609, 50 грн., з урахуванням приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Одночасно, витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн. за подання позовної заяви покладаються на відповідача у справі -Приватне підприємство "ЄВРО-ОФІС", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.08.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 599, 759 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 283 ГК України, ст. ст.4 2 , 4 3 , 22, 24, 33, 36, ч. 3 ст. 43, 44, 47, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 т. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до Приватного підприємства "ЄВРО-ОФІС" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЄВРО-ОФІС", 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 22/15, код ЄДРПОУ 31035803, на користь:

- Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, 03186 , м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, код ЄДРПОУ 35756919, заборгованість з орендної плати в сумі 17049, 28 грн. та з компенсації видатків по платі за землю в сумі 966, 39 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, 03186 , м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, код ЄДРПОУ 35756919, на користь:

- державного бюджету України судовий збір в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -02.08.12р.

Суддя Ю.О.Підченко