Рішення

від 08.08.2012 по справі 5015/3029/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.12 Справа№ 5015/3029/12

За позовом: приватного підприємства "Автофорум плюс", м. Полтава, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач", м. Львів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Жмарьова О.М. -довіреність від 31.07.2012 р. відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Автофорум плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 24.07.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.08.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач усупереч укладеному договору №2809/1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 28.09.2011 р. (надалі -Договір) не здійснив оплати за надані послуги з перевезення вантажу. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 12 100,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 84,00 грн. інфляційних втрат та 264,54 грн. -3% річних.

Відповідач в судове засідання 08.08.2012 року не з'явився, хоч був належним чином та завчасно (26.07.2012 року) повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №2809/1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 28.09.2011 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору експедитор (позивач у справі) від свого імені та за рахунок замовника (відповідач у справі) забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міжміському і міжнародному сполученні.

Позивачем та відповідачем, на підставі заявки на перевезення вантажу, досягнуто домовленості стосовно здійснення організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Білорусь (Могилів) -Україна (Львів).

Позивачем здійснено організацію перевезення вантажу з міста Могилів (Білорусь) до міста Львів (Україна). Відповідачем прийнято виконання вантажного перевезення за місцем призначення, що підтверджується відмітками у міжнародній товарно-транспортній накладній №0026212.

Сторонами складено та підписано акт №ОУ00000100 від 12.10.2011 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким підтверджено, що послуги по міжнародному перевезенню Білорусь (Могилів) -Україна (Львів) позивачем виконані на суму 12 100,00 грн. в повному обсязі, їх якість перевірена та прийнята відповідачем. Сторони претензій одна до одної не мають. Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату наданих послуг №СФ-00000100 від 12.10.2011 р. на суму 12 100,00 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію від 23.04.2012 р., в якій вимагає сплатити за наданні послуги з перевезення вантажу. Разом із претензією надіслано копію договору, копію міжнародної транспортної накладної, рахунок-дублікат. На підтвердження надіслання надано опис вкладення у цінний лист та поштову квитанцію від 25.04.2012 р.

Таким чином, вартість наданих позивачем, проте неоплачених відповідачем послуг, становить 12 100,00 грн. Доказів погашення визначеної заборгованості в сумі 12 100,00 грн. відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). У відповідності зі статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За наслідками аналізу обставин справи, представлених сторонами документів, суд дійшов висновку про належне здійснення позивачем організації виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а відтак -і виникнення обов'язку у відповідача оплатити вартість такого перевезення, враховуючи такі доводи.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено перевезення вантажу, що документально підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності з пунктами 5.2., 5.3., 5.4. Договору належні експедитору суми за транспортні та експедиторські послуги можуть оплачуватися замовником при поданні заявки (передоплата). Остаточний розрахунок за платежами за транспортно-експедиторські послуги проводиться замовником на підставі рахунка-фактуи експедитора й акта про виконання транспортно-експедиторські послуг. Підставою для виставлення рахунків-фактури та акта за надані транспортно-експедиторські послуги слугують дані подорожніх листів, завірені замовником, а також відмітки замовника в супровідних документах. Рахунок-фактура повинен бути оплачений замовником протягом 2 банківських днів з моменту одержання його замовником.

Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обов'язку підтверджено, строк виконання зобов'язання між сторонами встановлено, у відповідача виник обов'язок з такої оплати 15.10.2011 року (зі спливом 2 днів після підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), а тому вимоги позивача про стягнення 12 100,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 84,00 грн. інфляційних втрат, 264,54 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів первісного позову, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати покладаються на відповідача в силу статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 626, 627, 929 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач" (адреса: вулиця Антоновича, будинок 115-Б, квартира 3, Франківський район, місто Львів, Львівська область, 79057; ідентифікаційний код 37277732 ) на користь приватного підприємства "Автофорум плюс" (юридична адреса: вулиця Кучеренка, будинок 11, квартира 96, Київський район, місто Полтава, 36007, поштова адреса: вулиця М.Бірюзова, будинок 66, квартира 138, місто Полтава, 36007; ідентифікаційний код 34503087 ) 12 100,00 грн. основного боргу, 84,00 грн. інфляційних втрат, 264,54 грн. -3% річних, 1 609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.08.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.