Постанова

від 10.08.2012 по справі 2а/0470/5401/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/5401/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» про визнання недійсним статуту Спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618), припинення юридичної особи Спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618), скасування державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» про припинення підприємницької діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. було відкрито скорочене провадження по справі.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Судом було встановлено, що поданих позивачем доказів недостатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року розгляд даної справи було призначено у судовому засіданні, визначено дату, час та місце проведення такого судового засідання.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2012р. у справі №2а/0470/5401/12 явку сторін було визнано обов`язковою.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На податковому обліку ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська перебуває як платник податків спеціальне проектно-конструкторське бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618). Згідно реєстраційних даних директором відповідача є ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Крім того, дана особа зареєстрована як директор наступних суб'єктів господарювання: НВП «Азимут» (код ЄДРПОУ 31271934) та ПП «Промсталь» (код ЄДРПОУ 13449888).

В ході оперативного відпрацювання причетності ОСОБА_3 до керівництва СПКБ «Проектмонтаж» встановлено, що він до реєстрації, перереєстрації та здійснення господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має.

У звязку з цим, з посиланням на положення статей 80, 87 Цивільного кодексу України, ч.ч.3 і 5 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», а також статей 202, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, ст.57 Господарського кодексу України, позивач вважає, фіктивним правочин (статут) у формі створення установчих документів та державної реєстрації відповідача та зазначає, що відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена будь-якою заінтересованою особою.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик направлялись СПКБ «Проектмонтаж» за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за зазначеною адресою не розшукано».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання.

Щодо повідомлення позивача суд зазначає наступне.

Незважаючи на повідомлення належним чином про час та місце розгляду зазначеної справи, визнання явки обов'язковою, позивач в судові в судові засідання, призначені на 02.07.2012р. та 08.08.2012р. не з`явився, будь-яких доказів в обґрунтування заявленого адміністративного позову суду не надав.

Зазначене, на обґрунтовану підозру суду, свідчить про зловживання своїми процесуальними правами з боку позивача суб'єкта владних повноважень та явною мірою демонструє відношення органу державної податкової служби до функцій і завдань у сфері оподаткування, покладених на нього Конституцією та чинним податковим законодавством України.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи в один місяць суд вважає за необхідне розглянути адміністративну справу за даною явкою сторін та за наявними у ній доказами.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, зазначаючи, що для цього потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 14.02.2012р.; копія Акту від 13 лютого 2012р. за №817; копія Запиту №817; копії пояснень; копія довідки про стан платника податків; копія Довідки з ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

На податковому обліку ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська перебуває як платник податків спеціальне проектно-конструкторське бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618). Згідно реєстраційних даних директором відповідача є ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Крім того, дана особа зареєстрована як директор наступних суб'єктів господарювання: НВП «Азимут» (код ЄДРПОУ 31271934) та ПП «Промсталь» (код ЄДРПОУ 13449888).

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що в ході оперативного відпрацювання причетності ОСОБА_3 до керівництва СПКБ «Проектмонтаж» встановлено, що він до реєстрації, перереєстрації та здійснення господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має.

Зазначені висновки зроблені позивачем на підставі пояснень ОСОБА_3, з яких вбачається, що ОСОБА_3 з 2006 року працює охоронцем у фонді соціального захисту інвалідів Чорнобилю, офіс якого розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Серова, 3а/3, та до діяльності вищезазначених підприємств жодного відношення не має.

13 лютого 2012 року державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Житним О.В. та державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Козловим А.М. з питання відповідності адреси підприємства, вказаної у статутних документах його фактичного місцезнаходження було проведено перевірку, відповідно до якої фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено, про що було складено акт від 13.02.2012р. за 817.

Позивач посилається, що проведеним аналізом встановлено, що СПКБ «Проектмонтаж» у грудні 2011 року сформовано податковий кредит двом підприємствам: ТОВ «ЕМ» та ПП «Промсталь». В ході опитування директора ТОВ «ЕМ» встановлено, що в грудні 2011 року нею було помилково відображено в податковому обліку придбання товарів та послуг від СПКБ «Проектмонтаж» насправді податковий кредит підприємству був сформований ПП «Промсталь». Директором підприємства зазначений ОСОБА_3, який фактично господарську діяльність від імені вищевказаного підприємства не здійснював.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються відповідно до норм Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №799 від 15 травня 2003 року № 755-ІV.

Статтями 2-3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб підприємців.

З викладеного вбачається, що вказаний закон є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності субєкта господарювання.

Частиною 2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відповідно до положень ч.2 ст.110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 ч.1 цієї статті, може бути пред`явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, аналогічна правова позиція щодо чого міститься у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2008 року по справі № 2-116/06.

В той же час, як встановлено судом, позивач не є засновником відповідача, а також не належить до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що підставою для визнання недійсними установчих (засновницьких) документів відповідача є пояснення громадянина ОСОБА_3 від 20.02.2012р., 22.02.2012р. та 14.02.2012р.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що лише пояснення громадянина ОСОБА_3 від 20.02.2012р., 22.02.2012р. та 14.02.2012р. щодо реєстрування на його ім`я юридичної особи не є належним та достатнім доказом створення СПКБ «Проектмонтаж» з порушенням закону.

Згідно з частиною першою статті 205 Кримінального Кодексу України фіктивне підприємництво це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Оскільки позивачем не надано до суду ні постанови про порушення кримінальної справи відносно гр.ОСОБА_3, ні вироку у кримінальній справі, який би набрав законної сили та встановлював факт притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за створення фіктивного підприємства, суд визнає доводи позивача недоведеними щодо факту фіктивності будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України, а відтак такими, що не можуть бути покладені в обгрунтування зазначеної постанови.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи по суті, установчі (засновницькі) документи СПКБ «Проектмонтаж» не були предметом перевірки податкової інспекції, отже посилання позивача на те, що вони містять відомості, що суперечать вимогам законодавства або реально існуючим обставинам не є обґрунтованими, та критично сприймаються судом у контексті заявленного адміністративного позову.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання недійсними установчих (засновницьких) документів СПКБ «Проектмонтаж».

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.12 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

Виходячи з положень ст.ст.20, 21 Податкового кодексу України стосовно контролюючих функцій податкової служби в кореспонденції з положеннями ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Відповідно до абзацу 5 ч.2 ст.38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з пунктом 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов`язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу ДПА України від 17 листопада 1998 року № 552), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи підприємця.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин) встановлено обов`язок платників податків і зборів (обов`язкових платежів): вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Обов`язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів також було закріплено і в Податковому кодексі України (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

В даному адміністративному позові позивач не зазначає про неподання відповідачем податкової звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, не додає належних доказів з приводу несплати та неподання звітності, а тому, враховуючи пункт 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов`язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19 лютого 1998 року № 80, позовна вимога про припинення юридичної особи також не підлягає задоволенню.

Також з приводу документів, доданих позивачем до позовної заяви у якості доказу наявності факту фіктивного підприємництва, а саме: пояснення ОСОБА_3, довідка про встановлення фактичного місцезнаходження, запит на встановлення місцезнаходження суд зазначає наступне.

Зазначені вище документи не приймаються судом у якості беззаперечних доказів наявності такого факту, оскільки з їх змісту не вбачається ні конкретного переліку необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків СПКБ «Проектмонтаж», ні доказів здійснення таких заходів.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про проведення перевірки зазначеного платника податків, неподання останнім податкової звітності за відповідні податкові періоди, неможливість вручення листів такому платнику податків, внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність платника податків за місцезнаходженням тощо.

Таким чином, враховуючи недоведеність з боку позивача - суб'єкта владних повноважень будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України законності та обґрунтованості підстав звернення з зазначеним адміністративним позовом та неможливість підтвердити обставини, на які посилається позивач в даному адміністративному позові шляхом отримання пояснень від позивача внаслідок нехтування з боку позивача своїми процесуальними правами та неявки в судові засідання, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» про визнання недійсним статуту Спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618), припинення юридичної особи Спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618), скасування державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» про визнання недійсним статуту Спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618), припинення юридичної особи Спеціального проектно-конструкторського бюро «Проектмонтаж» (код ЄДРПОУ 32882618) , скасування державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2012 року

Суддя Є.О. Жукова