Постанова

від 01.08.2012 по справі 5593/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 р. Справа № 2-а-5593/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Пластмет-систем" АТВТ "Новокаховський меблевий комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство «Пластмет-систем» АТВТ «Новокаховський меблевий комбінат» ( далі - позивач, ДП «Пластмет-систем») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.11.2011 року № 0002632301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій в загальній сумі 50 737,50 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що висновок ДПІ, зроблений за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Пластмет-систем» є необґрунтованим, оскільки господарська операція позивача з ПП «Макма-Плюс» щодо придбання комплектуючих для вироблення металопластикових виробів є реальною, що підтверджується повним переліком первинних документів, неналежність оформлення яких не спростована податковим органом в акті перевірки. Крім цього, позивач зазначає, що що податкова служба позбавлена можливості приймати будь-які податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки, який складено за наслідками перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, яку прийнято під час досудового слідства у кримінальній справі, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що за наслідками проведеної позаплановою виїзною перевірки позивача було встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту ПДВ за грудень 2009 р. на суму 40590,28 грн. за наслідками господарської операції з ПП «Макма-Плюс», оскільки вказана операція фактично не здійснювалась і не мала на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, що підтверджується висновками акту невиїзної перевірки ПП "Макма-Плюс" від 10.02.2010 р. за № 195/23-300/35638505 щодо порушення вимог ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Крім того, відповідачем зазначено, що при написанні акту перевірки використано копії з матеріалів кримінальної справи № 10800015, надіслані ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області листом від 04.03.2011 за № 2284/7/09-010 до ДПІ у м. Нова Каховка, для використання при проведенні перевірки. Оскільки факт встановлених порушень підтверджується висновками акту перевірки позивача, тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Ухвалою суду від 11.11.2011 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 03.05.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ).

В судове засідання, призначене на 01.08.2012 року, сторони не прибули.

Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дочірне підприємство «Пластмет-систем» АТВТ «Новокаховський меблевий комбінат» зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Новокаховської міської ради 01.10.2003 р., про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності ДП «Пластмет-систем» є виробництво пластмасового обладнання для будівництва, виробництво теслярських та столярних виробів, виробництво металевих деталей для столярних і теслярських виробів.

Судом встановлено, що з 07.10.2011 р. по 13.10.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Пластмет-систем» АТВТ «Новокаховський меблевий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових правовідносин з ТОВ «Корн агро трейд», ТОВ ПТК «Матіас», ТОВ «Грейт Мікс», ПП «Макма плюс», ТОВ «Рубікон-К», ПП «Николаев Шампиньон», ПП «Контракт агроплюс СКМ» за період січень 2009 р. - червень 2010 року.

З дослідженого акту перевірки судом встановлено, що фактичною підставою проведення даної перевірки є виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області про призначення позапланової документальної перевірки від 14.01.2011 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 10800015, порушеної відносно директора ТОВ «Аквилон-Юг» за ст. 212 ч. 3 КК України, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 27 ч. 5 ст. 212 ч. 3, ст. 205 ч. 2 КК України.

За результатами перевірки було складено акт № 153/230-00100256 від 10.02.2012 р., ( далі - акт перевірки), в якому ДПІ зроблено висновок про порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦКК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України) по правочинах, здійснених ДП «Пластмет-систем» з постачальником ПП «Макма плюс», згідно яких сума ПДВ становить 40 590,28 грн.; порушення пп.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ( далі Закон України № 168/97-ВР ), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 40 590,28 грн.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України ДП «Пластмет-систем» нараховані штрафні санкції у відсотках від сум визначених податкових зобов'язань за податком на додану вартість в сумі 10 147,50 грн.

Вказані висновки ДПІ ґрунтуються виходячи із наступного.

Проведеною перевіркою встановлено, що у грудні 2009 року ДП «Пластмет-систем» мало правові правовідносини з ПП «Макма-Плюс», що підтверджується договором поставки комплектуючих для вироблення металопластикових виробів. На виконання договору ПП «Макма-Плюс» на адресу ДП «Пластмет-систем» була здійснена поставка товарно-матеріальних цінностей, які відображено у бухгалтерському та податкову обліку покупця на підставі видаткових та податкових накладних. Розрахунки між сторонами здійснювали у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. Крім цього, на підставі отриманої від ДПІ у Центральному р-ні м. Миколаєва інформації встановлено, що усі операції купівлі-продажу за участю ПП «Макма - Плюс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача", кредитом якого скористались інші СГД для мінімізації податкових зобов'язань по ПДВ, в т.ч. ДП „Пластмет-систем». З цих підстав, посилаючись на ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦПК України, ДПІ дійшла висновку, що угоду укладено без мети настання реальних наслідків, яка передбачена цим договором. У зв'язку з цим ДПІ вказує на те, що угода поставки є нікчемною, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 02.11.2011 року № 0002632301 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 40 590,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 10 147,50 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", від 03.04.97р. № 168/97-ВР ( далі Закон України № 168/97-ВР), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009 року між ДП «Пластмет-систем» , в особі Лук'яненко В.М.,( покупець за договором) та ПП « Макма-Плюс», в особі ОСОБА_2, (постачальник - за договором) було укладено договір № 1/12, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити профілі, фурнітура згідно прейскурантів, а покупець сплатити та прийняти поставлену продукцію, загальна кількість, асортимент визначаються специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору. ( пункт 1.1., 1.3., 1.4. договору).

