Рішення

від 10.08.2012 по справі 0503/2421/2012

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0503/2421/2012

2/0503/1649/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2012 .

06 серпня 2012 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Харченко О.П.

при секретарі Карабута Ю.В.

за участі представника позивача: Жернової Є.В. та представника відповідачів: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_3, ТОВ «Верона»про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2010 року ПАТ «ВіЕйБі Банк»звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ТОВ «Верона»про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 4193Н\08-9SME від 17.07.2008 року за умовами якого позивач надав кредит у сумі 220850 доларів США з кінцевим терміном повернення 16.07.2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між позивачем та нею було укладено іпотечний договір від 17.07.2008 року.Також в забезпечення зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором, між позивачем та ТОВ «Верона»був укладений договір поруки від 17.07.2008 року, згідно якого поручитель ТОВ «Верона»солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань в повному обсязі, а також зобов'язується в разі невиконання або порушення її зобов'язань перед позивачем погасити заборгованість по кредитному договору. Відповідач ОСОБА_3 всупереч умовам кредитного договору порушувала порядок сплати щомісячних платежів для повернення кредиту, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 17.09.2010 року складала 1965720 грн. 69 коп. Відповідачі неодноразово попереджувались про порушення умов договору.

2.12.2011 року позивачем було уточнено позовні вимоги, про що було подано суду відповідну заяву, згідно якої, станом на 01.12.2011 року заборгованість за кредитним договором склала 1329530,82 грн.:1310528,16 грн. заборгованість за кредитом,19002,66 грн. заборгованість за відсотками.За таких підстав позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 1329530,82 грн. та судові витрати: судовий збір 1700 грн, витрати ІТЗ 120 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні вимог наполягала та просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, про розгляд справи була належним чином повідомлена,просила суд слухати справу у її відсутності за участі її представника.

Представник відповідачів -ОСОБА_3 та ТОВ «Верона»позовні вимоги не визнала повністю та суду пояснила, що вважає укладений між сторонами договір таким, що не відповідає чинному законодавству,оскільки договір було укладено на споживчі цілі, а надання споживчих кредитів у іноземній валюті заборонено ЗУ «Про захист прав споживачів», ст..524 ЦК України та Конституції України. Вважає умови договору несправедливими ,оскільки ризик збільшення ціни кредитного договору несе відповідач.просила суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так у судовому засіданні встановлений той факт, що ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 4193Н\08-9SME від 17.07.2008 року за умовами якого позивач надав кредит у сумі 220850 доларів США з кінцевим терміном повернення 16.07.2018 року (а.с.10-20).

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між позивачем та нею було укладено іпотечний договір від 17.07.2008 року.

Також в забезпечення зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором, між позивачем та ТОВ «Верона»був укладений договір поруки від 17.07.2008 року, згідно якого поручитель ТОВ «Верона» солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань в повному обсязі, а також зобов'язується в разі невиконання або порушення її зобов'язань перед позивачем погасити заборгованість по кредитному договору (а.с. 6-7)

Відповідач ОСОБА_3 отримала кошти за укладеним нею договором у повній сумі в доларах США і всупереч умовам кредитного договору порушувала порядок сплати щомісячних платежів для повернення кредиту, що спричинило виникнення заборгованості.

Відповідачі не заперечують, що вони неодноразово попереджувались про порушення умов договору.

Станом на 01.12.2011 року заборгованість за кредитним договором склала 1329530,82 грн.: 1310528,16 грн. заборгованість за кредитом, 19002,66 грн. заборгованість за відсотками,що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.145)

Згідно зі ст. 1054 ЦК України -за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» .

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст.5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275 , у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Щодо вимог п/п. «в»п. 4 ст. 5 Декрету КМУ , який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів і іноземній валюті.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.

Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Звертаючись до суду із запереченнями відповідачі не вказували, що банк позивач на момент надання кредиту позивачці не мав банківську ліцензію на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та дозвіл на право здійснення операцій з валютними цінностями, а посилалися на те, що такі дії протирічать чинним законам та Конституції. Суд не може погодитись з таким доводами відповідачів за вищевказаними мотивами.

Відповідачі не заперечували, що ОСОБА_3 отримала кредит саме в іноземній валюті - доларах США.

Оскільки відповідачем не належно виконуються умови договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору.

Ст.ст. 554, 610 ЦК України передбачено, що боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України в разі задоволення позовних вимог, суд, стороні на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст.5,6,10,107,208,215,224,225 ЦПК України, ст.ст. 16 ч.2 п.7, 525, 526, 530, 536, 553, 554, 610, 612, 651 ч.2, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «ВіЕйБі Банк»задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Верона»на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк»суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1329530,82 грн. та понесені позивачем судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд.

Суддя О. П.Харченко

Головуючий суддя < Ім'я >. < По батькові >.< Головуючий суддя / Прізвище >

10.08.2012