Постанова

від 02.08.2012 по справі 2а-8749/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2012 року № 2а-8749/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2а -8749/12/2670

02 серпня 2012 року 09:14 м. Київ

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Фомічова А.В.,

представників відповідача -Сидоренко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Майстер-Принт»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки договірні та фінансово-господарські відносини між ПП «Майстер-Принт»та ТОВ «Сібер», ТОВ «Поспринт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «АВК»були реально виконані сторонами, що підтверджується договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, рахунками.

В позовній заяві позивач просить суд скасувати скасувати податкові повідомлення-рішення №0002212270 від 11.06.12 р., № 0002222270 від 11.06.12 р., видані Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки угоди між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 15.05.12 р. по 21.05.12 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Майстер-Принт»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сібер», ТОВ «Поспринт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «АВК»за період з 01.01.09 р. по 31.12.11 р. за результатами якої складено акт №145/1-22-70-33493817 від 28.05.12 р.

В ході перевірки встановлено порушення:

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся на 142422,00 грн.

пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту за перевіряємий період у розмірі 124175,00 грн.

На підставі акту перевірки №145/1-22-70-33493817 від 28.05.12 р. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення -рішення №0002212270 від 11.06.12 р., № 0002222270 від 11.06.12 р.

Як вбачається із акту перевірки підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень стало те, що співробітниками СВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надано постанову на проведення перевірки підприємства ПП „Майстер-Принт", згідно якої встановлено наступне: «Кримінальна справа №79-000254 порушена за фактами злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 КК України, відносно ОСОБА_3, за фактом створення ним ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр», та придбання ТОВ «Сібер»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненим повторно, а також за фактом створення невстановленими слідством особами ТОВ «Едветайзинг-Експерт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Вестлайн-Груп», ТОВ «Сорента», ТОВ «Асторія Груп»з метою прикриття незаконної діяльності.

Досудовим слідством встановлено, що приблизно в 2009-2010 роках, гр. ОСОБА_3, бажаючи здійснювати діяльність пов'язану з наданням діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг із незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку та маючи на меті прикриття незаконної діяльності з умисного ухилення від сплати податків таких суб'єктів господарювання, знаходячись в невстановленому слідством місці, діючи повторно, створив ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр», та придбав ТОВ «Сібер». В подальшому ОСОБА_3, не здійснюючи підприємницької діяльності по виготовленню чи реалізації товарів, наданню послуг або ж виконанню робіт, використав створені ним ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр», та придбане ТОВ «Сібер»для прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобов»язань з податку на додану вартість та податку на прибуток в ході надання контрагентам вказаних підприємств послуг з транзиту грошових коштів при незаконному проведенні безготівкових грошових коштів в готівку, прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр», ТОВ «Сібер».

Провадженням досудового слідства встановлено, що ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр», ТОВ «Сібер»спільно з іншими підприємствами, зокрема: ТОВ «Едветайзинг-Експерт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Вестлайн-Груп», ТОВ «Сорента», ТОВ «Асторія Груп», ТОВ «Аларі Груп», ТОВ «АВК»в 2008-2011 роках знаходились та використовувались в злочинних схемах, спрямованих на надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку, що призводило до неправомірного зменшення останніми обсягів оподаткування, внаслідок безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість. Співробітниками СВПМ ДШ у Солом'янському районі м. Києва ДПС області надано:

Копію протоколу допиту підозрюваного гр: ОСОБА_3 від 22.11.2011 року, згідно якого встановлено, що він за пропозицією гр. ОСОБА_4, повинен буде зареєстрував на своє ім'я підприємство, підписувати підготовлені бухгалтерські та звітні документи, при цьому не здійснюючи жодної фінансово-господарської діяльності.

Зважаючи на те, що гр. ОСОБА_3 дуже потребував грошові кошти, він погодився на пропозицію ОСОБА_4. Таким чином, він передав юристу свій паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Потім, через деякий час гр. ОСОБА_3, підписав у нотаріуса статут першого із створених ним підприємств - ТОВ «ТД «Біг-Маркет»та інші установчі і реєстраційні документи цього підприємства, зокрема, щодо призначення його на посаду директора. Через деякий час юрист передав йому всі необхідні реєстраційні та установчі документи ТОВ «ТД «Біг-Маркет»з відповідними відмітками про проходження процедури державної реєстрації та печатку цього підприємства. Потім гр. ОСОБА_4 наказав гр. ОСОБА_3 відкрити цьому підприємству банківський рахунок в банку «Даніель», що він і зробив. Також він відкрив підприємству рахунок в банку «ПІВДЕННИЙ», однак руху грошових коштів по рахунку цього підприємства в банку «Південний»не було. Потім ОСОБА_4 познайомив гр. ОСОБА_3 з чоловіком на ім'я ОСОБА_5 та пояснив, що цей чоловік буде вести бухгалтерію та податковий облік зареєстрованих ним підприємств. Надалі гр. ОСОБА_3 жодної фінансово-господарської діяльності на посаді директора цієї компанії не здійснював: товари не виготовляв та не реалізовував, послуги не надавав та роботи не виконував, а лише систематично підписував бухгалтерські та звітні документи, які підготовлював та роздруковував ОСОБА_5. Про те, що гр. ОСОБА_3 необхідно підписати якісь документи, йому телефонував саме гр. ОСОБА_5. В той же час гр. ОСОБА_4 за таку його роботу на посаді директора ТОВ «ТД «Біг-Маркет»платив 0,25% від грошового обороту підприємства.

