Постанова

від 13.08.2012 по справі 2а/0470/4270/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4270/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маковської О.В.

при секретарі судового засідання Кравці Є.С.

за участю представників позивача: Остапович О.Ю.

за участю представника відповідача: Довгопола О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС -ЛТД" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД" (далі - позивач, підприємство або ТОВ "ЮС-ЛТД") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Ленінському районі або відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року за № 0000302302 та за № 0000312302.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/4270/12, а також призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача позов підтримав у повному обсязі, зазначивши в обґрунтування заявлених вимог, що податковий орган, перевищуючи свої службові повноваження, вчинив дії, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме: склав акт перевірки і виніс податкові повідомлення-рішення з порушенням вимог діючого законодавства.

Так, на думку позивача, висновки, викладенні в акті перевірки є недостовірними, в результаті чого помилково здійснено висновок про заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в сумі 468045,00 грн. та заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 78194,70 грн. та за вересень 2011 року в сумі 106803,30 грн., оскільки у нього наявні усі первинні бухгалтерські документи по господарських операціях, які підтверджують правомірність віднесення витрат за господарським договором до валових. Також, на думку позивача, підстави вважати нікчемним правочини укладені з ТОВ "Байкара" відсутні, оскільки в акті перевірки позивача відображено порушення, вчинені контрагентами ТОВ "Байкара", а саме: ТОВ "Доміно - 2010" та ТОВ "Креатив-бюро "Краб", а тому висновок про неможливість здійснення господарської діяльності саме ТОВ "Байкара" є необгрунтованим.

Представник відповідача позов не визнав, надавши письмові заперечення №8957/10-10-012 від 25.06.2012, в яких стверджує, що в ході перевірки контрагентів ТОВ "Байкара" не підтверджено наявность трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності щодо виготовлення, поставки, переробки нафтопродуктів, що означає, що договори, укладені між ТОВ "Креатив-бюро "Краб", ТОВ "Доміно-2010" та ТОВ "Байкара" і в подальшому між ТОВ "Байкара" та ТОВ "ЮС-ЛТД", здійснені без мети настання реальних наслідків, тому відповідно до ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 цього ж Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В результаті чого, на думку відповідача, контрагент позивача ТОВ "Байкара" не мав реальної можливості здійснювати поставку сировини (бітум) ТОВ "ЮС-ЛТД", в зв'язку з чим останнім занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в сумі 468045,00 грн. та занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 78194,70 грн. та за вересень 2011 року в сумі 106803,30 грн.

Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД" зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 23.09.2004 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

На підставі наказу ДПІ у Ленінському районі від 27.02.2012 за №219 згідно зі ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) у період з 27.02.2012 по 02.03.2012 службовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЮС-ЛТД" " з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з купівлі-продажу сировини (бітум) у ТОВ "Байкара" за період 01.08.2011 по 30.09.2011.

Результати перевірки оформлено актом від 06.03.2012 за №550/23-2/33183468 (далі - акт перевірки), належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, яким встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в сумі 468045,00 грн. та занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 78194,70 грн. та за вересень 2011 року в сумі 106803,30 грн.

На підставі акта перевірки від 06.03.2012 за №550/23-2/33183468 Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Дніпропетровська 27.03.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення за № 0000312302 та за № 0000302302 по податку на додану вартість на суму 184998,00 грн., штрафні санкції - 46249,50 грн. та по податку на прибуток в сумі 468045,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 06.03.2012 підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки судження податкового органу про порушення позивачем та його контрагентом ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ "ЮС-ЛТД", на думку податкового органу, недодержано в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених з ТОВ "Байкара", а, отже, є нікчемними.

Так, в обґрунтування своєї позиції ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська посилається на лист Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 06.01.2012 за №164/7/23/23-209, що надійшов на адресу відповідача, з витягом з акту від 04.01.2011 за № 20/23-209/37154069 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Байкара» (код ЄДРПОУ 37154069) з питань правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 року. Як вбачається з матеріалів вказаного акту ТОВ "Байкара" придбавало у ТОВ «Доміно-2010» (код ЄДРПОУ 37367946) паливо-мастильні матеріали у т. ч. за серпень 2011 року у сумі ПДВ 1110432,37 грн.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ «Байкара» з ТОВ «Доміно-2010» до ДПІ у Київському районі м. Харкова направлено запити №10774/7/23 від 26.09.2011 та від 22.09.2011 за №25850/7/23-313. Згідно отриманої відповіді, ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, оскільки постачальники ТОВ «Доміно-2010» (код ЄДРПОУ 37367946), відсутні за місцезнаходженням, неможливо встановити ланцюг постачання товару до виробника чи імпортеру та підтвердити достовірність отримання даних, тобто ДПІ у Київському районі м. Харкова здійснено висновок, що правочини укладені між ТОВ «Доміно-2010» та підприємствами покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Крім того, ТОВ "Байкара" мало господарські правовідносини з ТОВ «Креатив-бюро «Краб» (код ЄДРПОУ 36159256), відповідно до яких придбавало паливо-мастильні матеріали у т.ч. за вересень 2011 року в сумі ПДВ 1813038,67 грн.

