Рішення

від 09.08.2012 по справі 1109/7108/12

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 1109/7108/12

Номер провадження 2/1109/3045/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Матірна Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ", третя особа на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, яким просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" на його користь 16654,56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за період із 15 вересня 2011 року по 27 квітня 2012 року. Вимоги мотивує тим, що працюючи у відповідача на посаді менеджера збуту він незаконно був звільнений з 15.12.2008 року наказом №34 лс від 16.12.2008 року по п.4 ст. 40 КзпП України за невихід на роботу 15.12.2008 року без поважних причин. Вказані обставини встановлені за рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14.01.2010року по цивільній справі №2-258/10 за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" про стягнення боргу по заробітній платі, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зазначеним рішенням суду був скасований, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ", наказ № 34лс від 16 грудня 2008 року про його звільнення з роботи по п.4 ст. 40 КЗпП України, він був поновлений на попередній роботі на посаді менеджера зі збуту з 15 грудня 2008року.

В подальшому, 29.01.2010 року за наказом відповідача №2лс-а від 29.01.2010 року, він був звільнений з роботи за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України. Однак, у день звільнення відповідач не видав йому належно оформлену трудову книжку та не провів з ним остаточного розрахунку. На підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.12.2011 року - 07.02.2012 року Кіровським судом видано виконавчий лист про стягнення із відповідача на його користь 32460, 48 грн. середнього заробітку в зв"язку із затримкою видачі трудової книжки за період з 29.01.2010 року по 13.04.2011 року; 1272, 96 грн. - боргу по заробітній платі за період роботи із 14 по 29.01.2010 року; 2545,92 грн.- грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 12.12.2008 року по 29.01.2010 року за 24 календарних дні відпустки; 5000 грн. - на відшкодування моральної шкоди; 10 926, 24 грн.-середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні за період із 29.01.2010 року по 15.09.2011 року, а всього на суму: 52205, 60 грн.

28.04.2012 року виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого листа на його користь - закінчено та повернуто в/л до суду в порядку п.8 ст. 49 ЗУ " Про виконавче провадження" , а кошти в розмірі 51 944, 57 грн. ( сума зменшена за рахунок утримання із неї виконавчого збору) 27.04.2012 року перерахована йому на банківський рахунок .

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 05.06.2012 року вищевказане рішення , в частині відшкодування моральної шкоди було змінено з 5000 грн. - на 1000 грн.

Отже, за рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій встановленим та доведеним є те, що саме з вини відповідача йому , ОСОБА_1, у день звільнення не були виплачені належні всі суми від товариства у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При цьому, вважає, що відповідач має виплатити йому іще 16654, 56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку, просить також врахувати, що за рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 08 грудня 2011р. та рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2012р. середній розрахунок за час затримки розрахунків про звільнення був обрахований лише за період із 29 січня 2010р. по 15 вересня 2011р., а остаточний розрахунок з ним відповідач провів 27 квітня 2012р., що повністю узгоджується із вимогами ст. 117 КЗпП України.

За період із 15 вересня 2011 р. по 27 квітня 2012 р. за 157 днів затримки розрахунків до виплати підлягає 16654.56 грн. (157 х 106,08грн. = 16654,56 грн.). Вина відповідача у затримці розрахунків при звільненні щодо нього являється доведеною за вище вказаними судовими рішеннями і повторному доказуванню у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає при розгляді даної справи.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив задовольнити , на їх обгрунтування послався на обставини, які викладені у позовній заяві.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ", його представник до суду не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с . 48 ). Будь-яких заяв чи заперечень на час розгляду справи по суті до суду не надходило.

Треті особи до суду також не з"явились, повідомлялись, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання по суті.

Суд вважає необхідним, провести судове засідання на підставі наявних у ній письмових доказів, за відсутності відповідача, який належно був повідомленим.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" з 01 листопада 2006 року на посаді менеджера зі збуту, будучи прийнятим на роботу за наказом №5/лс від 01.11.2006 року, згідно якого основним місцем роботи було визначено м. Кіровоград та оклад -1500 грн. щомісячно. З роботи був звільнений з 15 грудня 2008 року за наказом № 34лс від 16 грудня 2008 року по п.4 ст. 40 КзпП за невихід на роботу 15 грудня 2008 року без поважних причин. Вказані обставини підтверджуються записами № 17 та № 18 у трудовій книжці позивача.

За рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14.01.2010 року, ухваленого по цивільній справі №2-258/10 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" про стягнення боргу по заробітній платі, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, було визнано, що позивач з роботи був звільнений без законних підстав та з грубим порушенням чинного законодавства про працю, а відтак був скасований, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ", наказ № 34лс від 16 грудня 2008 року про звільнення позивача з роботи по п.4 ст.40 КЗпП України, відповідно позивач був поновлений на попередній роботі на посаді менеджера зі збуту з 15 грудня 2008 року.

За ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2010 року згадане рішення суду першої інстанції було залишено без зміни, а ухвалою Верховного Суду України від 30 червня 2010 року ТОВ "Провімі Дніпропетровськ" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вказані судові рішення було відмовлено.

Рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14 січня 2010 року в частині поновлення на роботі фактично виконано: за виданим ТОВ "Провімі Дніпропетровськ", наказом №1лс-а від 14.01.2010 року позивач був поновлений на роботі на посаді менеджера зі збуту з 15 грудня 2008 року. Вказані обставини підтверджуються записом № 19 у трудовій книжці ОСОБА_1

29 січня 2010 року за наказом відповідача №2лс-а від 29.01.2010 року позивач з роботи був звільнений за власним бажанням по ст.38 КзпП України . Вказані обставини підтверджуються записом №20 у трудовій книжці . При цьому, у день звільнення відповідач не видав ОСОБА_1 належно оформлену трудову книжку та не провів з ним остаточний розрахунок.

Отже, відповідач допустив грубе порушення вимог статті 116 КЗпІІ України, згідно якої передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум. належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вказані обставини є встановленими та доведеними рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 08 грудня 2011року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" за участю осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки, визнання запису у трудовій книжці недійсним, внесення записів у трудову книжку, відшкодування моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні.

Згідно вище вказаного рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 08.12.2011 року позов ОСОБА_1 задоволено , стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" на його, ОСОБА_1 користь:

- 32460,48 грн. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки за період із 29 січня 2010 року по 13 квітня 2011 року;- 1272,96 грн. боргу по зарплаті в розмірі за період його роботи - із 14 по 29 січня 2010 року;- 2545,92 грн. грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 12 грудня 2008р. по 29 січня 2010р. за 24 календарних дні відпустки;- 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди;- 10926,24 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунків при звільненні за період із 29 січня 2010 р. по 1 5 вересня 2011 р., а всього 52205,60 грн.

Окрім того, згаданим рішенням запис за №20 від 29 січня 2010 року у трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з роботи з Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" за власним бажанням по ст.38 КЗпП України, що вчинений на підставі наказу №2лс-а від 29.01.2010 року, був визнаний недійсним, дане товариство зобов'язане було видати новий наказ про звільнення позивача з роботи за власним бажанням по ст.38 КЗпП України з датою звільнення - 13 квітня 2011р. та внести до трудової книжки відповідний запис про дату звільнення та номер наказу про звільнення.

Однак, за рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2012 року згадане рішення суду першої інстанції , в частині визнання недійсним запису за №20 від 29 січня 2010р. у трудовій книжці про звільнення з роботи з Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" за власним бажанням по ст.38 КЗпП України, вчиненого на підставі наказу №2лс-а від 29.01.2010р., покладення на товариство обов»язку видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням по ст.38 КЗпП України з 13 квітня 2011р. з внесенням цих змін до його трудової книжки із зазначенням номера та дати наказу скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення з відмовою в задоволенні позовних вимог. Крім того, змінено розмір моральної шкоди із 5000 грн. до 1000 грн., а в резолютивній частині рішення речення про стягненні з товариства на користь ОСОБА_1 32 460,48 грн. виключено слова «за вимушений прогул». В іншій частині рішення залишено без зміни.

У відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, за вище вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій встановленим та доведеним є те, що з вини відповідача позивачу у день звільнення , як звільненому працівникові, не були виплачені належні всі суми від товариства у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В суді з»ясовано, що рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 08 грудня 2011 року щодо виплати позивачу 52 205,60 грн. виконано - 28 квітня 2012 року в повному обсязі, що підтверджується копією виконавчого листа №2-3257/1 1 від 07.02.2012року , виданого Кіровським райсудом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду від 08 грудня 2011року, копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.04.2012року, прийнятою головним державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Приновою С.Г., згідно яких вбачається, що 28.04.2012року на підставі п.8 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено, в зв'язку із повним виконанням ( а.с. 24-26).

Факт отримання позивачем вище вказаних коштів не оспорюється. Згідно довідки із Приватбанку про рух коштів по банківському рахунку ОСОБА_1 видно, що 27.04.2012року йому було перераховано -51 944,57 грн. в рахунок виконання рішення суду (сума зменшена за рахунок утримання із неї виконавчого збору) ( а.с. 27).

При цьому, суд погоджується із доводами позивача проте, що відповідач має виплатити йому іще 16654, 56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за весь час затримки по день фактичного розрахунку, так як за рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 08 грудня 2011року та рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2012року середній розрахунок за час затримки розрахунків про звільнення був обрахований лише за період із 29 січня 2010 року по 15 вересня 2011року, а остаточний розрахунок з ним відповідач провів 27 квітня 2012року, що повністю узгоджується із вимогами ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч.3п.2.та ч.1 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. N 100 передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюють із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

У відповідності до вказаного Порядку, розмір середньоденного заробітку позивача вже був обрахований та встановлений за рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14 січня 2010року та становить - 106,08 грн., а відтак не потребує повторного доказування визначення розміру середньоденного заробітку за затримку розрахунків при звільненні, оскільки згідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Так, за період із 15 вересня 2011року по 27 квітня 2012 року за 157 днів затримки розрахунків до виплати підлягає -16654, 56 грн. (157 х 106,08грн. = 16654,56 грн.).

Вина відповідача у затримці розрахунків при звільненні щодо позивача являється доведенною за вище вказаними судовими рішеннями і повторному доказуванню у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає при розгляді даної справи, тому суд вважає його вимоги законними та обгрунтованими.

Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд стягує із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі -214, 60 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. N 100, ст. 116, ст.117 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" ( код ЄДРПОУ 34655870) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( іден.номер НОМЕР_1) - 16 654, 56 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за період з 15 вересня 2011 року по 27 квітня 2012 року.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі Дніпропетровськ" на користь держави судовий збір в розмірі - 214,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська