Постанова

від 03.08.2012 по справі 5708/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Справа № 2а- 5708/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Бароніній А.С.

за участю:

представника позивача -Єфімова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Груп" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0000062220 від 04 квітня 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 96690,00 грн., в тому числі за основним платежем - 77352,00 грн., штрафні санкції - 19338,00 грн. (Форма "Р").

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту № 506/23/37189201 від 24.02.2012р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Солід Груп" (код ЄДРПОУ 37189201) по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року, суперечить діючому законодавству з питань оподаткування.

Позивач вважає, що мотиви, а також висновки Акту перевірки, є незаконними та помилковими, обставинам справи не відповідають, викладені всупереч компетенції податкового органу та приписам чинного законодавства.

Зазначив, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому податкове законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Таким чином, позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000062220 від 04 квітня 2012 року винесене на законних підставах, а отже підстав для його скасування немає. Висновки про порушення ТОВ "Солід Груп" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Промтехноопт", не підтверджено зв'язок понесених на користь останнього витрат з господарською діяльністю позивача. З цих підстав зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, які не підтверджені відповідними документами, що складаються в межах звичайної господарської діяльності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що представник відповідача в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ "Солід Груп" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.08.2010 року №14801020000047580, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 44 т. 1).

Згідно копії довідки з ЄДРПОУ, ТОВ "Солід Груп" має код 37189201. Видами діяльності за КВЕД є: 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 29.14.0 виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач та приводів, 29.24.4 ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення, 29.24.1 виробництво інших машин та устаткування загального призначення, 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 51.8.0 оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням (а.с. 45 т. 1).

Позивача взято на облік як платника податків 21.08.2010 р. за № 36048, про що свідчить довідка (а.с. 48 т. 1), знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100301415 від 15.09.2010 р., індивідуальний податковий номер 371892020343 (а.с. 48, 46 т. 1).

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи свідчать, що на виконання наведених норм законодавства України, на підставі наказу № 231 від 13.02.2012 р., згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Груп" (код ЄДРПОУ 37189201) по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" (код за ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.06.2011 по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 506/23/37189201від 24.02.2012 р. (а.с. 9-35 т. 1).

04.04.2012 р., з посиланням на даний акт, ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062220, яким ТОВ "Солід Груп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 96690,00 грн., з яких за основним платежем -77352,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -19338,00 грн. (а.с. 8 т. 1).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення -рішення слугував відображений в акті висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, до складу податкового кредиту ТОВ "Солід Груп" включені суми ПДВ на загальну суму 77352 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 74342 грн., в т.ч. у червні 2011р. у сумі 15163грн., у липні 2011р. у сумі 20392 грн., у вересні 2011р. у сумі 21255 грн., у жовтні 2011р. у сумі 4805 грн., у листопаді 2011р. у сумі 12727 грн., у грудні 2011 року у сумі 3010 грн.

В основу вищевказаного висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова було покладено відомості з актів:

- №9/23-02-05/37092055 від 13.09.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295), ВАТ СПКТБ заглибного електроустаткування для буріння свердловин та видобування нафти "Потенціал" (код за ЄДРПОУ 00216852), ТОВ "БУД МА СХІД" (код за ЄДРПОУ 33412895) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р.

- №111/23-02-05/37092055 від 21.10.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ "Торговий Дім-Атон" (код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011р., ТОВ "Агро- Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" (код за ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку.

- №324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" код ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро- Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) за період вересень, жовтень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку.

- №41/15-02-36/37092055 від 26.01.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промтехноопт" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Агро-Синергетика" (код ЄДРПОУ 36457295), за період листопад 2011 року.

- №94/23-02-05/37092055 від 20.02.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення за період грудень 2011р.

Враховуючи висновки актів, податковим органом зроблено висновок, що діяльність TOB "Промтехноопт" має наступні ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; у учасників задекларованих господарських операцій відсутній спеціальний податковий статус: платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніше були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо).

Відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку.

В акті зазначено, що по "Промтехноопт" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р.

Враховуючи наведене, податковим органом зроблено висновок, що ПДВ з витрат підприємства понесених на придбання ТМЦ (послуг) ТОВ "Солід Груп" на загальну суму 77352 грн., в порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, не підлягає включенню до складу податкового кредиту у червні 2011р. у сумі 15163грн., у липні 2011р. у сумі 20392 грн., у вересні 2011р. у сумі 21255 грн., у жовтні 2011р. у сумі 4805 грн., у листопаді 2011р. у сумі 12727 грн., у грудні 2011 року у сумі 3010 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Солід Груп" та контрагентом TOB "Промтехноопт" здійснювалися на підставі договору про надання послуг № 10211 від 01.02.2011 року (а.с. 53-55 т. 1).

Згідно умов договору, "Солід Груп" (замовник) доручає, а TOB "Промтехноопт" (виконавець) бере на себе зобов'язання по пошуку потенційних клієнтів на придбання редукторів, моторредукторів, електродвигунів, ланцюгів, а також промислового обладнання, запасних частин до промислового обладнання, а також інших непродовольчих товарів в порядку та на умовах, передбачених договором у термін до 31 грудня 2011 р.

На виконання умов зазначеного договору його сторонами було складено та підписано протоколи встановлення договірної ціни, акти приймання виконаних послуг (а.с. 171- 195 т. 1).

Від TOB "Промтехноопт" позивачем отримано видаткові накладні, податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Розрахунки проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Проте, надані позивачем документи не свідчать про доцільність придбання ним вищезазначених послуг, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні послуг з пошуку потенційних клієнтів на придбання редукторів, моторредукторів, електродвигунів, ланцюгів, а також промислового обладнання, запасних частин до промислового обладнання, а також інших непродовольчих товарів, відсутності у нього можливості пошуку потенційних клієнтів самостійно, власними силами та засобами. Окрім цього, з наданих позивачем документів не слідує фактичне (реальне) здійснення господарських операцій, укладених між позивачем та знайденими саме TOB "Промтехноопт", а не самостійно позивачем клієнтами.

Отже, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджена реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом TOB "Промтехноопт" за договором надання послуг № 10211 від 01.02.2011 року та пов'язаність отриманих послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Солід Груп".

Згідно умов договору № 20211 від 01.02.2011 року TOB "Промтехноопт" (виконавець) за дорученням ТОВ "Солід Груп" (замовника) зобов'язується надавати юридичні послуги та консультації в обсязі та на умовах, передбачених договором (а.с. 56 -58 т. 1).

На підтвердження надання послуг за договором ТОВ "Солід Груп" та TOB "Промтехноопт" складено відповідні протоколи встановлення договірної ціни, акти приймання виконаних робіт, виписано податкову накладну, розрахунки проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 59 -60, 159-167 т. 1).

Будь-яких інших документів щодо наданих юридичних послуг позивач під час перевірки не надавав.

Суд зазначає наступне. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Отже, при вирішенні даного спору слід з'ясувати чи пов'язані отримані позивачем послуги з його господарською діяльністю та чи були спрямовані на удосконалення форми і методів господарювання, покращення ефективності роботи та були використані підприємством у власній господарській діяльності відповідно до цілей, задля досягнення яких їх замовлено.

В актах прийняття робіт (надання послуг) за договорами № 10211 від 01.02.2011 року, № 20211 від 01.02.2011 року не зазначається в чому конкретно полягали надані послуги з пошуку потенційних клієнтів, юридичні послуги, обсяг послуг та їх результат. Види наданих згідно актів виконаних робіт послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів про надання послуг з пошуку потенційних клієнтів, юридичних послуг стосовно зобов'язань виконавців за цими договорами.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, докази та документи, які б свідчили про реальне виконання вказаних договорів, оскільки договорами не встановлені конкретні завдання, не визначені повноваження виконавця та немає відомостей на підтвердження того, що TOB "Промтехноопт" дійсно надано підприємству позивача послуги з пошуку потенційних клієнтів, юридичні послуги, передбачені договорами. Послуги не конкретизовані.

Позивачем в підтвердження реальності здійснення господарської діяльності, отримання юридичних послуг від контрагента TOB "Промтехноопт" не надано докази того, що виконавець представляв на вимогу замовника необхідну інформацію та матеріали, що стосуються предмету договорів, яка це була інформація і про що були документи.

Оскільки інші документи в підтвердження фактичного надання юридичних послуг, зв'язку замовлених послуг з господарською діяльністю та їх використання в оподатковуваних операціях в межах такої діяльності позивачем надано не було, то суд приходить до висновку про безпідставність віднесення ТОВ "Солід Груп" до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинам з TOB "Промтехноопт".

01.08.2011 р. між позивачем ТОВ "Солід Груп" (покупець) та TOB "Промтехноопт" (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 10811, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплачувати ці ТМЦ на умовах договору(а.с. 50-52 т. 1).

Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються у рахунках - фактурах (п.п. 1.2 договору). В п. 5 договору зазначено, що якість переданого продавцем товару повинна відповідати вимогам, що діють в Україні на момент поставки. У випадку, передбаченому законодавством України, продавець зобов'язаний надати сертифікат виробника.

Матеріали справи містять видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні. Розрахунки за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень (а.с. 73- 154 т. 1).

Згідно акту звірки розрахунки між контрагентами проведено в повному обсязі.

Позивачем не надано Специфікації, сертифікати виробника на підтвердження якості товару, які зазначені як невід'ємні частини договору.

Суд зазначає наступне. Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

В розумінні п.п.14.1.202 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента для вчинення поставок товару, документів на підтвердження факту наявності у TOB "Промтехноопт" матеріально-технічних ресурсів, персоналу необхідного для здійснення діяльності з поставки ТМЦ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні" за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Суд зазначає наступне. Наявність будь-яких помилок в оформлених первинних документах не є підставою для висновків про відсутність певної господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів у зв'язку із здійсненням позивачем власної господарської діяльності мали місце.

Матеріали справи не містять сертифікатів на підтвердження якості товару. Матеріалами справи не було підтверджено рух активів та фактичне використання придбаного товару під час здійснення позивачем власної господарської діяльності.

Таким чином, згідно умов договору купівлі -продажу № 10811 від 01.08.2011 р. ТОВ "Солід Груп" з ТОВ "Промтехноопт", товар не може вважатись поставленим.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договорів.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення рішення № 0000062220 від 04 квітня 2012 року ДПІ у Московському районі м. Харкова відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Груп" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 08.08.2012 року.