Постанова

від 21.06.2012 по справі 3875/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 3875/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Глянь О.І.

за участю:

представника позивача - Архангельського М.Ю.

представника відповідача - Хищенка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Натуральні продукти" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківскої області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство "Натуральні продукти", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 07.03.2012 № 0002172302 та № 0002132302.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті від 27.02.2012 року №652/235/36818284, складеному за результатами позапланової виїзної документальної перевірки підприємства, вважає їх такими, що зроблені з перевищенням ДПІ повноважень, а винесені на їх підставі податкові повідомлення - рішення від 07.03.2012 року №0002132302 та №0002172302 підлягають скасуванню.

Так, позивач, спростовуючи викладені в акті перевірки висновки, вказав, що сума податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача у відповідності до вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України правомірно включена до податкового кредиту відповідного періоду. Укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Реальність здійснення господарських операцій з контрагентами позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". При складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірних податкових повідомлень - рішень, податковий орган вийшов за межі своїх повноважень і самостійно поза судовою процедурою, визнав договори укладені між позивачем та його контрагентами недійсними. Посилання відповідача на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки, на думку позивача, судом не може бути взятий до уваги, оскільки нормами чинного законодавства не покладено обов'язку на суб'єкта господарювання перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Відповідальність за невиконання зобов'язання по сплаті податків тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи .

За таких підстав, позивач вважає акт перевірки від 27.02.2012 року №652/235/36818284 таким, що складений з порушенням вимог діючого законодавства України, а спірні податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Ухвалою суду від 06.06.2012 року, відповідача - Державну податкову інспекція у Київському районі м. Харкова замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова ХО ДПС, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень на позов вказав, що ДПІ у Київському районі міста Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства позивача - ПП «НАТУРАЛЬНІ ПРОДУКТИ», код за ЄДРПОУ 36818284, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ОВД - ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 37091177, за серпень 2011р., з ТОВ «БУДІВНИЦТВО ПАН - УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 34859292, за вересень 2011р., з ТОВ «ПРОМ-СПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 37091549, за травень 2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 27.02.2012р. № 652/235/36818284.

За результатами перевірки встановлено порушення ПП «НАТУРАЛЬНІ ПРОДУКТИ»:

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «ОВД - ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 37091177, за серпень 2011р., з ТОВ «БУДІВНИЦТВО ПАН -УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 34859292, за вересень 2011р., з ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 37091549, за травень 2011р;

- п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010року з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 25.466грн., у тому числі за II квартал 2011р. у сумі 13.072 грн., за III квартал 2011р. у сумі 12.394грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21.641грн. , у тому числі за травень 2011р. на суму 11.367грн., за серпень 2011р. на суму 3.324грн., за вересень 2011р. на суму 6.950грн.

Відповідач стверджує, що висновки, викладені у акті перевірки, зроблені ДПІ у Київському районі цілком правомірно, що підтверджується доказами по справі та посиланнями на відповідні норми діючого законодавства, а тому прийняті на підставі таких висновків спірні податкові повідомлення - рішення законні та обґрунтовані. За таких підстав, відповідач вважає, що у задоволенні позову ПП «Натуральні продукти» слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи, позивач - Приватне підприємство «Натуральні продукти», пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 36818284, місцезнаходження: вул. Гвардійців Широнінців, буд.88, кв.183, м. Харків, Харківська область 61183 (а.с.69).

З 21.12.2009 року за №26793 підприємство позивача узято на податковий облік ДПІ у Київському районі м. Харкова, на теперішній час - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, про що свідчить довідка від 21.12.2009 року №2738 (а.с.72) та з 19.01.2010 року підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість (а.с.70).

ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

На підставі направлення від 14.02.2012р. №283, виданого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, Женіловою Іриною Анатоліївною - головним державним податковим ревізором - інспектором І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Харкова, згідно із п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ та відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 13.02.2012р. №371, проведена позапланова виїзна документальна перевірка При ватного підприємства «НАТУРАЛЬНІ ПРОДУКТИ» з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та по датку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ОВД - ТРЕЙД», за сер пень 2011р., з ТОВ «БУДІВНИЦТВО ПАН - УКРАЇНА» за вересень 2011р., з ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ» за травень 2011р.

Перевірка проводилася з 16.02.2012 року по 20.02.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 27.02.2012 року №652/235/36818284 (а.с. 50-68).

За висновками ДПІ у Київському районі м. Харкова, викладеними в згаданому акті перевірки, встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «ОВД - ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 37091177, за серпень 2011р., з ТОВ «БУДІВНИЦТВО ПАН -УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 34859292, за вересень 2011р., з ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ», код ЄДРПОУ 37091549 за травень 2011р;

- п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010року з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 25.466грн., у тому числі за II квартал 2011р. у сумі 13.072 грн., за III квартал 2011р. у сумі 12.394грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21.641грн. , у тому числі за травень 2011р. на суму 11.367грн., за серпень 2011р. на суму 3.324грн., за вересень 2011р. на суму 6.950грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені спірні податкові повідомлення - рішення від 07.03.2012 року:

- №0002132302, яким ПП «Натуральні продукти» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 25.466 грн. у т.ч. 25.466 грн. - основний платіж, 0 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.7);

- 0002172302, яким ПП «Натуральні продукти» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 26.779,00 грн. у т.ч. 21.641 грн. - основний платіж, 5.138 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.8);

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 27.02.2012 року №652/235/36818284 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ПП «Натуральні продукти», мав господарські взаємовідносини з підприємствами ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Будівництво Пан - Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг».

Так, на підставі договору купівлі - продажу №09/11-01 від 09.11.2010 року, укладеного між ТОВ «Проспец Консалтинг»-(продавець) та ПП «Натуральні продукти»-(покупець) (а.с.103), продавець зобов'язується передати покупцю продукти харчування в кількості та по ціні відповідно до розрахунку - фактурі від 03.05.2011 року на суму з ПДВ 68.201,90 грн. (а.с.104).

Факт отримання товару підтверджується податковою накладною, виписаною ТОВ «Проспец Консалтинг» на адресу позивача від 03.05.2011 року на суму з ПДВ 68.201,90 грн. (а.с.105).

Розрахунки між сторонами проводилась в безготівковій формі, про що свідчать виписки за особовим рахунком (а.с.106-107).

Отриманий товар за вказаним договором, позивачем в подальшому був реалізований ТОВ «Фора-Схід» та ТОВ «ВІПТЕЛ», про що свідчить договір поставки №77/10 від 29.11.2010 року (а.с.109-111), від 12.10.2010 року №1-12.10.10 (а.с.112), видаткові накладні від №РН-0000432 від 03.05.2011 року (а.с.113), №РН-0000430 від 03.05.2011 року (а.с.114), №РН-0000441 від 04.05.2011 року (а.с.115).

Згідно договору від 01.08.2011 року №01/08/01, укладеного між ПП «ОВД - Трейд»-(постачальник) та ПП «Натуральні продукти»-(покупець), постачальник зобов'язується на умовах договору поставити товар, кількість, асортимент 1 ціна якого визначені в накладних (а.с.121).

Факт отримання товару (овочі, фрукти) у серпні 2011 року за вказаним договором підтверджується видатковою накладною №РН-010801 від 01.08.2011 року на суму з ПДВ 19.946,94 (а.с.123), рахунком - фактурою від 01.08.2011 року на суму з ПДВ 19.946,94 грн. (а.с.122), виписаною ПП «ОВД - Трейд» на адресу ПП «Натуральні продукти» податковою накладною від 01.08.2011 року №1 на суму з ПДВ 19.946,94 грн. (а.с.124).

Оплата позивачем за отриманий товар здійснювалася шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «ОВД - Трейд», що підтверджується виписками за особовим рахунком (а.с.125-126).

Товар, придбаний за договором від 01.08.2011 року №01/08/01, в подальшому реалізований позивачем підприємству ТОВ «Фора-Схід» та ТОВ «Торгівельна компанія «Економ плюс», що підтверджується видатковими накладними №РН-0000834 від 02.08.2011 року (а.с.127), №РН-0000835 від 02.08.2011 року (а.с.128), №РН-0000849 від 06.09.2011 року (а.с.129).

