Постанова

від 13.08.2012 по справі 2а-8095/12/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2а-8095/12/0170/1 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ   вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013          ПОСТАНОВА Іменем України 13 серпня 2012 р.  Справа №2а-8095/12/0170/1          Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Київському районі  м. Сімферополя до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" про стягнення,                                                ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі  м. Сімферополя до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" про стягнення заборгованості по страховим внескам  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в розмірі 2105,98    гривень. У судове засіданні представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У судове засідання відповідач  не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, будь яких клопотань до суду не надсилав. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача. Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа,  інший суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих повноважень. Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою. Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління  Пенсійного  фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій. Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію. Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.   Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8  частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки. Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальниками визнаються роботодавці –підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.       Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" являється юридичною особою, зареєстрованою 31.12.2004 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 432562 та відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 05/3-6-06/15, та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду Київського району м. Сімферополя АР Крим, про що свідчить заява відповідача про реєстрацію платником страхових внесків. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" з 2004 року являлося страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний   подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески. Частиною 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів  із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону –один календарний місяць. Судом встановлено, що відповідно до автоматично сформованих звітів, наданих відповідачем в електронному вигляді, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" зобов'язалось сплати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2008 року в сумі 190,08  гривень; за серпень 2008 троку – 190,08 гривень, за вересень 2008 року – 190,08 гривень; за жовтень 2008 року – 221,76 гривень; за листопад 2008 року – 221,76 гривень; за грудень 2008 року – 221,76 гривень; за січень 2009 року – 123,20 гривень; за лютий 2009 року – 123,20 гривень; за березень 2009 року – 123,20 гривень; за квітень 2009 року – 125,05 гривень, за травень 2009 року – 126,77 гривень, за червень 2009 року – 126,77 гривень, за липень 2009 року – 126,77 гривень. Судом встановлено, що відповідач частково погасив борг за липень 2008 року в сумі 4,50 гривень. Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач своєчасно не сплатив зазначену ним в розрахунках суми страхових внесків в розмірі  2105,95 гривень (2110,48-4,50). Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій. На загальну суму недоїмки зі сплати страхових внесків за весь час заборгованості Управлінням Пенсійного фонду  України в Київсьському районі  виставлена вимога  від 01.06.2012 року № 99 на загальну суму 2105,98 гривень. Зазначена вимога не була вручена відповідачу, у зв'язку із тим що адресат не був розшукан, про цей факт свідчить копія поштового конверту з довідкою  Укрпошти. Судом встановлено, що в визначений абзацом 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлені в вимозі суми недоїмки і сплати страхових внесків не погасив, у передбаченому Законом порядку зазначену вимогу не оскаржував. Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень 2008 року – липень 2009 року в розмірі 2105,98 гривень розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього. Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів. Приймаючи до уваги, що відповідачем станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати страхових внесків, не погашена, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача. На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,                                              ПОСТАНОВИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Крим" ( ідентифікаційний код 33326445) на користь Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя  АР Крим заборгованість в розмірі 2105,98 гривень. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.     Суддя                                                     Трещова О.Р.