Постанова

від 13.08.2012 по справі 5009/32/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2012 р. справа №5009/32/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Державна податкова служба на постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012 року у справі№5009/32/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авіа Січ», м. Дніпропетровськ до боржника Приватного підприємства «Спецметал-Агро», м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авіа Січ», м. Дніпропетровськ до боржника Приватного підприємства «Спецметал-Агро», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/32/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 19.01.2012р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. Приватне підприємство «Спецметал-Агро», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено -арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича.

Постанова суду мотивована тим, що банкрут підприємницьку чи іншу діяльність не здійснює.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. у справі №5009/32/12, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що проведення процедури банкротства, у тому числі за ст. 52 Закону України «Про відділення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без участі ДПС дає можливість недобросовісним платникам не сплачувати податки і збори, проводячи господарські операції на значні суми та отримуючи прибуток.

Ухвалою від 05.07.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Арбітражний керуючий у судове засідання не з'явився, але направив через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу. Яким заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники заявника апеляційної скарги, ініціюючого кредитора (ліквідатор) та боржника у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання Приватного підприємства «Спецметал-Агро», м. Запоріжжя банкрутом, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності винесення постанови, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Авіа Січ»посилається на те, що Приватним підприємством «Спецметал-Агро»було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авіа Січ»простий вексель серія АА № 2307139 на суму 12600,00грн., який було опротестовано в неплатежі та вчинено виконавчий напис нотаріуса. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до виконавчої служби. Вказує на те, що відповідно до даних ЄДРПОУ стосовно ПП «Спецметал-Агро»внесено запис про стан припинення господарської діяльності та органами ВДВС встановлено, що ліквідного рухомого та нерухомого майна за боржником не виявлено.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника суд встановив наступне.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що ініціюючий кредитор просив порушити справу про банкрутство на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при цьому вказуючи на те, що в ЄДРПОУ внесенні дані про стан припинення господарської діяльності, однак в підтвердження таких доводів заявник не надав жодних доказів.

Крім того, ініціюючий кредитор посилався на той факт, що органами ВДВС ліквідного та нерухомого майна за боржником не виявлено, при цьому як вбачається із доданої до заяви про порушення справи про банкрутство постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 19.01.2012р. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління, виконавчий напис був повернутий стягувачу з тих підстав, що боржник за адресою вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області не знаходиться.

Тобто, заявник посилаючись на певні обставини не підтвердив їх належними доказами.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що в матеріалах справи №5009/32/12 відсутні докази, які б підтверджували дані про внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про припинення діяльності Приватного підприємства «Спецметал-Агро»або про не підтвердження стану юридичної особи, у тому числі й відомостей про її місцезнаходження.

З наданої заявником довідки Головного управління статистики у Запорізькі області від 19.01.2012р. видно, що дата реєстрації Приватного підприємства «Спецметал-Агро»- 24.12.2009р., адреса ПП «Спецметал-Агро»: 69000, м. Запоріжжя, Жовтневий район, пр. Леніна, буд. 77, з вказаної довідки вбачається, що дата останньої реєстраційної дії відбулась 13.01.2012р.

Дослідивши зміст та реквізити простого векселя серії АА №2307139 від 104.06.2011р. судом встановлено, що у ньому вказана адреса ПП «Спецметал-Агро» - м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, буд. 21-к. Крім того, з печатки, яка проставлена на простому векселі Приватного підприємства «Спецметал-Агро»видно, що місце реєстрації боржника -України м. Дніпропетровськ.

Крім того, як вбачається із розділу договору договору купівлі - продажу від 03.11.2010р. «Місцезнаходження і реквізити сторін», який був укладений між Приватним підприємством «Спецметал-Агро»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авіа Січ»(продавець) адреса Приватного підприємства «Спецметал-Агро»: м. Дніпропетровськ, 49000, вул. Столєтова, 21-к. Вказана адреса була також вказана і в додатках до договору та акту-приймання передачі від 04.11.2010р. на майно яке було поставлено за договором купівлі-продажу від 03.11.2010р.

