Рішення

від 07.08.2012 по справі 25/060-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2012 р. Справа № 25/060-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1",

69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-ГМ",

07400, Київська область, м. Бровари, а/с 411

про стягнення 10 253,65 грн.

за участю представників:

позивача -Гридчина О.С. (довіреність від 03.01.2012);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-ГМ" (далі - відповідач) про стягнення 10 253,65 грн., з яких: 9 997,85 грн. -основний борг, 213,07 грн. -пеня, 42,73 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.07.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №10336 від 02.07.2012) надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 03.07.2012 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 14.06.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 19.07.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №11456 від 19.07.2012) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 14.06.2012.

У судове засідання 19.07.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.06.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 07.08.2012.

03.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 12305 від 03.08.2012) позивачем подано заяву від 01.08.2012 №538 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 10 705,13 грн., з яких: 10 207,71 грн. - основного боргу, 415,47 грн. -пені та 81,95 грн. -3 % річних.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

За таких обставин, у даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 10 705,13 грн., з яких: 10 207,71 грн. -основного боргу, 415,47 грн. -пені та 81,95 грн. -3 % річних.

У судовому засіданні 21.06.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові, відповідач явку представника не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.06.2012 № 14050236 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.08.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1" (далі - позивач, поставщик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-ГМ" (далі - відповідач, дистриб'ютор) укладено договір від 16.09.2011 № 135 (далі -Договір), відповідно до умов якого, дистриб'ютор по домовленості з постачальником отримав передбачений умовами договору комплекс прав та обов'язків відносно представництва інтересів постачальника на території м. Києва і Київської області (далі - регіон), в тому числі, пошук клієнтів (покупців), продаж кондитерських виробів (далі - товар) в узгодженому об'ємі, маркетингову, рекламну і торгово-посередницьку діяльність у вказаному регіоні з метою розширення ринку збуту продукції постачальника (пункт 1.1. Договору).

Із пунктів 1.2., 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1", затвердженого загальними Зборами акціонерів Протоколом від 10.04.2012 № 18/1 та зареєстрованого 08.05.2012 за № 11031050024002192 вбачається, що згідно рішення загальних зборів акціонерів від 21.04.2012 (Протокол № 17/1) назву товариства змінено з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1" на Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібокомбінат № 1". Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібокомбінат № 1" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Запорізький хлібокомбінат № 1".

Згідно пункту 2.1. Договору відповідач зобов'язався придбати у позивача товари окремими партіями і здійснювати продаж товару в регіоні від свого імені.

На виконання умов, визначених в пункті 3.1. Договору, позивачем здійснено поставку товару відповідно до замовлення відповідача - додатку №2 до Договору.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, ціна на товар визначається на основі погодженої сторонами специфікації (додаток № 1 до Договору), з урахуванням знижки, у відповідності з умовами Договору. Ціна на товар в специфікації повинна бути погоджена сторонами не менше, ніж за 5 робочих днів до початку поставки товару. Відповідно до пункту 4.5. Договору відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок за партію товару, що ним отримано протягом 21 календарного дня з моменту приймання вказаної партії. Згідно з пунктом 4.10. Договору сторони щомісячно, протягом 5 днів з моменту закінчення поточного місяця, проводять звірку взаєморозрахунків між сторонами, про що підписують відповідний акт звірки. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 10.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач за товарно-транспортними накладними: від 19.09.2011 №00000003463 на суму 3 657,21 грн., від 30.09.2011 №00000003948 на суму 2 035,12 грн., від 17.10.2011 №00000004412 на суму 4 435,38 грн., від 26.10.2011 №00000004746 на суму 4 062,31 грн., від 02.11.2011 №00000004995 на суму 3 338,15 грн., від 10.11.2011 №00000005238 на суму 1 855,78 грн., від 29.12.2011 №00000006700 на суму 3 212,46 грн., від 17.01.2012 №00000000280 на суму 2 860,28 грн., від 23.01.2012 №00000000505 на суму 1 617,49 грн., від 02.02.2012 №00000000854 на суму 1 807,43 грн., від 08.03.2012 №00000001892 на суму 4 059,81 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скраплені відбитками їх печаток, поставив відповідачу товар на загальну суму 31 941,42 грн., а останній вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних, а їх оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Факт перевезення товару відповідачеві маршрутом Запоріжжя - Київ позивач підтверджує поданими Актами здачі-прийняття робіт, а саме: за Актом від 21.09.2011 №861 ОСОБА_2 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 19.09.2011 №00000003463, за Актом від 30.09.2011 №ХК000000942 Ґава Н.В. (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 30.09.2011 №00000003948, за Актом від 19.10.2011 №ХК000001150 ОСОБА_3 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 17.10.2011 №00000004412, за Актом від 27.10.2011 №ХК000001534 ОСОБА_4 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 26.10.2011 №00000004746, за Актом від 03.11.2011 №ХК000001695 ОСОБА_5 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 02.11.2011 №00000004995, за Актом від 11.11.2011 №ХК000001757 ОСОБА_5 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 10.11.2011 №00000005238, за Актом від 30.12.2011 №ХК000002284 ОСОБА_5 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 29.12.2011 №00000006700, за Актом від 25.01.2012 №ХК000000115 ОСОБА_3 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 23.01.2012 №00000000505, за Актом від 03.02.2012 №ХК000000241 ОСОБА_5 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 02.02.2012 №00000000854, за Актом від 09.03.2012 №ХК000000694 ОСОБА_6 (перевізник) здійснив перевезення товару за товарно-транспортною накладною від 08.03.2012 №00000001892. До матеріалів справи долучені копії зазначених актів.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на загальну суму 21 733,71 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.08.202012, яка скріплена відбитком печатки банківської установи (оригінал в матеріалах справи) та платіжним дорученням від 08.02.2012 №115 на суму 900,00 грн.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 10 207,71 грн. -різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

На підтвердження наявності заборгованості, без врахування заборгованості за видатковою накладною від 08.03.2012 №00000001892, позивачем надано суду Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на березень 2012 року складає 9 997,85 грн. (копія в матеріалах справи), який підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Доказів оплати заборгованості на час вирішення спору або спростування тверджень позивача про отримання відповідачем товару суду не подано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище товарно-транспортні накладні -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття його відповідачем, банківську виписку від 01.08.202012 та платіжне доручення від 08.02.2012 №115 -у якості письмових доказів для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, розміру заборгованості, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на березень 2012 року, у зв'язку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - у якості письмового доказу визнання відповідачем станом на березень 2012 року наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному в Акті розмірі 9 997,85 грн.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами. Отже, обов'язок доказування покладається чинним законодавством на сторони.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на зміст зобов'язань сторін за Договором, суд дійшов висновку, що правовідносини сторін, з яких виник спір -це відносини з поставки.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10 207,71 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 8.3. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача, з урахуванням збільшення позовних вимог в цій частині, складає 415,74 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 415,74 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 81,95 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення 81,95 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 10 207,71 грн., пені в розмірі 415,74 грн. та 3% річних у розмірі 81,95 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-ГМ" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, буд. 18Б, кв. 93, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37284540) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ № 1" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Верхня, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05486763) 10 207 (десять тисяч двісті сім) грн. 71 коп. основної заборгованості, 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 74 коп. пені, 81 (вісімдесят одна) грн. 95 коп. 3% річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.08.2012.

Суддя С.О. Саванчук