Рішення

від 05.12.2008 по справі 35/462-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/462-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2008 р.                                                            Справа № 35/462-08

вх. № 8841/5-35

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко В.С., дов. б/н від 23.10.2008р.  відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Універсал", с. Пісочин  

до  Харківська міська рада, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ» звернулося до господарського суду з позовом до Харківської міської ради Харківської області про визнання за ВАТ «УНІВЕРСАЛ» права власності на нежитлову будівлю літ. «Л-1», загальною площею 1949,1 кв.м., нежитлову будівлю літ. «О-2», загальною площею 60,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Н-1», загальною площею 67,9 кв.м., що знаходяться  по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, а також просив судові витрати покласти на позивача. Суд дане клопотання задовольнив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання у якому зазначив, що проти позовних вимог Харківська міська рада заперечує у повному обсязі з тих підстав, що позивачем не було виконано вимоги Порядку вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом в м. Харкові, затвердженого рішенням ХМР від 23.06.2004 № 90/04. У зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому процесі відповідач судовий розгляд просив провести у відсутності представника відповідача. Суд дане клопотання задовольнив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ВАТ «УНІВЕРСАЛ» на підставі договору купівлі-продажу від 11.08. 2006 року належить нежитлова будівля (склад) «Л-1» загальною площею 1096,8 кв.м. по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові.

У серпні-вересні 2008 року у зв'язку з виробничою необхідністю позивач самовільно здійснив реконструкцію належного йому складу (літ «Л-1») у наслідок чого збільшилась загальна площа складу. Також позивач у зв'язку з виробничою необхідністю, маючи необхідність обслуговування реконструйованого складу самовільно здійснив будівництво нежитлових будівель гаражу літ. «Н-1» та виробничої будівлі літ. «О-2». Наслідком таких дій позивача стало те, що ввести об'єкти будівництва у експлуатацію було неможливо, оскільки фактично було здійснене самочинне будівництво.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Таким чином позивач не може користуватися і розпоряджатися фактично збудованими за його кошти нежитловими будівлями, оскільки не має правовстановлюючого документа на самочинно побудовані об'єкти нерухомого майна та не може здійснити державну реєстрацію права власності, як того вимагає законодавство.

Відповідач, відповідно до законодавства про місцеве самоврядування, є органом уповноваженим приймати рішення щодо питань містобудування у межах своєї компетенції. Звернення позивача до відповідача стосовно вирішення питання про легалізацію нежитлових будівель літ. «Л-1», «Н-1», «О-2» що знаходиться по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові та видачу правовстановлюючого документа не призвели до будь-якого результату.

Позивач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові, що надана Харківською міською радою харківської області в оренду АТ «ОЛІМП» (ЄДРПОУ: 31555986) для обслуговування та експлуатації виробничих та допоміжних будівель та споруд до 2027 року на підставі договору оренди земельної ділянки від «30» липня 2003 року, площа наданої земельної ділянки 4,3447 га.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач у вересні 2008 року фактично завершив будівництво нежитлових будівель. Однак, у зв'язку з тим, що позивачем не було отримано та погоджено весь необхідний перелік документації, необхідної для виконання будівельних робіт та прийняття об'єкту будівництва до експлуатації, ввести побудовану нежитлову будівлю до експлуатації у загальному порядку не виявляється можливим.

Після фактичного завершення будівництва позивач за власний рахунок замовив у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (надалі – «БТІ») проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічних паспортів на реконструйовану та побудовані нежитлові будівлі. БТІ було виготовлено нові технічні паспорти від 15.09.2008 року  на нежитлову будівлю: літ. «Л-1», загальною площею 1949,1 кв.м.; літ. «Н-1», загальною площею 67,9 кв.м.; «О-2», загальною площею 60,4 кв.м. по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові.

 Для підтвердження відповідності збудованої нежитлової будівлі вимогам Сніп та ДБН позивач за власний кошт звернувся до ТОВ «НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ» (державна ліцензія Серія АВ №193286, видана «06» жовтня 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та ЖКГ України), яким був зроблений Технічний висновок «Про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самочинно реконструйованого з приєднанням додаткової площі нежитлової будівлі літ. «Л-1» та самочинно збудованих нежитлових будівель літ. «Н-1» та літ. «О-2» по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові». Згідно вищезазначеного Технічного висновку застосовані матеріали і розміри конструктивних елементів наділені достатньою міцністю та відповідають вимогам норм по несучій здатності, технічний стан будівельних конструкцій задовільний. Відсутні дефекти та пошкодження, що перешкоджають нормальній експлуатації або що знижують несучу здатність або довговічність будівлі, а також відхилення від архітектурно-будівельних норм. Передбачена будівельним проектом конструктивна та розрахункова схема будівлі не порушені. Планування відповідає будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам. Застосовані матеріали та розміри конструктивних елементів наділені достатньою міцністю та відповідають вимогам будівельних норм.  Будівля придатна для подальшої експлуатації у відповідності з призначенням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що здійснене позивачем самовільне будівництво та реконструкція нежитлових будівель по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові відповідає встановленим будівельним, технічним, протипожежним та санітарним нормам, що тягне за собою можливість збереження та подальшої експлуатації будівлі у відповідності із призначенням.

Оскільки позивач та АТ «ОЛІМП» ведуть спільну діяльність на вказаній земельній ділянці, сумісно експлуатують виробничі та обслуговуючи будівлі, у тому числі самочинно реконструйовану та побудовані, а також те, що будівництво велося за рахунок позивача, АТ «ОЛІМП», як орендатор земельної ділянки, на якій велось будівництво, не заперечує проти визнання права власності на самочинно реконструйовану будівлю та самочинно побудовані будівлі за позивачем. Про надання позивачу відповідної згоди АТ «ОЛІМП» повідомив позивача листом, що був наданий суду для огляду.

Вищенаведені факти підтверджуються наступними доказами, що були надані суду для огляду. Технічним висновком «Про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самочинно реконструйованого з приєднанням додаткової площі нежитлової будівлі літ. «Л-1» та самочинно збудованих нежитлових будівель літ. «Н-1» та літ. «О-2» по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові», технічними паспортами від 15.09.2008 року  на нежитлову будівлю: літ. «Л-1», загальною площею 1949,1 кв.м.; літ. «Н-1», загальною площею 67,9 кв.м.; «О-2», загальною площею 60,4 кв.м. по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові,  договором купівлі-продажу від 11.08. 2006 року, договором оренди земельної ділянки від «30» липня 2003 року.

Суд при вирішенні питання про задоволення позовних вимог застосовував наступні положення цивільного законодавства, що встановлюють засади набуття та захисту права власності.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України  правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України  власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 319  ЦК України  власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України  право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України  право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України  право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 331 ЦК України  до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України  право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Заперечення представника відповідача, щодо неможливість визнання судом права власності через відсутність згоди відповідача та порушення порядку, затвердженого відповідачем, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Таким чином, на підставі наведених норм законодавства, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що наявні всі необхідні та достатні підстави для захисту прав позивача та визнання за позивачем права власності у судовому порядку.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п. 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від «07» лютого 2002 року № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до законодавства України, орган, який проводить державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», зобов'язаний проводити реєстрацію судових рішень про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

З метою правильного зарахування державного мита, що підлягає оплаті за розгляд судом майнового спору за даною позовною заявою, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» в особі оцінювача Бойко Р.Є. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 5235/06 від 31.10.2006 р. та № 773 от 25.02.97 р.) з метою проведення оцінки ринкової вартості спірних об'єктів нерухомого майна. Відповідно до проведеної оцінки загальна вартість нежитлових будівель становить  1296400 грн, виходячи з якої позивачем було сплачене державне мито.

З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ» (ЄДРПОУ: 21246490) право власності на нежитлову будівлю літ. «Л-1», загальною площею 1949,1 кв.м., нежитлову будівлю літ. «О-2», загальною площею 60,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. «Н-1», загальною площею 67,9 кв.м., що знаходяться  по провулку Артюховському, 38 у м. Харкові.

Покласти судові витрати на позивача.

Рішення підписано 05.12.2008р.

Суддя