Через деякий час, приблизно в лютому, 2009 року гр. ОСОБА_3 зателефонував гр. ОСОБА_4 та сказав, що ТОВ «ТД «Біг-Маркет»необхідно закрити для цього він наказав зустрітись з юристом та віддати йому печатку та документи підприємства, що він і зробив і з того часу гр. ОСОБА_3 більше долею цього підприємства не цікавився - гр. ОСОБА_4 йому сказав, що воно буде «збанкрочене».

Потім, гр. ОСОБА_3 за схожих обставин за вказівкою гр. ОСОБА_4 та допомоги юриста Мельника Михайла зареєстрував ТОВ «Поспринт»і відкрив йому рахунок в банку «ДАНІЕЛЬ». Однак, як у випадку з ТОВ «ТД «Біг-Маркет»він жодної фінансово-господарської діяльності на посаді директора цієї компанії не здійснював: товари не виготовляв та не реалізовував, послуги не надавав та роботи не виконував, а лише систематично підписував бухгалтерські та звітні документи, які підготовлював та роздруковував ОСОБА_5. По підприємству ТОВ «Поспринт», гр. ОСОБА_4 платив гр. ОСОБА_3 0,1% від обороту грошових коштів. Також, приблизно в березні 2010 року гр. ОСОБА_3 самостійно зареєстрував ТОВ «ЮК «Лойєр»пройшовши всі необхідні процедури реєстрації цього підприємства в державних органах: Печерській районній державній адміністрації, управлінні статистики м. Києва, в Державній податковій інспекції, ] Пенсійному фонді, у відділі дозвільній системі. Надалі гр. ОСОБА_3 за вказівкою гр. ОСОБА_4 перейменував ТОВ «ЮК «Лойєр»на ТОВ «Лойєр», в зв'язку з розширенням видів діяльності по КВЕД.

По підприємству ТОВ «Лойєр»гр. ОСОБА_4 платив гр. ОСОБА_3 5000 гривень в місяць за те, ще він рахується директором цієї фірми, однак він жодної фінансово-господарської діяльності на посад директора цієї компанії не здійснював: товари не виготовляв та не реалізовував, послуги не надавав ті роботи не виконував, а лише систематично підписував бухгалтерські та звітні документи, які підготовлював та роздруковував гр. ОСОБА_5.

Також, приблизно влітку 2010 року, гр. ОСОБА_3 за вказівкою гр. ОСОБА_4 та за допомоги юристі на ім'я ОСОБА_8 придбав фірму ТОВ «Старт Продукт», яку потім, знову ж таки за вказівкою гр. ОСОБА_4 перереєстрував на своє ім'я, змінивши йому назву на ТОВ «Сібер». І цьому підприємству гр. ОСОБА_3, за вказівкою гр. ОСОБА_4 відкрив банківський рахунок в банку «Доніель».

Гр. ОСОБА_3, знову ж таки призначив себе на посаду директора цього підприємства, однак, які і е попередніх випадках жодної фінансово-господарської діяльності на посаді директора цієї компанії він не здійснював: товари не виготовляв та не реалізовував, послуги не надавав та роботи не виконував, а лише підписував бухгалтерські та звітні документи, які підготовлював та роздруковував гр. ОСОБА_5. По ТОВ «СІБЕР»гр. ОСОБА_4 йому платив 5000 гривень за вищезазначені дії в місяць. Надалі, гр. ОСОБА_3, за вказівкою гр. ОСОБА_4, віддав печатку та документи підприємств ТОВ «СІБЕР»та ТОВ «ПОСТПРИНТ»юристу. В подальшому ці підприємства були перереєстровані на підставних осіб та змінили місце реєстрації на Приморський район м. Одеси.

Також Гр. ОСОБА_3 відомо, що разом з гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_6, до вказаних ним та інших подібних підприємств має певне відношення гр. ОСОБА_7, який займався питаннями взаємодії з правоохоронними та контролюючими органами та пристосування діяльності цих підприємств до умов ведення фінансово-господарської діяльності, які постійно змінювались.

Гр. ОСОБА_3, створюючи ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр»та придбаваючи ТОВ «Старт Продукт», яке потім було перейменоване на ТОВ «Сібер», не мав наміру займатись жодним видом фінансово-господарської діяльності і мав на меті лише бажання використати ці підприємства для прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобов'язань підприємств, що користувались послугами цих фірм по транзиту грошових коштів. Гр.ОСОБА_3 розумів, що ці підприємства використовуються для конвертації грошових коштів, однак на цей крок він був змушений піти внаслідок тяжкого матеріального становища.

Гр. ОСОБА_3 було відомо, що він, як директор цих підприємств зобов'язаний був організувати ведення бухгалтерського та податкового обліків цих підприємств, складати та подавати достовірну податкову звітність, здійснювати нарахування та сплату податкових платежів, оскільки він, як директор несе відповідальність за діяльність цих підприємств та зокрема своєчасне та повне нарахування та сплату податків та інших обов'язкових платежів в бюджет, однак він цього не зробив з вищенаведених причин.

Таким чином, податковим органом зроблений висновок, що перевіркою не встановлено факту передачі товару, надання послуг між ПП „Майстер-Принт" з ТОВ «Сібер»(код за ЄДРПОУ 30264292), ТОВ «Поспринт»(код за ЄДРПОУ 36845669), ТОВ «Рек Тайм»(код за ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «АВК» (код за ЄДРПОУ 31240073).

Судом встановлено, що ПП „Майстер-Принт" мало господарські відносини із ТОВ «Сібер» (код за ЄДРПОУ 30264292), ТОВ «Поспринт»(код за ЄДРПОУ 36845669), ТОВ «Рек Тайм»(код за ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «АВК»(код за ЄДРПОУ 31240073) та уклало ряд договорів.

На виконання договорів, що не заперечується відповідачем, позивачем на користь контрагентів перераховано грошові кошти та виписані податкові накладні, які під час перевірки були оглянуті перевіряючими про що зазначено в акті перевірки. У ціні придбаного товару підприємством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Відповідно до протоколу виїмки та огляду ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва всі оригінали фінансово-господарських документів та бухгалтерських документів по взаємовідносинам ПП „Майстер-Принт" з ТОВ «Сібер»(код за ЄДРПОУ 30264292), ТОВ «Поспринт»(код за ЄДРПОУ 36845669), ТОВ «Рек Тайм»(код за ЄДРПОУ 35760684), ТОВ «АВК»(код за ЄДРПОУ 31240073) було вилучено у підприємства без надання копій.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно пп.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»передбачає порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість а складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про ПДВ», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ПП „Майстер-Принт" з ТОВ «Сібер», ТОВ «Поспринт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «АВК»останні були належним чином зареєстровані як платники податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Сібер», ТОВ «Поспринт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «АВК», які надавались перевіряючим під час перевірки СВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, що відображено в акті перевірки, які в свою чергу були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Будь-яких зауважень щодо складання первинних документів у податкового органу не було.

Судом також встановлено, що на момент виписки податкових накладних ТОВ «Сібер», ТОВ «Поспринт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «АВК» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірних відомостей про них.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за недостовірні відомості про них, які можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень представник відповідача посилався на протиправність умислу зі сторони контрагентів позивача. Однак, наявність умислу не може бути підтверджена лише Постановами про порушення кримінальної справи ОСОБА_3, за фактом створення ним ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр», та придбання ТОВ «Сібер»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненим повторно, а також за фактом створення невстановленими слідством особами ТОВ «Едветайзинг-Експерт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Вестлайн-Груп», ТОВ «Сорента», ТОВ «Асторія Груп»з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВС України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, вироку по кримінальній справі № 79-00254 суду не надано. Тобто докази вини відповідача відсутні.

За ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З вищевикладеного вбачається, що первинні документи, які фіксують певні факти, можуть бути визнані недійсними лише в разі спростування фактичного здійснення господарських операцій. Первинні документи мають складатись під час здійснення господарської операції і відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, підприємства, що мають ознаки фіктивності, як зазначає представник відповідача, не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту його державної і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті сум податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про них, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування на накладання штрафних санкцій.

Отже, за таких обставин суд вважає, що у ПП „Майстер-Принт" були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (Ухвала К-28167/10 від 22.09.11 р., Ухвала К-1363/10 від 29.05.12 р., Ухвала К-34680/09 від 29.04.10 р., К-20464/10 від 17.01.12 р., Ухвала К/9991/73551/11 від 11.04.12 р., Ухвала К-13769/09 від 11.06.12 р., Ухвала К/9991/49837/11 від 29.03.12 р., К-20999/10 від 29.06.11 р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва не надала доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002212270 від 11.06.12 р., № 0002222270 від 11.06.12 р., видані Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 07.08.12 р.

Суддя Є.В. Аблов