Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а-3373/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2012 р. Справа № 2а-3373/12/1470

м. Миколаїв

10:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Потьмкінська, 24, м. Миколаїв, 54030

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Т.С.Т.», вул. Потьомкінська, 153, кв. 4, м. Миколаїв, 54055

простягнення податкового боргу в сумі 1130, 74 грн., В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.С.Т.»(надалі - Товариство або відповідач) податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1130,74 грн.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю (ар. с. 15-16).

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином (ар. с. 14), проте представника в судове засідання не направив, клопотань про розгляд справи за відсутності представника або про відкладення розгляду справи не подав, заперечень проти позову не висловив.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи це, справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, суд встановив.

21.09.2007 Товариство було взято на облік як платник податків за № 14039561, що підтверджується довідкою від 21.09.2007 № 1653/29 (ар. с. 5).

У «Податковій декларації з податку на прибуток підприємства»за 2-4 квартали 2011 року (ар. с. 7-8) Товариство самостійно визначило суму податкового зобов'язання -3779 грн. Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації за календарний квартал подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України). Враховуючи це, Підприємство мало сплатити вказану суму не пізніше 19 лютого 2012 року. Як вказано у розрахунку позовних вимог (ар. с. 4), залишок податкового боргу за цією декларацією складає 945,74 грн.

У «Податковій декларації з податку на прибуток підприємства»за 1 квартал 2012 року (ар. с. 9-10) Товариство самостійно визначило суму податкового зобов'язання -185 грн. Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації за календарний квартал подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України). Враховуючи це, Підприємство мало сплатити вказану суму не пізніше 20 травня 2012 року. Як вказано у розрахунку позовних вимог (ар. с. 4), залишок податкового боргу за цією декларацією складає 185 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Доказів сплати суми податкового боргу відповідач не надав.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ДПІ.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суму здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

З урахуванням викладеного суд визнає позовні вимоги такими, що належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.С.Т.», вул. Потьомкінська, 153,

кв. 4, м. Миколаїв, 54055 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 35403243) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 1 130,74 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна