Рішення

від 06.08.2012 по справі 5023/2758/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5023/2758/12 вх. № 2758/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Сапелкіна М.С., довіреність б/н від 01.01.2012 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська Агропромислова спілка" , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект", м. Харків

про стягнення 4048,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська Агропромислова спілка", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект", м. Харків, 4000 грн. основного боргу, 48,32 грн. 3% річних та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення усної домовленості неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 липня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2012 року було відкладено розгляд справи на 06 серпня 2012 року.

06 серпня 2012 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 4000 грн. основного боргу та судові витрати.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

06 серпня 2012 року позивач надав пояснення, в яких зазначив, що між сторонами ніяких договорів не укладалось та поставки були здійснені в межах позадоговірних відносин.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.12 р. підтримував зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що з адреси відповідача до господарського суду Харківської області повернулась ухвала від 22.06.12 р. з відміткою:"за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 09 липня 2012 року юридична адреса відповідача - 61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, буд. 6, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська Агропромислова спілка", м. Харків, (позивач) згідно усної домовленості здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропроект", м. Харків, (відповідач) на загальну суму 8160,48 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-163 від 05.08.2010 р., РН-165 від 05.08.2010 р., які підписані обома сторонами.

З боку відповідач товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № № 23 від 04.08.2010 р., 24 від 05.08.2010 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Харківська Агропромислова спілка" , м. Харків.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього частково на суму 4160,48 грн., що підтверджується реєстром кредитових платежів від 06.01.2011 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено:"сплата за запчастини згідно накл. № РН-165 від 05.08.2010 р., № РН-163 від 05.08.2010 р."

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено на адресу відповідача вимогу від 14.11.2011 р. про погашення заборгованості у сумі 4000 грн. . На доказ відправлення цього листа позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію чеку та опису з відміткою про відправку.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 4000 грн. перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -4000 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ч.1 ст. 639, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 6, код 30883117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська Агропромислова спілка" (61125, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, код 31060583) 4000 грн. основного боргу, 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.08.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.