Як вказано на стор. 4-5 акту перевірки та згідно наданих позивачем документів, судом встановлено, що ПП « Макма-Плюс», виконало умови договору належним чином, про що свідчать нижчевказані первинні документи, зокрема -

Факт отримання від ПП « Макма-Плюс» у власність покупця ДП « Пластмет-систем » комплектуючи для металопластикових виробів підтверджується видатковими накладними № 674 від 03 грудня 2009 року на суму 99 824,81 грн., за № 700 від 10 грудня 2009 року на суму 72 618,50 грн., за № 709 від 13 грудня 2009 року на суму 71 098,40 грн.;податковим накладними від 13 грудня 2009 року № 709 на суму ПДВ 11 849,73 грн., від 10 грудня 2009 року № 700 на суму ПДВ 12 103,08 грн., від 03 грудня 2009 року № 674 на суму ПДВ 16 637,47 грн.

Факт здійснення розрахунків на отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями від 29 грудня 2009 року № 247, від 01 лютого 2010 року №11, виписками з банку за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за період з 01 лютого 2010 року по 26 лютого 2010 року, квитанціями до прибуткового касового ордену № 48 від 06 квітня 2010 року, № 49 від 07 квітня 2010 року, № 52 від 11 квітня 2010 року, № 54 від 12 квітня 2010 року, № 55 від 13 квітня 2010 року, № 57 від 14 квітня 2010 року, № 58 від 15 квітня 2010 року; № 59 від 16 квітня 2010 року, № 60 від 19 квітня 2010 року, № 61 від 20 квітня 2010 року, № 62 від 21 квітня 2010 року, № 64 від 23 квітня 2010 року, № 63 від 22 квітня 2010 року.

Транспортування товару здійснювалося за рахунок постачальника з використанням транспортного засобу фізичної особи-підприємцем ОСОБА_3, який надавав послуги перевезення відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку від 27 лютого 2007 року № 310553 та факт перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними від 13 грудня 2009 року, від 10 грудня 2009 року, від 03 грудня 2009 року.

Крім того, позивачем надані документи в підтвердження використання комплектуючих, отриманих від ПП «Макма-Плюс », у виробництві металопластикових виробів з подальшою їх реалізацією ВАТ «Херсоноблагробуд», зокрема договір постачання метало пластикових конструкцій виробів та документи щодо виконання - акт виконаних робіт щодо монтажу на об'єктах ВАТ «Херсоноблагробуд» за грудень 2009 року, розрахункові документи, акт звірки взаєморозрахунків, товарно-транспортні накладні.

Таким чином суд приходить до висновку, що факт укладення та виконання правочинів з постачання комплектуючих для вироблення металопластикових виробів, а також фактичне їх існування, підтверджується наявними у справі документами, а також самим актом перевірки, в якому відповідач відобразив інформацію про наявність всіх документів первинного обліку операцій, які передбачені нормативно-правовими актами, що в свою чергу свідчить про реальний товарний характер операцій з поставки товару. При цьому, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження з боку податкової інспекції до порядку оформлення первинних документів позивача.

Зробивши висновки про нікчемність укладеного правочину між позивачем та ПП «Макма-Плюс », податковий орган не врахував наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладеного позивачем правочину.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ПП «Макма-Плюс», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Макма-Плюс» укладено договір поставки. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Також в акті перевірки ДПІ вказує на нікчемність укладеного правочину, оскільки сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст. 234 ЦК України, вчиняються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ДПІ в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, ДПІ проведено перевірку ДП «Пластмет-систем» на підставі постанови слідчого від 14.01.2011р., яку прийнято в межах досудового слідства у кримінальній справі № 10800015.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, вказаною нормою права визначено, по-перше, те що за наслідками таких перевірок податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; по-друге, особливий статус матеріалів таких перевірок, до яких беззаперечно відноситься і акт, яким оформлено результати перевірки призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону.

При цьому, вказана норма Податкового кодексу України не конкретизує коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, а відтак і не конкретизує коло осіб, відносно яких не може бути прийнято ППР до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як зазначено вище, п. 86.9 ст.89 ПК України, визначає особливий статус матеріалів перевірки. Матеріали перевірки, у тому числі Акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, є доказами у кримінальній справі, на підставі яких у визначено законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що передбачено Кримінально-процесуальним кодексом (ст. 65 КПК України).

Таким чином, суд вважає, що акт перевірки, який складено за результатами перевірки, призначеної у межах досудового слідства у кримінальній справі, не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань. У такому випадку, підставою для визначення податкових зобов'язань є обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, як то передбачено п.58.4 ст.58 ПК України.

На підставі зазначених вище обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Пластмет-систем" АТВТ "Новокаховський меблевий комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2011 року №0002632301 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50737,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 40590,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10147,50 грн.

Стягнуди з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби на користь Дочірнього підприємства "Пластмет-систем" АТВТ "Новокаховський меблевий комбінат" (ідентифікаційний код 32684962) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1