Рішення

від 09.08.2012 по справі 2308/1855/2012

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2308/1855/2012

№ пров. 2/2308/609/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2012 р.

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.

за участю секретаря Румини М.В.

позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Веретенникова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі у приміщенні Канівського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комбінату громадського харчування про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2011року позивач звернувся до суду з позовом до міського комбінату громадського харчування про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтував тим, що з 03.03.1997р. по 10.12.2010р., він працював на посаді директором міського комбінату громадського харчування з визначеною щомісячною заробітною платою. Згідно наказу № 64 від 10.12.2010р. він звільнився з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. За період з жовтня 2010р. по день звільнення , 10.12.2010р. міський комбінат громадського харчування не виплачував заробітну плату, що підтверджується довідкою КП «Комбінату громадського харчування Канівської міської ради» в сумі 7479,47грн. є боргом. Таким чином, вважає, що дії КП КГХТ Канівської міської ради є незаконними, оскільки відповідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення, а у разі невиплати цих сум у визначений строк настають наслідки нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 8000грн., заборгованість за затримку розрахунку при звільненні в сумі 28 600грн., моральної шкоди в сумі 10 000грн. а всього 46 600грн.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги уточнив та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 7479,47грн., заборгованість за затримку розрахунку при звільненні в сумі 60 531,15грн. та моральної шкоди в сумі 10 000грн., посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення та доповнення позовних вимог.

27.12.2011р. заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто із комунального підприємства «Комбінат громадського харчування Канівської міської ради» (м.Канів вул. Леніна,130, код ЄДРПОУ 30065004) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7479,47грн (сім тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 47 коп.), середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 60 531,15грн (шістдесят тисяч п'ятсот тридцять одна гривня 15 коп.) та моральну шкоду в сумі 1 000грн. (одна тисяча гривень), а всього 69010,62грн.(шістдесят дев'ять тисяч десять гривень 62 коп.) Стягнуто із комунального підприємства «Комбінат громадського харчування Канівської міської ради» (м.Канів вул. Леніна,130, код ЄДРПОУ 30065004) на користь держави судовий збір у сумі 690,1грн( шістсот дев'яносто гривень 10 копійок). За правилами встановленими ст. 367 ЦПК України, рішення суду в межах суми всього боргу по заробітній платі допустити до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

10.07.2012р. комунальне підприємство «Комбінат громадського харчування» звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Канівського міськрайонного суду від 27.12.2012р. за ново виявленими обставинами.

Ухвалою суду від 19.07.2012р. заочне рішення Канівського міськрайонного суду скасоване та призначено судовий розгляд справи.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 7479,47грн., заборгованість за затримку розрахунку при звільненні в сумі 60 531,15грн. та моральної шкоди в сумі 10 000грн., посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення та доповнення позовних вимог.

Представник відповідача Веретенников С.М. в судовому засіданні заперечує відносно позову, оскільки вважає, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість по зарплаті, а кошти які останній відносить до заробітної плати є нічим іншим як розрахунковими при звільненні. Що стосується стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати, то представник відповідача стверджує, що вини відповідача в цьому немає, оскільки позивач був керівною посадовою особою, а тому виплата розрахункових коштів була повністю в його руках. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши думку учасників судового процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи суд вважає позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожен має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.03.1997р. по 10.12.2010р. перебував у трудових відносинах з КП КГХТ Канівської міської ради на посаді директора міського комбінату громадського харчування з визначеною щомісячною заробітною платою.

Наказом № 64 від 10.12.2010 позивача звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 10.12.2010р.

Згідно довідки № 4 від 05.12.2011 КП КГХТ Канівської міської ради за період з жовтня 2010р. по 10.12.2010р заборгованість по заробітній платі становить 7479,47грн (а.с.15).

Цей факт також підтверджується іншими доказами в справі, зокрема, відомістю про нарахування заробітної плати за грудень 2010р., а також відомістю про нарахування заробітної плати за січень 2011р., з яких вбачається, що залишок по заробітній платі ОСОБА_1 становить 7479,47 грн. (а.с. 72-73).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ч. 3 ст. 15 цього ж закону передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство здійснює після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За правилом ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача в частині, що розрахункові кошти не є заробітної платою, а тому у підприємства відсутня заборгованість саме по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_1, оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи та наявними доказами.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 7479,47 грн.

Що стосується стягнення середньомісячного заробітку за період невиплати заробітної плати по день винесення рішення суду, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так дійсно судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Комбінат громадського харчування Канівської міської ради» має заборгованість по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_1 в сумі 7479,47 грн.

В той же час відповідальність відповідача за положеннями ст. 117 КЗпП України наступає лише у випадку, коли невиплата належних звільненому працівникові сум у строки визначені у ст. 116 КЗпП України настала з вини власника.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, і не оспорюється сторонами, той факт, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді директора комунального підприємства «Комбінат громадського харчування Канівської міської ради» згідно контракту, укладеного 01.01.2009р. з терміном дії до 31.12.2011р.

Згідно умов контракту (а.с. 36-40) керівник підприємства зобов'язаний забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи внески до Пенсійного фонду та недопущення заборгованості заробітної плати.

Судом встановлено, що 13.12.2010р. позивач підписав платіжну відомість на виплату заробітної плати, тобто через три дні після звільнення з керівної посади, та отримав згідно неї кошти в сумі 17700 грн. заборгованість по зарплаті за минулий період.

Доводи позивача в частині, що для проведення остаточного розрахунку з працівником необхідний час та те, що заробітна плата на підприємстві нараховується кожного місяця до 20 числа, суд оцінює критично, оскільки ці доводи суперечать чинному законодавству, зокрема, ст. 116 КЗпП України в частині проведення остаточних розрахунків при звільненні.

Аналізуючи докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність вини власника чи уповноваженого ним органу у не здійсненні вчасно кінцевого розрахунку при звільненні позивача ОСОБА_1, оскільки останній мав можливість здійснити такий розрахунок у день свого звільнення.

У своєму позові позивач також просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., так як в день його звільнення та по теперішній час не проведений повний перерахунок, що спричинило моральні страждання, переживання.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем належним чином не обгрунтовано, в чому полягає завдана йому моральна шкода, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач звільняється від сплати судових витрат: судового збору на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого - позивачі робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин звільняються від сплати судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 3, 10, 11, 27, 60, 88, 212, 213, 218, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до міського комбінату громадського харчування про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із комунального підприємства «Комбінат громадського харчування Канівської міської ради» (м.Канів вул. Леніна,130, код ЄДРПОУ 30065004) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7479,47грн (сім тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 47 коп.).

Стягнути із комунального підприємства «Комбінат громадського харчування Канівської міської ради» (м.Канів вул. Леніна,130, код ЄДРПОУ 30065004) на користь держави судовий збір у сумі 107,30 грн. ( сто сім гривень 30 коп.).

За правилами встановленими ст. 367 ЦПК України, рішення суду в межах суми всього боргу по заробітній платі допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О . В . Бурлака