Постанова

від 18.07.2012 по справі 2а/2370/1599/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року Справа № 2а/2370/1599/2012

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача -Нефедова В.М. (за довіреністю),

представника відповідача -Миронова Т. М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Отава»до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012р. до суду звернулося приватне підприємство «Отава»з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Черкаському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012р. №0001102301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 53993 грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13498 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 06.03.2012р. №1/23-010/32643025, яким встановлено завищення податку на додану вартість за жовтень 2011р. на суму 53993 грн. за господарськими операціями з придбання товару у ПП «Інтерторгстрой», які є безтоварними та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач вважає висновки перевірки безпідставними з огляду на те, що укладений з ПП «Інтерторгстрой»договір купівлі-продажу від 04.05.2011р. № ДГ - 033 у судовому порядку недійсним не визнаний, недійсність такого договору законом не встановлена. Виконання господарської операції по поставці товарів за вказаним договором підтверджується видатковими на оплату товару, які відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-Х1V є підставою для бухгалтерського обліку. Перевезення товарів підтверджується товарно-транспортними накладними. Господарські операції з придбання товарів відображені у бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно -сальдовими відомостями. На момент виписки податкових накладних ПП «Інтерторгстрой»було зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності, перебувало на обліку в податковому органі та було платником податку на додану вартість, тому мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України єдиною підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, спір щодо правильності виписки податкових накладних відсутній. Вказаними обставинами підтверджується фактичне виконання господарських операцій з поставки товарів. Посилання відповідача на безтоварність господарських операцій є припущенням, оскільки підтверджується лише довідкою ДПІ у м. Черкаси від 13.02.2012р. №239/23-2/36157692 про результати зустрічної перевірки ПП «Інтерторгстрой»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011р. по 01.10.2011р. Однак чинне законодавство не покладає на платника обов'язок контролювати законність ведення бухгалтерського та податкового обліку контрагентів та сплату ними податків до бюджету, тому їх відповідальність за допущені порушення автоматично не поширюється на платника податків. З урахуванням положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податків, доки контролюючим органом не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків у встановленому законом порядку, вважає податкове повідомлення-рішення незаконним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. У поданих до суду письмових запереченнях зазначив, що первинні документи бухгалтерського обліку, якими підтверджено здійснення господарських операцій з придбання товару, не містять обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством. Згідно довідки від 13.02.2012р. № 239/23-2/36157692 про результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Інтерторгстрой»вказане підприємство не могло фактично здійснювати господарську діяльність, пов'язану з посередництвом у торгівлі, у зв'язку з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Крім цього, контрагенти вказаного підприємства мають ознаки фіктивності, а саме підприємство не має трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності. Враховуючи зазначене вважає податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012р. №0001102301 правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Отава»зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа 09.09.2003р. (ідентифікаційний код юридичної особи 32643025).

Посадовою особою державної податкової інспекції у Черкаському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Отава» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Інтерторгстрой»за результатами якої складено акт від 06.03.2012р. № 1/23-010/32643025.

За висновком перевірки позивач порушив вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок включення до податкового кредиту за жовтень 2011 року податку на додану вартість на загальну суму 53993 грн. 34 коп. за податковими накладними ПП «Інтерторгстрой» від 03.10.2011р. № 8 на суму 9300 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1550 грн.; від 06.10.2011р. № 13на суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2000 грн.; від 12.10.2011р. № 28 на суму 284160 грн., в т.ч. ПДВ на суму 47360 грн.; від 21.10.2011р. № 44 на суму 10750 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1791 грн. 67 коп.; від 25.10.2011р. № 51на суму 7000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1166 грн. 67 коп.; від 26.10.2011р. № 56 на суму 750 грн., в т.ч. ПДВ на суму 125 грн.

Вказані податкові накладні виписані за фактом передачі товару на виконання договору купівлі-продажу № ДГ - 033 від 04.05.2011р., укладеного між позивачем (покупець за договором) та ПП «Інтерторгстрой»(продавець за договором), за видатковими накладними від 03.10.2011р. № Жт- 8 про передачу шафи для документів, стола з приставкою, стола комп'ютерного, тумбочки, стільця, крісла та полки на загальну суму 9300 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1550 грн.; від 06.10.2011р. № Жт- 13 про передачу вікна енергозберігаючого, жалюзі, світильника, дверей вхідних на загальну суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ на суму 2000 грн.; від 12.10.2011р. № Жт- 28 про передачу сетекукол «Корона», мотузки капронової, нитки пересадочної на загальну суму 284160 грн., в т.ч. ПДВ на суму 47360 грн.; від 21.10.2011р. № Жт- 44 про передачу костюмів рибацьких, чобіт рибацьких, халат з хустками, чобіт, фартухів на загальну суму 10750грн., в т.ч. ПДВ на суму 1791грн. 67коп.; від 25.10.2011р. № Жт- 51 про передачу телефону-факсу, принтера, системного блоку, монітора, клавіатури, мишки, мережевого фільтру, комутатора, патчкорда на загальну суму 7000 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1166грн. 67коп.; від 26.10.2011р. № Жт- 56 про передачу аптечок на загальну суму 750 грн., в т.ч. ПДВ на суму 125 грн., а всього на загальну суму 323960 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 53993 грн. 34 коп.

Товарно-матеріальні цінності одержав особисто директор ПП «Отава»Ганенко С.А. за довіреностями від 03.10.2011р. №36, від 06.10.2011р. №37, від 12.10.2011р. №40, від 21.10.2011р. №41, від 25.10.2011р. №46, від 26.10.2011р. №47.

Транспортування товару здійснювалось автомобілем позивача ГАЗ-52 02377 по маршруту м. Черкаси - с. Боровиця за товарно-транспортними накладними №001025 від 25.10.2011р., №001012 від 12.10.2011р., №001006 від 06.10.2011р., №001003 від 03.10.2011р., №001025 від 25.10.2011р.

Довідкою від 13.02.2012р. №239/23-2/36157692 про результати зустрічної звірки ПП «Інтерторгстрой»код ЄДРПОУ 36157692 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011р. по 30.10.2011р. встановлено, що директор ПП «Інтерторгстрой»Лазарук М. Ю. надала пояснення від 20.12.2011р., згідно з якими вказане підприємство створене з метою здійснення посередницьких операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальними цінностями, працівників, крім директора, приміщень та транспортних засобів не має; товар, проданий ПП «Отава», придбало у ТОВ «Гарант-Сервіс-А». Відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, необхідного для здійснення господарської діяльності, також підтверджується листом ГВ ПМ ДПІ у м. Черкаси від 30.12.2011р. №60122/26-610.

Згідно наявної в базах даних інформації та листа Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 26.12.2011р. №2361/10/15-1 ТОВ «Гарант-Сервіс»за адресою реєстрації не знаходиться, фактичне місцезнаходження не встановлено, 02.02.2012р. анульовано свідоцтво платника ПДВ, підписи директора ТОВ «Гарант-Сервіс-А»Павленко В.В. на рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних, наданих ПП «Інтерторгстрой», та на копії паспорту і копії Форми №1 не ідентичні, податкова звітність подається з липня 2011 року та відображає придбання товару у єдиного контрагента ТОВ «П-Трейд»(код за ЄДРПОУ 36265527) який знаходиться в м. Києві та у податковій звітності, яка подається до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, господарські операції не відображає, знаходиться у стані ліквідації.

За висновком перевірки вказані обставини свідчать про неможливість директора ПП «Інтерторгстрой»Лазарук М.Ю. здійснювати господарські операції з продажу товару у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та поставок товарів від контрагента ТОВ «Гарант-Сервіс-А», і, як наслідок, про безтоварність господарських операцій з поставки товарів позивачу. Відтак, видаткові та податкові накладні відображають господарські операції, які фактично не здійснювались, тому не підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

На підставі акту перевірки ДПІ у Черкаському районі Черкаської області прийняла податкове повідомлення -рішення від 22.03.2012р. №0001102301, яким збільшила ПП «Отава»грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67491 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 53993 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13498 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями акта перевірки, податкового повідомлення-рішення, договору купівлі-продажу, податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, довіреностей, довідки про результати проведення зустрічної перевірки ПП «Інтерторгстрой»., письмових пояснень директора ПП «Інтерторгстрой»Лазарук М.Ю. від 20.12.2011р. та поясненнями представників сторін.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 Кодексу передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 вказаного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату вартості товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступає за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому -Закон №996) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи мають силу первинного документа тільки у разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок перевезення вантажів автомобільним транспортом та оформлення вантажів для перевезень врегульовано Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту Правила).

Відповідно до пункту 11 Правил товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, згідно з якою:

- у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів;

- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;

- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;

- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Відтак, при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу (поставки) товарів за умови їх перевезення автомобільним транспортом первинним документом бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна, оформлена відповідно до вимог вказаних Правил та типової форми ТТН №1-ТН.