В свою чергу, Постановою Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 19.01.2012р. було встановлено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів виявлено, що боржник за адресою вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькі області не знаходиться, виконавчий документ повернуто стягувану.

Копією акту державного виконавця від 19.01.2012р., яка не містить печатки органу державної виконавчої служби встановлено, що боржник за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 77 не знаходиться. В матеріалах справи міститься ксерокопія зазначеного акту.

Вказаний акт у встановленому порядку не завірений належним чином у відповідності до вимог п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), згідно якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. За приписами ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. У зв'язку з чим вказаний документ не приймається судом, як доказ.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Аналізуючи вищевказану норму та в силу наданих законом повноважень державному виконавцю суд виходить з того, що обов'язком державного виконавця є здійснення комплексу дій з примусового виконання, до якого відноситься й розшук майна, а не встановлення фактів знаходження або відсутність за юридичною адресою боржника.

Незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження, але порівнявши дати прийняття виконавчого напису нотаріуса від 30.12.2011р. із датою винесення постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу -19.01.2012р., судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження здійснювалось не більше ніж 19 календарних днів, за цей строк об'єктивно неможливо застосувати навіть всі процесуальні виконавчі дії, що стосуються встановлення місцезнаходження боржника, його посадових осіб, засновників та інше, не вказуючи вже про примусові заходи до боржника. В даному випадку державний виконавець обмежився лише складанням акту про те, що боржник за адресою не знаходиться.

Фактично виконавче провадження складається лише із єдиної дії виконавця: виходу державного виконавця за адресою боржника, яка вказана у заяві стягувача.

Зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт .

Незважаючи на те, що державний виконавець, будучи обізнаним, виходячи із реквізитів векселя в тому, що можлива адреса місцезнаходження боржника м. Дніпропетровськ, вул. Столетова, 21-к, не вжив будь-яких заходів з виконання напису нотаріуса.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в акті не зазначено про вжиття державним виконавцем заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна Приватного підприємства «Спецметал-Агро».

В постанові про повернення виконавчого документу стягувачу, в якості підстави для повернення, державним виконавцем вказано: за адресою вказаною у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області, боржник не знаходиться. Проте, в силу визначених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»підстав визначене формулювання відсутнє, тобто державна виконавча служба винесла постанову всупереч вимогам закону за відсутніми передбаченими законом обставинами та підставами.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає акт державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Тобто, жодна з ознак, які є підставою в силу ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отримання статусу суб'єкту як відсутнього боржника не підтверджено матеріалами справи та фактичними обставинами.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у справі за спрощеною процедурою, визначеною ст. 52 Закону, порушено незаконно, за відсутності належних доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора, належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходження.

За таких обставин, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції належно не встановив, що кредитором не був дотриманий порядок ліквідації банкрута, передбачений Цивільним, Господарським, оскільки останній не надав господарському суду належних і допустимих доказів відсутності боржника за місцезнаходження.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які посилався скаржник, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували неплатоспроможність боржника -Приватного підприємства «Спецметал-Агро»та відсутність його за місцезнаходженням. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю ознак, що свідчать про нездійснення боржником підприємницької чи іншої діяльності, є такими, що не відповідають нормам законодавства про банкрутство.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної постанови є п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі №5009/32/12 про банкрутство Приватного підприємства «Спецметал-Агро» підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.3 ч.1 ст.103, п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Державна податкова служба на постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012 року по справі №5009/32/12 -задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012 року по справі №5009/32/12 про банкрутство Приватного підприємства «Спецматал-Агро»-скасувати.

Провадження у справі №5009/32/12 про банкрутство Приватного підприємства «Спецметал-Агро»припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради та державному реєстраторі м. Дніпропетровська для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Спецметал-Агро».

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Повний текст постанови складено та підписано 13.08.2012р.

Надруковано 7 примірників: 1 -заявнику; 1 -боржнику; 1- скаржнику; 1 -до справи; 1- держреєстратору; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду