Постанова

від 09.08.2012 по справі 24/5005/3642/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2012 року Справа № 24/5005/3642/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

учасники процесу не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Павлоград на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2012р . у справі № 24/5005/3642/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Максметінвест", м.Харків

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 року по справі № 24/5005/3642/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ; згідно п.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважаються погашеними вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Максметінвест", м.Харків на суму 32 500, 80 грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі №24/5005/3642/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Максметінвест", м.Харків; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Павлоград, яка просить ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду на стадії ліквідації, посилаючись на наступне:

- клопотання скаржника від 21.05.2012 року №7014/9/10, в якому останній просив розглянути звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс за наявності матеріалів проведення позапланової документальної перевірки, господарським судом не було задоволено;

- Західно-Донбаська ОДПІ була позбавлена можливості проведення перевірки платника податків з вини ліквідатора боржника (ліквідатором не були надані податковому органу ані первинні документи, ані документи, які відображають фінансово-господарську діяльність боржника), що призвело до винесення передчасного рішення щодо ліквідації боржника без проведення документальної перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Скаржник у листі від 06.08.2012 року №15671/9/10 просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Ініціюючий кредитор, боржник та скаржник правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року (а.с.125), яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору не надходили.

Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15 денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), неявка сторін та скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Таким чином, розглядаючи по суті апеляційну скаргу ДПІ, яка хоча і не підтвердила належними доказами по справі наявність кредиторських вимог до боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду, бере до уваги вищевикладене , ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.91,106 ГПК України, зазначає, що апеляційне провадження не підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80, ст.91,106 ГПК України. Крім цього, по даній категорії справ також існує сформована певна судова практика розгляду по суті апеляційних та касаційних скарг органів ДПІ при відсутності податкової заборгованості банкрута (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. по справі № 27/96б, постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № Б29/295-10, постанови Вищого господарського суду від 15.11.2011р. по справі №14/3257, по справі № 5005/3584/2011).

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

19.04.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Максметінвест", м.Харків звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2012 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 24/5005/3642/2012; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 26.04.2012 року о 9год.50 хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов'язано сторони вчинити певні дії.

Постановою суду від 26.04.2012 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 26.10.2012 року; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобов'язано вчинити певні дії; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби у строк до 25.05.2012 року надати господарському суду та ліквідатору дані про рахунки, відкриті банкрутом. Та наявність податкового боргу; постановлено копію цієї постанови направити до державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), матеріали за результатами перевірки зобов'язано направити для долучення до справи про банкрутство.

Вказана постанова отримана Західно-Донбаською ОДПІ 17.05.2012 року (а.с.52).

Листом від 04.05.2012 року №5635/9/10 Західно-Донбаська ОДПІ повідомила господарський суд Дніпропетровської області, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торєл Ланг»перебуває на обліку у Західно-Донбаській ОДПІ (а.с.44); також даний факт підтверджений Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська (а.с.87).

08.05.2012 року в газеті «Голос України»№83(5333) розміщено оголошення про прийняття господарським судом Дніпропетровської області постанови від 26.04.2012року по справі №24/5005/3642/2012 про визнання боржника банкрутом.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій , документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов , які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Так, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів ; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Ініціюючим кредитором підтверджено матеріалами справи вимоги до боржника на суму 32 500, 80 грн. боргу за простим векселем серії АА 1474081, виданим в рахунок погашення заборгованості за отриманий боржником товар по Договору поставки №0103/01 від 03.01.2012 року по Видатковій накладній від 03.01.2012р. №РН-0103/01, Протестом векселя про неоплату від 29.02.2012 року №1-498, Виконачим написом №1-507 від 01.03.2012 року, який пред'явлений до виконання Кіровському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (виконавче провадження порушене 03.03.2012 року, Постанова Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, №ВП №31553220).

Постановою від 17.04.2012 року ВП №31553220 Кіровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавчий напис № 1-507 від 01.03.2012 року повернув стягувачеві у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, відсутністю відкритих розрахункових рахунків та майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється ЄДР, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та № записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

При встановленні факту відсутності божника за його місцезнаходженням місцевий господарський суд керувався Витягом та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.04.2012 року, яка містить запис (внесений 11.04.2012 року) про відсутність боржника за місцезнаходженням (а.с.38-41).

Однак, відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від від 17.11.2009 року N 1720-VI, ) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації , починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру, державна реєстрація боржника відбулася 01.09.2010 р. Останній запис про внесення змін до установчих документів юридичної особи (зміна місцезнаходження) внесений до Єдиного державного реєстру Виконкомом Павлоградської міської ради 27.02.2012р., при цьому взяття на облік у зв'язку із зміною місцезнаходження Виконкомом Дніпропетровської міської ради-26.03.2012 року) , а запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням був зроблений вже 11.04.2011 р (запис 9) , тобто усього через два тижні і до настання передбаченого ч. 11 ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" строку подачі боржником реєстраційної картки .

Проте місцевий господарський суд на вказане уваги не звернув та не перевірив правомірність внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру з урахуванням порядку, встановленого ст.19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 14.03.2012 року по справі №5016/2167/2011(11/17).

Крім того, відповідно до статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта.

Аналогічні вимоги передбачено пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.003 р. № 492, яким встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

У той же час згідно з наданою Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області довідкою боржник мав тринадцять рахунків у банках, один з яких у ПАТ «Банк Кредит Дніпро»був закритий 12.04.2012 р. (а.с.58), тобто після внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням- 11.04.2012 року (а.с.41).

Вищевикладене може свідчити про фактичне здійснення боржником господарської діяльності та, відповідно, відсутність підстав для застосування до нього процедури банкрутства за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону на ліквідатора покладені у тому числі повноваження щодо вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Довідки про відсутність реєстрації права власності на транспортні засоби за ТОВ "Торєл Ланг" за місцем попереднього місцезнаходження у м.Павлограді до суду не надано.

Таким чином, ліквідатор мав не лише констатувати факт відсутності майна банкрута за його новою адресою, а і вживати заходи, спрямовані на виявлення майна, у тому числі за попереднім місцем державної реєстрації боржника.

Тільки після з'ясування вказаних питань є можливим подання ліквідатором до суду звіту та ліквідаційного балансу.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 27.06.2012 року по справі №38/5005/17545/2011.

Господарський суд не надав оцінки зазначеним обставинам і тому необґрунтовано прийшов до висновку про можливість затвердження поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу.

Наведене свідчить, що ліквідатором не було вжито необхідних заходів, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ.

Отже, затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції не було належним чином досліджено всіх обставин справи та прийнято передчасне рішення про припинення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Торєл Ланг", м.Дніпропетровськ.

За таких умов, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає необхідним ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 року по даній справі скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись статтями 99, 101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, м.Павлоград -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2012 року по справі №24/5005/3642/2012 -скасувати.

Справу №24/5005/3642/2012 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Копію цієї постанови направити державному реєстратору.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко

Повний текст постанови підписаний 09.08.2012 року.