Дослідивши надані позивачем копії товарно-транспортних накладних №001003 від 03.10.2011р., №001006 від 06.10.2011р., №001012 від 12.10.2011р., №001021 від 21.10.2012р., №001025 від 25.10.2011р. та подорожніх листів до вантажного автомобіля №000042 від 03.10.2011р., №000043 від 06.10.2011р., №000044 від 12.10.2011р., №000045 від 21.10.2011р., №000046 від 25.10.2011р. суд встановив, що вони не містять адреси пункту навантаження товару, а саме: назви вулиці та номера будівлі. На підтвердження цієї обставини позивач у судовому засіданні жодних пояснень не надав.

Таким чином, надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять місця здійснення господарської операції і не відповідають вимогам Типової форми товарно-транспортної накладної №1-ТН затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346.

Також не містять місце здійснення господарської операції видаткові накладні №Жт-08 від 03.10.2011р., №Жт-13 від 06.10.2011р., №Жт-28 від 12.10.2011р., №Жт-44 від 21.10.2011р.,№Жт-51 від 25.10.2011р. та №Жт-56 від 26.10.2011р.

Договором купівлі-продажу №ДГ-033 від 04.05.2011р., укладеним між позивачем та ПП «Інтерторгстрой», не передбачені такі істотні умови договору, як найменування товару, строки поставки та місце поставки. Відповідно до пункту 5.3 вказаного договору транспортування товару здійснюється транспортом позивача.

Разом з цим, згідно з поясненнями директора ПП «Інтерторгстрой» Лазарук М.Ю. від 20.12.2011р., наданими у Головному відділі податкової міліції ДПІ у м. Черкаси, ПП «Інтерторгстрой»здійснювало реалізацію позивачу офісних меблів та робочого одягу, придбаних у ТОВ «Гарант-Сервіс-А», поставка товарів здійснювалась транспортом ТОВ «Гарант-Сервіс-А»безпосередньо покупцям.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні містять підпис водіїв позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про одержання вантажу від директора ПП «Інтерторгстрой»Лазарук М.Ю. та підпис директора позивача Ганенка С.А. про одержання вантажу від водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Разом з цим, відповідно до видаткових накладних товар був одержаний від директора ПП «Інтерторгстрой»Лазарук М.Ю. безпосередньо директором ПП «Отава»Ганенком С.А. за довіреностями №36 від 03.10.2011р., №37 від 06.10.2011р., №40 від 12.10.2011р., №41 від 21.10.2011р.. №46 від 25.10.2011р. та №47 від 26.10.2011р.

Відповідно до статті 9 Закону №996 первинні документи бухгалтерського обліку повинні містити місце їх складання та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У видаткових та товарно-транспортних накладних місце їх складання не зазначене, а відомості щодо особи позивача, яка брала участь у здійсненні господарських операцій з передачі товару, є суперечливими. Крім цього, директор ПП «Інтерторгстрой»Лазарук М.Ю. безпосередньо товар не передавала, тому вказані документи первинного бухгалтерського обліку є такими, що не відповідають вимогам статті 9 Закону №996 та не підтверджують господарських операцій з поставки товарів.

Суд також бере до уваги, що позивач не здійснив оплату вартості придбаного товару, а надані платіжні доручення №96 від 12.10.2011р., №99 від 12.10.2011р. та №101 від 13.10.2011р. не підтверджують факт оплати, оскільки мають своїм призначенням оплату за отриману рибу.

Інші докази на підтвердження факту поставки товарів від ПП «Інтерторгстрой»позивачем не надані.

Оцінивши вказані обставини, суд вважає доведеними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів ПП «Інтерторгстрой»на загальну суму 323960 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 53993 грн. 34 коп.

Відсутність фактичного здійснення господарської операції позбавляє юридичної значимості податкові накладні, виписані на їх виконання і, як наслідок, не надає право платнику податків на формування податкового кредиту за такими податковими накладними, відтак внаслідок віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року за господарськими операціями з ПП «Інтерторгстрой»позивачем порушено вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України

Посилання позивача на використання придбаних товарів у власній господарській діяльності суд вважає безпідставним, оскільки накладними на внутрішнє переміщення, оборотно-сальдовими відомостями, довідками, відомостями на видачу матеріалів та актами використання матеріалів (а.с. 139-169) не підтверджується, що позивачем використані товари, придбані у ПП «Інтерторгстрой».

Посилання позивача на відсутність рішення суду про нікчемність правочинів суд також вважає безпідставним, оскільки згідно з вищевказаними приписами Податкового кодексу України у податкових відносинах вирішальним є факт реального здійснення господарських операцій незалежно від того, чи визнані такі правочини нікчемними чи недійсними у судовому порядку.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012р. №0001102301 про збільшення ПП «Отава»грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67491 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 53993 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 13498 грн. є законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 09 серпня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко