Постанова

від 24.07.2012 по справі 0870/6173/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року (11 год. 15 хв.) Справа № 0870/6173/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Тєтєревій К.О.,

за участю представників:

позивача - Комарницької Л.А., Малахова І.В.,

відповідача - Бібік С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

22.06.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому, після уточнення позовних вимог, позивач просить визнати протиправними податкові та скасувати повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301 та №0000062301, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 був складений акт від 04.01.2012 №2/23-1/25217002, яким було встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон №334), а саме: позивачем безпідставно завищено валові витрати на загальну суму 5058695 грн., у зв'язку з чим було занижено податок на прибуток на суму 1265978 грн. в тому числі за період: 1 квартал 2008 року - 29982 грн., 2 квартал 2008 року - 132491 грн., 3 квартал 2008 року - 141111 грн., 4 квартал 2008 року - 139915 грн., 1 квартал 2009 року - 145392 грн., 2 квартал 2009 року - 116836 грн., 3 квартал 2009 року - 33369 грн., 4 квартал 2009 року - 171799 грн., 1 квартал 2010 року - 40360 грн., 2 квартал 2010 року - 39751 грн., 3 квартал 2010 року - 68400 грн., 4 квартал 2010 року - 206572 грн.;

- п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168) було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1011739 грн., в тому числі по періодах: березень 2008 року на суму 23986 грн., квітень 2008 року - 37718 грн., травень 2008 року - 13305 грн., червень 2008 року - 54950 грн., липень 2008 року - 34525 грн., серпень 2008 року - 34424 грн., вересень 2008 року - 43940 грн., жовтень 2008 року - 50301 грн., листопад 2008 року - 16358 грн., грудень 2008 року - 45273 грн., січень 2009 року - 36854 грн., лютий 2009 року - 55627 грн., березень 2009 року - 23833 грн., квітень 2009 року - 34468 грн., травень 2009 року - 49525, грн., червень 2009 року - 9476 грн., липень 2009 року - 2168 грн., серпень 2009 року - 3629 грн., вересень 2009 року - 20898 грн., жовтень 2009 року - 19285 грн., листопад 2009 року - 24189 грн., грудень 2009 року - 93965 грн., січень 2010 року - 4756 грн., лютий 2010 року - 3773 грн., березень 2010 року - 23759 грн., квітень 2010 року - 17393 грн., травень 2010 року - 0,00 грн., червень 2010 року - 13393 грн., липень 2010 року - 7030 грн., серпень 2010 року - 32345 грн., вересень 2010 року - 15345 грн., жовтень 2010 року - 28414 грн., листопад 2010 року - 74726 грн., грудень 2010 року - 62118 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки позивача 19.01.2012 відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000072301 про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 877790 грн., з яких 702232 грн. - сума основного платежу, 175558 грн. - штраф, та №0000062301 про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1202992,50 грн., з яких 962394 грн. сума основного платежу, 240598 грн. - штраф. Позивач вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена відповідачем неправомірно, оскільки позивач надав вичерпний перелік документів на запит відповідача щодо його правовідносин із ТОВ «Строй-Вінд» та ТОВ «Буд Ворк». Висновки акту перевірки про нікчемність угод позивача із ТОВ «Строй-Вінд» та ТОВ «Буд Ворк» є необґрунтованими та такими, що суперечать реальним обставинам справи, оскільки ці угоди реально виконувались сторонами, що документально підтверджується. Вимоги щодо наявності у позивача товарно-транспортних накладних, суперечать змісту правочинів укладених позивачем із зазначеними контрагентами, оскільки за договорами підряду такі документи не вимагаються.

Ухвалою від 25.06.2012 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 10.07.2012.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.07.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що перевіркою було встановлено що позивачем було придбано у ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» будівельні матеріали. Відповідачем був отриманий акт перевірки №107/23-02/34440902 від 28.02.2011 ТОВ «Буд Ворк», в якому встановлено, що це підприємство здійснює діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам, тому всі операції з купівлі-продажу з ТОВ «Буд Ворк» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Від ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя було отримано акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Строй-Вінд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 №242/23-023/33528488 від 25.03.2011, в якому зазначено, що основні засоби відсутні, розрахунки комунального податку за період, який перевірявся, надавались до ДПІ без кількісного складу працівників. Також цим актом не підтверджена наявність поставок від основних постачальників ТОВ «Строй-Вінд», що свідчить про здійснення господарської діяльності без мети настання реальних наслідків. Крім того, на перевірку позивачем не були надані документи, що підтверджують факт поставки товару до позивача його контрагентами - товарно-транспортні накладні. Відтак, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

У судовому засіданні 24.07.2012 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та ТОВ «Буд Ворк» протягом 2008-2010 років були укладені та виконувались договори на виконання субпідрядних робіт, вартість робіт за якими всього склала 161482,82 грн., на виконання електромонтажних робіт, вартість робіт за якими склала 719771,47 грн., купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, вартість яких склала 709771,47 грн.

