Рішення

від 02.08.2012 по справі 5006/32/109пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/32/109пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Андрієнко О.В. довіреність від 14.06.2012р.

від відповідача: Куржупова Я.В. довіреність від 27.12.2010р.

у справі за позовом: Приватного виробничо - комерційного підприємства «Ода», м. Донецьк

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу «Рембуд - 2», м. Донецьк

про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р. дійсним та визнання права власності.

Позивач, Приватне виробничо - комерційне підприємство «Ода», звернувся до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Рембуд - 2» про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р. дійсним та

визнання права власності на об'єкти нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності, відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р., належать об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля цеху, складу літ. Г-1, літ. Г'-1, загальною площею 190,1кв.м.; будівля котельної літ. Л-1, загальною площею 34,40кв.м.; будівля контори (2 поверх) літ. Д-2, загальною площею 187,20кв.м.; будівля блоку переробки деревини літ. К-1, загальною площею 865,90кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Зініна, 19а. Проте, відповідачем не визнається право власності позивача на зазначені об'єкти нерухомості, та, як слід порушуються умови договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.08.2002р.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Роз?глянувши матеріали справи, су?д встановив.

08.08.2002р. між Акціонерним товариством закритого типу «Рембуд-2» (продавець) та Приватним виробничо - комерційним підприємством «Ода» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна.

За умовами договору продавець продав, а покупець купив об'єкти нерухомого майна, яке складається з: будівлі цеху, скла?ду літ. Г-1, літ. Г'-1, загальною площею 190,1кв.м.; будівлі котельної літ. Л-1, загальн?ою площею 34,40кв.м.; будівлі контори (2 поверх) літ. Д-2, загальною площею 187,20кв.м?.; будівлі блоку переробки деревини літ. К-1, загальною площею 865,90кв.м., та розташова?ні за адресою: м. Донецьк, вул. Зініна, 19а.

Продавець засвідчує, що право власності на зазначені об'єкти нерухомості належить йому на підставі договору купівлі - продажу державного майна орендного підприємства «Ремстрой» Київського району б/н від 18.10.1994р.

Відповідно до п. 2.1 ціна договору складає 42383,00грн. в тому числі ПДВ. Покупець сплачує продавцю вказану суму у грошовій формі шляхом її передачі продавцю в момент підписання договору.

Продавець зобов'язаний передати продане майно покупцю за актом приймання - передачі, який підписується сторонами на момент підписання цього договору (п. 3.1 договору).

На виконання умов договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р., між сторонами був підписаний акт прийому - передачі нерухомого майна про те, що продавець передав у власність покупцю, а покупець отримав від продавця об'єкти нерухомого майна, які перелічені в п. 1.1 договору.

Також, в акті зазначено, що продавець претензій щодо оплати за придбане майно до покупця не має.

Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ «Рембуд-2» була прийнята сума в розмірі 42383,00грн. від ПВКП «Ода» за об'єкти нерухомого майна, на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №18 від 08.08.2002р. (арк. справи 9).

Зазначені об'єкти нерухомого майна були проінвентаризовані КП БТІ м. Донецька про, що були складені відповідні технічні паспорти, копії яких містяться в матеріалах справи (акр. справи 48-70).

В подальшому, позивачем від відповідача був отриманий лист від 30.05.2012р., в якому останній вимагав повернути йому придбане позивачем нерухоме майно, посилаючись на нікчемність договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р. у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення цього договору.

Невизнання відповідачем права власності за ПВКП «Ода» на об'єкти нерухомості, які розташовані по вул. Зініна, 19а у м. Донецьку, в зв'язку з нікчемністю правочину, обумовило звернення позивача до суду.

Оцінюючи матеріали справи, доводи позивача, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ ( майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Твердження відповідача стосовно нікчемності укладеного договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р. у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення цього договору, судом оцінюються критично, оскільки, на дату укладання спірного договору, сторони керувались нормами Цивільного кодексу Української РСР №1540-VI від 18.07.1963р. (зі змінами та доповненнями на момент здійснення правочину).

Главою 20 ЦК УРСР було встановлено обов'язкове нотаріальне посвідчення, лише договорів купівлі - продажу житлових будинків.

Водночас, саме на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р., відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Міністерством юстиції України 07.02.2002р. за №7/5, а саме п. 9 переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадить реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, мала відбуватись державна реєстрація прав позивача на спірне нерухоме майно.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд зауважує, що на момент вчинення правочину сторонами були дотримані приписи діючого на той час законодавства України щодо форми укладання договору. Також, звертає увагу на те, що законодавчі акти не мають зворотної сили, а тому, до договору купівлі продажу нерухомого майна укладеного 08.08.2002р. не можна застосовувати приписи діючого на теперішній час законодавства України, щодо вимоги нотаріального посвідчення цього договору.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Сукупність доказів за матеріалами справи, норми діючого законодавства, доводить обґрунтованість позовних вимог, та, як слід, вимоги позивача щодо визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю цеху, складу літ. Г-1, літ. Г'-1, загальною площею 190,1кв.м.; будівлю котельної літ. Л-1, загальною площею 34,40кв.м.; будівлю контори (2 поверх) літ. Д-2, загальною площею 187,20кв.м.; будівлю блоку переробки деревини літ. К-1, загальною площею 865,90кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Зініна, 19а - підлягають задоволенню.

Водночас, судом не задовольняється позовна вимога щодо визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р. дійсним, у зв'язку з її процесуальною неспроможністю, оскільки, у відповідності до приписів діючого законодавства України, дійсними визнаються договори, які потребують нотаріального посвідчення, але одна із сторін ухилилась від здійснення такого посвідчення, тоді на вимогу сторони суд може визнати договір дійсним з моменту його укладання.

В даному випадку нотаріальне посвідчення договору не передбачено (діючим на той час законодавством України), а тому, у позивача відсутні правові підстави на судовий захист в порядку ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 15, 16, 316, 317, 328, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного виробничо - комерційного підприємства «Ода» до Акціонерного товариства закритого типу «Рембуд - 2» про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.08.2002р. дійсним та визнання права власності на об'єкти нерухомості - задовольнити частково.

Визнати право власності за Приватним виробничо - комерційним підприємством «Ода» (83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 22а, код ЄДРПОУ 30209467) на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю цеху, складу літ. Г-1, літ. Г'-1, загальною площею 190,1кв.м.; будівлю котельної літ. Л-1, загальною площею 34,40кв.м.; будівлю контори (2 поверх) літ. Д-2, загальною площею 187,20кв.м.; будівлю блоку переробки деревини літ. К-1, загальною площею 865,90кв.м., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Зініна, 19а.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 07.08.2012р.

Рішення набирає законної сили 20.08.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.