Господарські взаємовідносини між ТОВ «Будівництво Пан - Україна»-(продавець) та ПП «Натуральні продукти»-(покупець) відбувалися на підставі договору продажу від 27.09.2011 року №27/09-1, предметом якого є продаж дизельного палива відповідно до умов договору (а.с.80).

Виконання умов сторонами за вказаним договором підтверджується видатковою накладною №РН-290903 від 29.09.2011 року на суму з ПДВ 44.720,00 грн.(а.с.81), податковою накладною від 29.09.2011 року №293 на суму з ПДВ 44.720,00 грн. (а.с.82).

Розрахунки за отримане дизельне паливо проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки за особовим рахунком (а.с.83).

Дизельне паливо, придбане за договором від 27.09.2011 року №27/09-1, використане позивачем у власній господарській діяльності, а саме: при наданні транспортних послуг ТОВ «Кернел - Трейд» по перевезенню вантажів послуг, про що свідчить податкова накладна від 30.09.2011 року №154 на суму з ПДВ 38.631,71 грн. (а.с.86), акт виконаних робіт від 30.09.2011 року (а.с.87), вибуття зі складу дизельного палива підтверджується актом списання №СпТ-000002 від 30.09.2011 року на суму 10.305,00 грн. (а.с.84), №СпТ-000008 від 31.12.2011 року на суму 73445,42 грн. (а.с.85). Оплата за надані послуги підтверджується випискою із банка (а.с.88).

Транспортування товару, придбаного позивачем у контрагентів, здійснювалося на підставі контракту на перевезення вантажів від 01.01.2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1-(перевізник) та ПП «Натуральні продукти»-(замовник), про що свідчать товарно - транспортні накладні від 01.08.2011 року (а.с.108), від 03.05.2011 року (а.с.130).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за вказаними вище правочинами.

Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в ході розгляду справи до суду не подав.

На момент складання податкових накладних на адресу позивача, підприємства ПП «ОВД -Трейд», ТОВ «Будівництво Пан -Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг» були зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що в матеріалах справи свідчать Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.75-78, 95-102).

За таких підстав, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо нікчемності правочинів, укладених між ПП «Натуральні продукти» та його контрагентами: ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Будівництво Пан - Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг», а також відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовуються витребуваними судом та приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності укладених у перевіреному періоді правочинів, суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки та перевіривши викладені в акті доводи суб'єкта владних повноважень зібраними доказами, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не доведено нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді.

Посилання відповідача в акті перевірки про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування витрат та податкового кредиту в податковому обліку, суд не бере до уваги, оскільки єдиним мотивом про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування витрат та податкового кредиту є акти податкових інспекцій, а саме:

- акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.10.2011 року №748/2305/37091177 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ОВД - Трейд» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року (а.с.164-168);

- акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 15.11.2011 року №126/18/34859292 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292), з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року (а.с.170-174);

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 07.11.2011 року №219/23-03-05/37091549 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ Промспец консалтинг " код ЄДРПОУ 37091549 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року (а.с.176-182).

З положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відзначає, що відповідно до абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи вказаного контрагенту не вивчались, оскільки, як вбачається з назви цього акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Утім, суд відзначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, завищення вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків, відсутності змін у структурі та стані активів сторін спірних правочинів, не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобов'язань між позивачем - ПП «Натуральні продукти» та його контрагентами: ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Будівництво Пан - Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг». Доказів того, що ці зобов'язання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав. Відповідач також не подав до суду жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків ПП «Натуральні продукти» порушення приписів Податкового кодексу України, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення вмотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Стосовно твердження позивача щодо порушення позивачем п.п.138.8.1 п.138 ст.138 та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне:

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції) вбачається, що господарські операції між ПП «Натуральні продукти» та його контрагентами ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Будівництво Пан - Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг» мали реальний характер, у звязку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки ПП «Натуральні продукти» належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіряємому періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу валових витрат та податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Будівництво Пан - Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг» положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «ОВД - Трейд», ТОВ «Будівництво Пан - Україна» та ТОВ «Проспец Консалтинг», а також правомірність формування валових витрат та податкового кредиту в податковому обліку, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПП «Натуральні продукти», позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Натуральні продукти" до Державої податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державої податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0002172302 від 07.03.2012 та № 0002132302 від 07.03.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2012 року.

Суддя Панченко О.В.