Рішення

від 08.08.2012 по справі 17-10/17-1235-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2012 р.Справа № 17-10/17-1235-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді: Брагіної Я.В.

при секретарі: Стачук Т.В.

Розглянув справу: за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартино-експлуатаційний відділ м. Одеси

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛІ"

2) Одеської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1. Управління земельних ресурсів Одеської міської ради

1.Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії.

про визнання недійсним договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача: Дідух С.П., довір. №220/634/д від 31.10.11.

від відповідачів: Одеської міської ради: Пікузо В.В., довір. №38/исх-ГС від 26.01.12.

ТОВ „Галі": не з'явився

від прокуратури: Набекало М.М., довір. №5274 від 11.08.11.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галі" та Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 2644 кв.м військового містечка № 2 (м. Одеса, пров-к Мукачівський, 6/3) від 20.04.2006 року, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2011р. порушено провадження у справі №10/17-1235-2011 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛІ", Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартино-експлуатаційного відділу м. Одеси, про визнання недійсним договору оренди землі.

Як свідчать матеріали справи прокурор декілька разів уточнював позовні вимоги, останній раз подав уточнення вимог 23.05.11., згідно яких просив визнати недійсним договір оренди землі від 20.04.06., укладений між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" відносно земельної ділянки площею 2644 м.кв. (ділянка №1), що розташована за адресою: м.Одеса, Приморський р-н, провулок Мукачівський, 6/3 (а.с.93-94, т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. Військовому прокурору Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2011р. рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. у справі №10/17-1235-2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області (а.с.138-141, т.2).

Згідно автоматизованого розподілу справ господарського суду Одеської області справу №10/17-1235-2011 передано на розгляд судді Брагіній Я.В.

Ухвалою суду від 22.12.2011р. справу №10/17-1235-2011 прийнято до свого провадження суддею Брагіною Я.В., присвоєно справі №17-10/17-1235-2011, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління земельних ресурсів Одеської міської ради та Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії.

Ухвалою суду від 08.02.2012р. задоволено клопотання представник позивача про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у даній справі до вирішення господарським судом Одеської області пов'язаної з нею справи №30/17-4901-2011

Ухвалою суду від 25.07.12. поновлено провадження у справі №17-10/17-1235-2011 та призначено засідання суду.

Представник Військового прокурора Одеського гарнізону підтримав позовні вимоги в засіданні суду. Пояснив, що рішенням у справі №30/17-4901-2011 визнано незаконним та скасовано рішення другого відповідача на підставі якого було укладено спірний договір оренди земельної ділянки. Зазначеним рішенням встановлено, що перший відповідач неправомірно розпорядився спірною земельною ділянкою, тому що Міністерство оборони не надавало згоду на вилучення спірної земельної ділянки, і рішення Одеська міська рада про вилучення спірної земельної ділянки не приймала. Крім того, зазначив, що Одеська міська рада, уклала спірний договір за відсутністю належних повноважень на володіння, користування і розпорядження спірною земельною ділянкою, розпорядилася самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам ст. 4 ч. 1 Закону України „Про оренду землі". Зазначив, що прокурор не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки як позивач так і відповідач дізналися про укладення спірного договору тільки в 2010 році під час розгляду справи №12/163-10-4656.

Представник Міністерства оборони України теж підтримав у засіданні суду позовні вимоги. Пояснив, що Одеська міська рада при укладенні спірного договору оренди землі немала повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою без попереднього її вилучення у Міністерства оборони України. Згоду на вилучення спірної земельної ділянки Міністерство оборони не надавало. Також не змінювалося цільове призначення землі і рішення про зміну цільового призначення землі органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування не приймали.

Відповідач Одеська міська рада надала відзив, у якому заперечує проти позову. Представник Одеської міської ради в засіданні суду теж заперечував проти позову. Пояснив, що у позивача відсутні будь-які документи на спірну земельну ділянку. При цьому позивач пропустив строк для звернення з позовом до суду про визнання договору недійсним.

Представники третіх осіб у засідання суду не з'явились.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор та позивач обґрунтовує позовні вимоги, порушенням відповідачами вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст.ст. 77, 92, 129, 140, 141 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності", ст. 4 Закону України „Про оренду землі", ст.ст. 3, 4, 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та ст.ст. 1, 4 Закону України „Про використання земель оборони", ст. 215 ЦК України та рішенням у справі №30/17-4901-2011.

Відповідач Одеська міська рада заперечує проти позову, посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів у позивача на спірну земельну ділянку, пропущенням строку позовної давності для звернення з позовом до суду за захистом порушених прав.

Суд приходить до висновку про задоволення позову враховуючи наступне.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. № 854 „Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „Галі" на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, благоустрій прилеглої території та на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6" вирішено надати ТОВ „Галі" дозвіл на проектування й будівництво 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі та благоустрій прилеглої території за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, після оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою згідно з чинним законодавством. Затверджено Договір на право забудови між виконкомом Одеської міської ради та ТОВ „Галі". Надано згоду ТОВ „Галі" на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,35 га за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський,6, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі та благоустрою прилеглої території .

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2005р. № 961 „Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю „Галі" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: пров. Мукачівський, 6/3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території" вирішено запропонувати Одеській міській раді затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку; надати ТОВ „Галі" в короткострокову оренду терміном на 5 років, земельні ділянки загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6\3; затвердити договори оренди земельних ділянок між Одеською міською радою та ТОВ „Галі" (згідно додатку).

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2005р. № 5101-ІУ „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання товариству з обмеженою відповідальністю „ГАЛІ" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6\3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території" вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку; надати ТОВ „Галі" в короткострокову оренду терміном на 5 років, земельні ділянки загальною площею 0,3499 га, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський,6/3; затвердити договори оренди земельних ділянок між Одеською міською радою та ТОВ „ГАЛІ" (згідно додатку). Зобов'язано ТОВ „Галі" замовити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок.

На виконання зазначених вище рішень між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Галі" було укладено спірний договір оренди земельної ділянки загальною площею 2644 кв.м., розташованої за адресою: м.Одеса, провулок Мукачівський,6/3), який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. та зареєстрований в Одеській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру (а.с.7-8,т.1).

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.04.12. у справі №30/17-4901-2011 позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено повністю. Визнано незаконними та скасовано зазначені вище рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №854 від 08.12.05., рішення Одеської міської ради №961 від 20.12.05. і №5101-ІУ від 23.12.05. Рішення суду у справі №30/17-4901-2011 залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.12.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь тіж самі сторони.

Отже, рішення відповідача Одеської міської ради, яке було підставою для укладення спірного договору скасовано.

Згідно ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 10.04.12. у справі №30/17-4901-2011, рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящихся № 27 від 29.05.1951 р. „О восстановлении прав землепользования, а также прав на строение, отведение в довоенный и послевоенный периоды для нужд Одесского Военного Округа" підтверджено належність військового містечка № 40 (м. Одеса, пров. Вагнеровський, 4-5 (зараз пров. Мукачівський) Одеському військовому округу та відновлено право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості і споруди вказаного військового містечка.

Відповідно до вимог наказів Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р. та № 215 від 21.04.2011р. зазначені земельні ділянки дотепер перебувають на обліку у КЕВ м.Одеси. Зокрема, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, за даними Міністерства оборони України дислокується військове містечко №40 , побутові споруди №№ 26-28 та будівля контрольно-пропускного пункту № 22 якого відповідно до наказу Міністра оборони України № 684 від 14.11.2005р. "Про додаткове наділення основними фондами ДП "Інвестжитло", були передані ДП "Інвестжитло". Наказом начальника Одеського гарнізону №36 від 31.10.2008р. "Про закріплення казармено -житлдового фонду, інженерних мереж та споруд, земельних ділянок за командирами військових частин Одеського гарнізону" військове містечко № 40 було закріплено за 9-м СК Міністерства оборони України.

Згідно індивідуальної картки № 22 обліку земельної ділянки на обліку КЕВ м.Одеси, який відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими земельними ділянками" і "Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України", затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р., є повноважним органом державної влади з обліку земель оборони, за Міністерством оборони України рахується земельна ділянка площею 1,49 га, розташована за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6 (0,5 га закріплено за ДП "Інвестжитло", 0,99 га -за 9-м СК МОУ).

Згідно ст. 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (ч. 2 ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Міністерство оборони України відповідно до ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 406/2011, є центральним органом влади і військового управління, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Зокрема, надає згоду або відмовляє в наданні згоди на відчуження майнових об'єктів, що відносяться до основних фондів підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони України, а також на передачу в заставу цілісних майнових комплексів підприємств, будівель та споруд, що належать до сфери управління Міноборони України, його структурних підрозділів; здійснює у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міноборони України; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил;

Відповідно до ст. 3 „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 4 вищенаведеного Закону військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України. Так, згідно індивідуальної картки №22 обліку земельної ділянки на обліку КЕВ м.Одеси , який відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок ) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими земельними ділянками" і "Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України", затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р., є повноважним органом державної влади з обліку земель оборони, за Міністерством оборони України рахується земельна ділянка площею 1,49 га, розташована за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський, 6 ( 0,5 га закріплено за ДП "Інвестжитло", 0,99 га -за 9-м СК МОУ).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, повноваження щодо визначення порядку прийняття рішення про відчуження військового майна визначаються згідно з окремим нормативно-правовим актом, прийняття якого делеговано Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення „Про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил" повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту вищезазначеного Положення, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна.

Проте, як Міністерством оборони України не вносилося до Кабінету Міністрів України подання щодо відчуження об'єктів нерухомості та інших споруд військового містечка № 40. Також рішення стосовно відчуження об'єктів нерухомості військового містечка № 40 Кабінетом Міністрів України не приймалося. При цьому Міністерство оборони України не зверталося з клопотанням до відповідних державних органів про відмову від земель оборони - земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський, 6.

Відповідно до ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст.ст. 9,14 Закону України „Про збройні Сили України" землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

За приписами ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Аналогічне визначення земель оборони міститься у ст. 1 Закону України „Про використання земель оборони", згідно якої землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

До того ж згідно ст. 6 Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 р. землі оборони є землями державної власності та не можуть передаватися до земель комунальної власності.

Пунктом б). ч.3 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності , які не можуть передаватись комунальну власність, належать землі оборони , крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Статтями 140, 141 Земельного кодексу України чітко визначені підстави припинення права власності та користування земельною ділянкою. Так, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України).

Поряд з цим статтею 20 Земельного кодексу передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Проте, будь-які рішення щодо припинення права користування земельною, що розташована за адресою: м.Одеса, пров. Мукачівський, 6, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування не приймались.

Більш того, згідно п. 44, п. 45 діючого Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Згода Міністерства оборони України на передачу спірної земельної ділянки Одеській міській раді не надавалась, також Міністерство оборони України не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою площею 0,2644га, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3, яка віднесена до земель оборони.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Одеська міська рада, укладаючи спіний договір не мала жодних повноважень на володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою площею 0,2644га, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3., тобто уклала спірний договір в порушення приписів зазначених вище норм законодавства, чинних на момент укладення спірного договору.

При цьому, за приписами п.б) ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

А як суд зазначав вище, Одеська міська рада не приймала рішення ні щодо вилучення спірної земельної ділянки у Міністерства оборони, ні щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, і такі докази відсутні в матеріалах справи.

Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 ЦК України визначено непорушність права власності.

Статтею 141 ГК України передбачено види майна, яке може перебувати виключно у державній власності і відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, які визначаються законом.

Відповідно до ст. 4 ч. 4 Закону України "Про оренду землі"орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів автономної республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Проте, будь-які рішення щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування не приймались, про що суд зазначав вище.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (п.5 ст.93 ЗК України).

Як суд зазначав вище, згода Міністерства оборони України на передачу спірної земельної ділянки міськраді не надавалась, також Міністерство не зверталось з клопотанням про відмову від користування спірною земельною ділянкою, яка віднесена до земель оборони.

Згідно ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Одеська міська рада, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2644га 20 квітня 2006 року не мала жодних повноважень на володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, а тому розпорядилася землями оборони всупереч вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду землі", в силу яких орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи та п.5 ст.93 ЗК України, згідно якої орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи..

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 вказаного Кодексу визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В свою чергу недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним .

Враховуючи те, що до суду з позовом про визнання спірного договору оренди звернувся прокурор, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їхніх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що Міністерство оборони України є центральним органом влади і військового управління.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурор обґрунтовано визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Міністерство оборони України в якості позивача як орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на відсутність у Одеської міської ради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, тобто необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні оспорюваного договору оренди, а також порушення при укладенні спірного договору вимог чинного законодавства, зокрема: ст.ст. 20, 77, 84, 93, 140, 141 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України „Про розмежування земель державної та комунальної власності", ст. 4 Закону України „Про оренду землі", ст.ст. 3, 4, 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та ст.ст. 1, 4 Закону України „Про використання земель оборони" суд визнає спірний договір недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки позовні вимоги обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, суд припиняє провадження у справі на підставі п.6 ст.80 ГПК України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Галі", оскільки згідно витягу із ЄДР, останнє виключено із реєстру у зв'язку із ліквідацією.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував.

Суд не приймає доводи відповідача Одеської міської ради щодо пропуску прокурором строку позовної давності, оскільки матеріали справи свідчать, що прокурор та позивач дізналися про порушення своїх прав у 2010 році під час розгляду справи №12/163-10-4556.

Також суд не приймає доводи відповідача -Одеської міської ради щодо відсутності у позивача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, оскільки вони спростовуються рішенням господарського суду Одеської області від 10.04.12. у справі №30/17-4901-2011 та іншими матералами справи, про що суд зазначав вище.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд поклдає судові витрати на відповідача Одеську міську раду, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 32,33,43,44,49,82-85 п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір оренди землі від 20.04.2006 року, укладений між Одеською міською радою (65004, м.Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 26597691) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Галі"(65023, м.Одеса, вул..Семінарська, буд.18/20, кв. 1, код ЄДРПОУ 19219586) щодо оренди земельної ділянки загальною площею 2644 кв.м. (ділянка №1), яка розташована за адресою: м.Одеса, Приморський район, провулок Мукачівський 6/3.

3.Стягнути із Одеської міської ради (65004, м.Одеса, Думська площа,1, код ЄДПРОУ 26597691) -85 грн. державного мита та 236,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДПРОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206).

4.Припинити провадження у справі щодо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Галі", оскільки підприємство ліквідовано.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної

скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повний текст рішення підписано: 13 сепня 2012 року

Суддя Брагіна Я.В.