Постанова

від 02.08.2012 по справі 2а-5225/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-5225/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  02 серпня 2012 року                     № 2а-5225/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберди В.І. при секретарі судового засідання  Віруцькій О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ер Лікід Юкрейн" до  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про  скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0158301511 ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Ер Лікід Юкрейн»- звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від  23.11.2011 №0158301511.           В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки  викладені в акті камеральної перевірки податкової звітності  з податку на прибуток (про виявлення помилок (порушень) від 07.11.2011 №20/15-11/35893140 не мають належного обґрунтування на підставі чого податкове повідомлення-рішення від  23.11.2011 №0158301511 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач –Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях  та зазначив, що підставою для нарахування грошового зобов'язання стало те, що Позивач протиправно відобразив у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму від'ємного значення  з цього податку за 2010 рік. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, ВСТАНОВИВ : Державною податковою службою у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності  з податку на прибуток (про виявлення помилок (порушень) ТОВ «Ер Лікід Юкрейн», за результатом якої оформлено Акт від 07.11.2011 №20/15-11/35893140  (далі –Акт перевірки). У вказаному Акті перевірки Відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення Позивачем: п. 3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, оскільки Позивач відобразив у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму від'ємного значення  з цього податку за 2010 рік. На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від  23.11.2011 №0158301511, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 946 614,00 грн. За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення. Ухвалою від 17.05.2012 призначено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ “Ер Лікід Юкрейн”(код ЄДРПОУ 35893140) з питань документального підтвердження формування від'ємного  значення об'єкту оподаткування  податком на прибуток підприємств за період з моменту створення  (17.04.2008) по 31.12.2010, проведення якої доручено Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.           Згідно довідки від 23.07.2012 №848/2250/35893140 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Ер Лікід Юкрейн»з питань документального підтвердження формування від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за період з 17.04.2008 по 31.12.2010, копія якої міститься в матеріалах справи, перевіркою тне встановлено порушень щодо формування від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за вказаний період. Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року порушено ст. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: неправомірно визначено р.06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року. Відповідно до положень ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Згідно п.37.1. та п.37.2. ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) визначено, що розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 (абз.1) підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Згідно абз.2 п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, чинні на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Щодо посилання позивача на Закон України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»від 24.05.2012 №4834 суд зазначає наступне. Згідно із внесеними п. 97 Закону №4834 змінами до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»кодексу п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого, кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Для підприємств з доходом за 2011 рік менше одного мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду І півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення. На підставі п. 22.4 ст. 22 Закону N 334/94 у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році решта суми від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягали включенню до складу валових витрат платників податку на прибуток без обмежень. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Враховуючи викладене, суд оцінює відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення  законодавству чинному на час його ухвалення. Таким чином, у зв'язку з набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв до 01 квітня 2011 року) до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність прийнятого ним рішення. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги  товариства з обмеженою відповідальністю «Ер Лікід Юкрейн»задоволенню не підлягають. Керуючись ст. ст. 69-71, 94,  160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: Відмовити в задоволенні позовних вимог. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України Суддя                                                                                                В.І. Келеберда Повний текст постанови виготовлено 06.08.2012.