Так, до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва направлено запит на підтвердження взаємовідносин ТОВ «Байкара» з ТОВ «Креатив-бюро «Краб» та отримано відповідь від 13.12.2011 за №68139/7/2З-Р, в якій повідомляється, що провести зустрічну звірку не можливо у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням контрагента. Актом за №123 від 12.12.2011 встановлено неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Креатив-бюро «Краб», оскільки остання податкова звітність, а саме: декларація з ПДВ за вересень 2011 року від 02.11.2011 за №236840 свідчить про відсутність фінансово-господарської діяльності.

ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва опитано посадових осіб та засновників ТОВ «Креатив-бюро «Краб», які повідомили, що з лютого 2011 року підприємство фінансово-господарської діяльності не веде, між підприємствами ТОВ «Байкара» та ТОВ «Креатив-бюро «Краб» фінансово-господарських взаємовідносин не відбувалося, ніякої документації по взаємовідносинам з ТОВ «Байкара» директор ТОВ "Креатин-Бюро "Краб" не підписував. Основні фонди відсутні. Враховуючи той факт, що підприємство ТОВ «Креатив-Бюро «Краб» з лютого 2011 року жодної фінансово-господарської діяльності не веде, тому, на думку ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Байкара» не відбувалося.

Тобто, акт від 06.03.2012 обґрунтований тим, що за інформацією наданою ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та ДПІ у Київському районі м. Харкова не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників ТОВ "Байкара" у періоді з 01.08.2011 по 31.08.2011 року. Наведена обставина, на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між вказаним підприємством та ТОВ «Доміно-2010», ТОВ «Креатив-бюро «Краб» та підприємствами покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, відповідач дійшов висновку, що зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

З огляду на викладене, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська вважає, що вищевказані обставини стверджують про неможливість реального здійснення ТОВ «Байкара» безпосередньої діяльності з поставки (відвантаження) на ТОВ "ЮС-ЛТД" товару (бітуму, паливно-мастильних матеріалів) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по договору поставки нафтопродуктів від 01.03.2011 за № 01/03Б, тобто про відсутність наміру у ТОВ «Байкара» створення правових наслідків правочину по взаємовідносинах з ТОВ "ЮС -ЛТД"

В результаті викладеного відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в сумі 468045,00 грн. та заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 78194,70 грн. та за вересень 2011 року в сумі 106803,30 грн.

Щодо наведених в акті перевірки від 06.03.2012 за №550/23-2/33183468 висновків ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині їх недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

В судовому засіданні представники податкового органу не надали суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб податкові органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснює, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Спрямованості мети правочинів між позивачем та його контрагентом на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки від 06.03.2012 за №550/23-2/33183468 не наводиться.

Тобто, акт від 06.03.2012 за №550/23-2/33183468 не доводить умислу позивача, спрямованого на порушення публічного порядку, та того, в чому таке порушення полягає.

Відповідачем не надано рішення або вироку суду за яким сторонами порушено вимоги ст. 228 ЦК України та в яких було б встановлено умисел конкретних фізичних осіб, що укладали угоди від імені вказаних юридичних осіб з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

Також, відповідачем не надано доказів того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти. Дана обставина, на думку суду, виключає відповідальність позивача за порушення, здійснені його контрагентом.

Суд звертає увагу й на той факт, що законодавець з 01.01.2011 виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства з кола нікчемних і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

В матеріалах справи, відсутнє рішення суду про визнання зазначених вище правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, яке набрало законної сили. Податковим органом в акті перевірки від 06.03.2012 також не зазначено про наявність такого рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 06.03.2012 за №550/23-2/33183468 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Натомість, позивачем під час судового засідання, надано копії первинних документів по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Байкара", як-то товаро-транспортні накладні на поставку нафтопродуктів, договори та інші бухгалтерські відомості, на підставі яких судом встановлено як рух активів у процесі здійснення своєї господарської діяльності, так і спеціальна податкова правосуб'єктність контрагентів позивача, а також встановлений зв'язок між фактом надання послуг позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Крім того, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача, викладених в акті індивідуальної дії, та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує, що за загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальність за винні дії іншої особи, у зв'язку з чим порушення закону іншими суб'єктами господарювання в ланцюгу постачання не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача.

Тобто, законодавством не передбачено можливості застосування до позивача ТОВ "ЮС-ЛТД" відповідальності у вигляді прийняття податкових повідомлень-рішень за можливі допущені порушення здійснення господарської діяльності його контрагентом ТОВ "Байкара" та контрагентами останнього - ТОВ «Доміно-2010», ТОВ «Креатив-бюро «Краб».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч приписам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень - рішень, що оскаржується позивачем.

З огляду на зазначене, враховуючи надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2012 за № 0000302302 та від 27 березня 2012 за № 0000312302, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Стягнути з Державного бюджету України суму сплаченого ТОВ "ЮС-ЛТД" судового збору у розмірі 32,82 гривень сплаченого згідно платіжного доручення від 03.04.12 за № 139 та суму 2115,18 грн., сплачену згідно платіжного доручення від 25.04.12 за № 187.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 13 липня 2012 року

Суддя О.В. Маковська