Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2а-10620/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-10620/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА про  відмову у відкритті провадження в адміністративній справі 07 серпня 2012 року                                                                                № 2а-10620/12/2670 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з матеріалами справи   за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорамбус"      до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби    провизнання дій протиправними    ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екорамбус" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними. У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, які виразились  в проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус»(код ЄДРПОУ: 37194379) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «РАНГІРОА»(код ЄДРПОУ: 37009847) за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, за результатами якої було складено акт № 298/22-2/37194379 від 24.05.2012 та у визнанні в акті № 298/22-1/37194379 від 24.05.2012 нікчемними правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екорамбус»(код ЄДРПОУ: 37194379) та його контрагентом  - Товариством з обмеженою відповідальністю "РАНГІРОА" (код ЄДРПОУ: 37009847) та щодо визнання в акті № 298/22-2/37194379 від 24.05.2012 ТОВ «Екорамбус»транзитером. Таким чином позивачем оскаржуються дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та акт перевірки № 298/22-1/37194379 від 24.05.2012. Відповідно до пункту  1 частини першої статті  17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто  впливати на коло  прав, свобод, законних інтересів чи  обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення  про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів. Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати  правовий характер рішення, що оскаржується позивачем. Так, правовий акт - це  акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги. Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів. Акт перевірки є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, так само, як і діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства, з огляду на що, як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав. Таким чином акт перевірки  та дії  податкового органу з проведення перевірки та зі складення акту перевірки не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна точка зору викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10. Отже, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорамбус" не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: 1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорамбус" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними. 2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі  разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Суддя                                                                                                          О.П. Огурцов