Між позивачем та ТОВ «Строй-Вінд» протягом 2008-2010 років були укладені та виконувались договори на виконання субпідрядних робіт, вартість робіт за якими склала 595572,92 грн., на виконання електромонтажних робіт, вартість робіт за якими склала 991765,04 грн., купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, вартість яких склала 2867687,04 грн.

08.11.2011 відповідачем в адресу позивача був надісланий запит №11175/10/23-2 щодо надання пояснень та документального підтвердження правовідносин позивача із ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» в період 01.03.2008-31.12.2010.

Листом від 18.11.2011 №270 позивач надав відповідачу пояснення - документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» за період 01.03.2008-31.12.2010.

Наказом від 16.12.2011 №2042 було призначено невиїзну позапланову перевірку позивача з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд» за період з 01.03.2008 по 31.12.2010.

Наказом від 22.12.2011 №2073 термін перевірки був продовжений на 2 робочих дні з 26.12.2011.

На підставі наказу від 16.12.2011 №2042 та повідомлення №92 від 16.02.2011 з 19.12.2011 по 23.12.2011 відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй Вінд» за період з 01.03.2008 по 31.12.2010.

За наслідками перевірки позивача був складений акт від 04.01.2012 №2/23-1/25217002, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон №334), а саме: позивачем безпідставно завищено валові витрати на загальну суму 5058695 грн., у зв'язку з чим було занижено податок на прибуток на суму 1265978 грн. в тому числі за період: 1 квартал 2008 року - 29982 грн., 2 квартал 2008 року - 132491 грн., 3 квартал 2008 року - 141111 грн., 4 квартал 2008 року - 139915 грн., 1 квартал 2009 року - 145392 грн., 2 квартал 2009 року - 116836 грн., 3 квартал 2009 року - 33369 грн., 4 квартал 2009 року - 171799 грн., 1 квартал 2010 року - 40360 грн., 2 квартал 2010 року - 39751 грн., 3 квартал 2010 року - 68400 грн., 4 квартал 2010 року - 206572 грн.;

- п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168) було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 1011739 грн., в тому числі по періодах: березень 2008 року на суму 23986 грн., квітень 2008 року - 37718 грн., травень 2008 року - 13305 грн., червень 2008 року - 54950 грн., липень 2008 року - 34525 грн., серпень 2008 року - 34424 грн., вересень 2008 року - 43940 грн., жовтень 2008 року - 50301 грн., листопад 2008 року - 16358 грн., грудень 2008 року - 45273 грн., січень 2009 року - 36854 грн., лютий 2009 року - 55627 грн., березень 2009 року - 23833 грн., квітень 2009 року - 34468 грн., травень 2009 року - 49525, грн., червень 2009 року - 9476 грн., липень 2009 року - 2168 грн., серпень 2009 року - 3629 грн., вересень 2009 року - 20898 грн., жовтень 2009 року - 19285 грн., листопад 2009 року - 24189 грн., грудень 2009 року - 93965 грн., січень 2010 року - 4756 грн., лютий 2010 року - 3773 грн., березень 2010 року - 23759 грн., квітень 2010 року - 17393 грн., травень 2010 року - 0,00 грн., червень 2010 року - 13393 грн., липень 2010 року - 7030 грн., серпень 2010 року - 32345 грн., вересень 2010 року - 15345 грн., жовтень 2010 року - 28414 грн., листопад 2010 року - 74726 грн., грудень 2010 року - 62118 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 19.01.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000072301 про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 877790 грн., з яких 702232 грн. - сума основного платежу, 175558 грн. - штраф, та №0000062301 про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1202992,50 грн., з яких 962394 грн. сума основного платежу, 240598 грн. - штраф.

13.01.2012 позивачем до відповідача були подані заперечення на акт перевірки.

Листом від 19.01.2012 №396/10/23-1 відповідач вніс виправлення до акту перевірки змінивши його дату з 04.12.2012 на 04.01.2012.

01.02.2012 позивачем була подана скарга до ДПА у Запорізькій області на зазначені вище податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС у Запорізькій області від 29.03.2012 податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін, скарга - без задоволення.

06.04.2012 позивачем була подана повторна скарга на зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПА України, про що було поінформовано відповідача та ДПА у Запорізькій області.

Рішенням ДПС України від 24.04.2012 було продовжено строк розгляду повторної скарги до 08.06.2012 включно.

Рішенням ДПС України від 07.06.2012 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення стали висновки акту перевірки від 04.01.2012, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач посилається на порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334, п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Судом встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення №0000062301 від 19.01.2012 за період з 4 кварталу 2008 року по 31.12.2010 відповідачем визначена сума донарахованого податку - 962394 грн. та сума штрафних санкцій - 240598 грн., з яких: по роботам (послугам) донараховано податку на прибуток - 381829,13 грн. та відповідно штрафні санкції - 95457,28 грн.; по купівлі-продажу ТМЦ донараховано податку на прибуток - 580564,87 грн. та відповідно штрафних санкцій - 145141,22 грн.

По податковому повідомленню-рішенню №0000072301 від 19.01.2012 за період з 4 кварталу 2008 року по 31.12.2010 відповідачем донараховано позивачу податку на додану вартість - 702232 грн. та штрафних санкцій - 175558 грн., в тому числі: по роботах (послугах) - 251204,11 грн. та відповідно штрафна санкція - 62801,03 грн.; по купівлі-продажу ТМЦ - 451027,89 грн. та штрафних санкцій - 112756,97 грн.

Всього за період за який було донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість (4 квартал 2008 року - 31.12.2010) позивач провів з ТОВ «Строй-Вінд» та ТОВ «Буд Ворк» господарських операцій на суму: по роботам (послугам) - 1832779,81 грн. з ПДВ, по купівлі ТМЦ - 2706167,34 грн. з ПДВ.

В обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач посилається на акти перевірок контрагентів позивача ТОВ «Строй-Вінд» та ТОВ «Буд Ворк».

Актом про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Буд Ворк», проведеної ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.03.2008 по 31.01.2011 від 28.02.2011 №107/23-02/34440902 встановлено порушення цим підприємством: ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Буд Ворк» при придбанні у ТОВ «Олекс-Трейд», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз Опт», ТОВ Никколторг», ТОВ Копер трейд», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Левіс Компані» та продажу товарів; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у ТОВ «Олекс-Трейд», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз Опт», ТОВ Никколторг», ТОВ Копер трейд», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Левіс Компані» та продажу товарів (послуг) покупцям у січні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 ПК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у ТОВ «Олекс-Трейд», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз Опт», ТОВ Никколторг», ТОВ Копер трейд», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Левіс Компані» та продажу товарів (послуг) ВАТ «Дніпроенерго» у січні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд ставиться критично до висновків зазначеного акту оскільки, як зазначено на першій сторінці цього акту, її було проведено без відома та присутності директора ТОВ «Буд Ворк» або уповноваженої ним особи. Також перевірка проведена без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку цього підприємства.

Разом з тим з висновків акту перевірки ТОВ «Буд Ворк» не слідує, що по господарських операціях цього підприємства із позивачем протягом періоду з 01.03.2008 по 31.12.2010 були відсутні об'єкти оподаткування як податком на прибуток, так і податком на додану вартість. У зазначених висновках йдеться лише про відсутність таких об'єктів у січні 2011 року, тобто в періоді, який не перевірявся відповідачем.

Щодо висновку про нікчемність правочинів ТОВ «Буд Ворк» по продажу товарів набутих цим підприємством від ТОВ «Олекс-Трейд», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз Опт», ТОВ Никколторг», ТОВ Копер трейд», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Левіс Компані» суд зазначає, що в даному випадку відповідачу необхідно було довести суду наявність ланцюгу постачання товарів від зазначених підприємств позивачу через ТОВ «Буд Ворк». Проте, відповідач не надав суду жодного доказу передачі товару, який купувався позивачем у ТОВ «Буд Ворк», від ТОВ «Олекс-Трейд», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз Опт», ТОВ Никколторг», ТОВ Копер трейд», ТОВ «Строй-Вінд», ТОВ «Левіс Компані» до ТОВ «Буд Ворк» і далі позивачу.

Відтак, висновки акту перевірки по ТОВ «Буд Ворк», на який посилається відповідач, не доводять факту нікчемності правочинів, які укладались між позивачем та цим підприємством.

Актом про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Строй-Вінд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 від 25.03.2011 №242/23-023/33528488, складеним ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, встановлено порушення ТОВ «Строй-Вінд» вимог: п. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частину недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Строй-Вінд» при придбанні у ТОВ «Конті макс», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз «Опт», ТОВ «Никколторг», ПП «Джокер інцест», ТОВ «Олвен груп», ТОВ «Левіс Компані», ТОВ «Сенеж Дніпро», ТОВ Спектор комтрейд» та продажу товарів; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні у ТОВ «Конті макс», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз «Опт», ТОВ «Никколторг», ПП «Джокер інцест», ТОВ «Олвен груп», ТОВ «Левіс Компані», ТОВ «Сенеж Дніпро», ТОВ Спектор комтрейд» та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період, які підпадають під визначення ст. 3 Закону №168.

Суд ставиться критично до висновків зазначеного акту оскільки, як зазначено на першій сторінці цього акту, її було проведено без відома та присутності директора ТОВ «Строй Вінд» або уповноваженої ним особи. Також перевірка проведена без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку цього підприємства.

Разом з тим з висновків акту перевірки ТОВ «Строй-Вінд» не слідує, що по господарських операціях цього підприємства із позивачем протягом періоду з 01.03.2008 по 31.12.2010 були відсутні об'єкти оподаткування як податком на прибуток, так і податком на додану вартість.

Щодо висновку про нікчемність правочинів ТОВ «Строй-Вінд» по продажу товарів набутих цим підприємством від ТОВ «Конті макс», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз «Опт», ТОВ «Никколторг», ПП «Джокер інцест», ТОВ «Олвен груп», ТОВ «Левіс Компані», ТОВ «Сенеж Дніпро», ТОВ Спектор комтрейд» суд зазначає, що в даному випадку відповідачу необхідно було довести суду наявність ланцюгу постачання товарів від зазначених підприємств позивачу через ТОВ «Строй-Вінд». Проте, відповідач не надав суду жодного доказу передачі товару, який купувався позивачем у ТОВ «Строй Вінд», від ТОВ «Конті макс», ТОВ «Ферроконтакт 77», ТОВ «Красл Юні», ТОВ «Союз «Опт», ТОВ «Никколторг», ПП «Джокер інцест», ТОВ «Олвен груп», ТОВ «Левіс Компані», ТОВ «Сенеж Дніпро», ТОВ Спектор комтрейд» до ТОВ «Строй-Вінд» і далі позивачу.

Відтак, висновки акту перевірки по ТОВ «Строй-Вінд», на який посилається відповідач, не доводять факту нікчемності правочинів, які укладались між позивачем та цим підприємством.

В обґрунтування висновків про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами відповідач посилається на норми ст. ст. 203, 215, 216 та 234 ЦК України. При цьому за змістом ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Разом з тим, будь-якого судового рішення щодо визнання правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Буд Ворк», ТОВ «Строй Вінд» відповідачем суду не надано.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами податкового законодавства.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, позивачем надані докази щодо фактичного здійснення господарської операції, а складені на виконання договорів документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідають нормам законодавства та відображають реальність господарської операції позивача.

Суд не приймає як доказ нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Буд Ворк» та ТОВ «Строй-Вінд», посилання відповідача на відсутність у цих підприємств матеріальних, трудових та інших ресурсів, оскільки з наданих позивачем доказів вбачається, що ці підприємства мали матеріалі ресурси на виконання правочинів із позивачем.

Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства, особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Так, згідно даних актів перевірок ТОВ «Строй-Вінд» та ТОВ «Буд Ворк», якими крім іншого відповідач обґрунтовує висновки акту перевірки позивача, ТОВ «Строй-Вінд» мало статус платника податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 06.06.2005, а ТОВ «Буд Ворк» - на підставі свідоцтва від 28.01.2008.

Відтак, ці підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні на підтвердження факту отримання останнім товарів, робіт, послуг, які надавались цими підприємствами.

Суд відхиляє доводи позивача про протиправність проведення його перевірки відповідачем, оскільки в це питання не входить до предмета доказування за заявленими позовними вимогами, оскільки позивач не оскаржує наказ про призначення перевірки та дій відповідача щодо проведення цієї перевірки.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, якими підтверджується факт перевезення товарів від продавця до позивача, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні позивачем були надані відповідні товарно-транспортні накладні, якими підтверджується факт перевезення придбаних у ТОВ «Строй-Вінд» та ТОВ «Буд Ворк» товарів. Крім того, суд зазначає, що законодавством України не передбачено складання при виконанні договорів підряду товарно-транспортних накладних. Факт виконання таких робіт встановлюється на підставі інших документів.

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак про необхідність їх скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Платіжним дорученням від 20.06.2012 №206 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2146 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, то з Державного бюджету України на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати у розмірі 2146 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 877790 грн. та №0000062301 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1202992,50 грн., прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ Ко» (код ЄДРПОУ 25217002, розташоване: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 158) витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.07.2012.