Постанова

від 08.08.2012 по справі 5009/1645/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.08.2012 р. справа №5009/1645/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Кододової О.В., Склярук О.І.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:Ліквідатор Раздобаров П.В. -пост. ГСЗО від 16.05.2012р. від скаржника: від кредитора:Аксарін Р.М. -довір. ; 85/10/10-017 від 16.03.2012р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2012р. по справі№ 5009/1645/12 /суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредитораприватної фірми «Укрвізіт»м. Запоріжжя до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Креолл» м. Запоріжжя провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 28.04.2012р. господарський суд Запорізької області за заявою ПФ «Укрвізіт»м. Запоріжжя порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Креолл»м.Запоріжжя за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон).

Постановою від 16.05.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначив арбітражного керуючого Раздобарова В.М.

Ухвалою від 21.06.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута -ТОВ «Креолл»; припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 32 869,50 грн. основного боргу, вимоги якого залишились не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у банкрута. На підставі цього суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності, тому його, необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2012р. у справі №5009/1645/12 за заявою ініціюючого кредитора ПФ «Укрвізіт» до боржника ТОВ "Креолл" про банкрутство.

Ухвалою від 27.07.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Оскаржуючи ухвалу суду, ДПІ просить суд скасувати ухвалу від 21.06.2012р. В підтвердження доводів інспекція посилається на те, що були розпочаті заходи щодо проведення позапланової перевірки банкрута, але вказана перевірка не була проведена. Апелянт вважає, що з урахуванням вимог ст.1 Закону він, як орган, що здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів, є кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Креолл» у незалежності від наявності або відсутності підтверджених вимог щодо сплати податків і зборів. Але банкрута було ліквідовано без залучення ДПІ .

Ліквідатор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд скаргу ДПІ відхилити, оскільки вона не підлягає задоволенню через повідомлення ліквідатором податкового органу про винесення господарським судом Запорізької області постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, але ДПІ не заявила вимоги до банкрута та повідомила листом від 01.06.2012р. № 5180/10/18-113 про відсутність боргу ТОВ «Креолл»перед ДПІ.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя підлягає задоволенню з врахуванням викладеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство, обґрунтовуючи тим, що між ініціюючим кредитором та боржником укладено договір поставки № 12-01-11 від 01.12.2011р., згідно видаткової накладної № РН-0512/1 від 05.12.2011р. здійснено поставку спецодягу на суму 31 260грн. Відповідно до п. 2.2 договору покупець оплачує вартість товару потягом 2 банківських днів з моменту його отримання. ПФ «Укрвізіт» 13.12.2011р. направила претензію. У зв'язку з неоплатою, кредитор у судовому порядку стягнув суму боргу, про що свідчить рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2012р. у справі № 5009/213/12, яким стягнуто 31 260грн. основного боргу та 1 609,50грн. судових витрат. Для примусового виконання рішення суду ініціюючий кредитор звернувся до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції, яким 24.04.2012р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що при виході за адресою боржника: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32, ТОВ «Креолл»не знайдено, але за словами орендодавця ОСОБА_7 підприємство за цією адресою не знаходиться тривалий час. Також кредитор зазначає, що боржник на його адресу надіслав копію рішення загальних зборів від 06.04.2012р. про припинення діяльності у зв'язку з його ліквідацією. Тому ПФ «Укрвізіт»звернулось на підставі ст. 52 Закону (керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням) до господарського суду з відповідною заявою.

Але колегія суддів, розглянувши вищевказані документи виконавчого провадження, вважає, що вони не підтверджують безспірність та неплатоспроможність боржника -ТОВ «Креолл», оскільки суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження»(далі-Закон про виконавче провадження).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 24.04.2012р. зазначено «згідно відповідей Головного управління статистики у Запорізькій області, Управління держкомзему у м. Запоріжжя Запорізькій області, Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Бази даних АІС «Автомобіль», ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, УПФУ в Орджонікідзевському районі, ОП ЗМ БТІ майно належне боржнику, що підлягає опису, арешту та реалізації в рахунок погашення суми боргу відсутнє. Виходом за адресою було встановлено, що за цією адресою ТОВ «Креолл»не знаходиться тривалий час, про що складено акт державного виконавця». Державним виконавцем складено акт від 11.04.2012р. (а.с.18) у відповідності до п. 4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5. В цьому акті зазначено, що боржник за адресою: м. Запоріжжя, вул.Південне шосе, 38, відсутній.

Колегія суддів звергає увагу на те, що в акті державного виконавця від 11.04.2012р. відсутні будь-які відомості щодо залучення понятих при проведенні виконавчих дій, а також в присутності кого складався цей акт та проводились дії.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає такий акт державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника ТОВ «Креолл»за його місцезнаходженням, оскільки в акті не зазначено про вжиття державним виконавцем заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна ТОВ «Креолл».

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт .

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Також апеляційний суд не приймає як доказ відсутності боржника -протокол загальних зборів учасників ТОВ «Креолл»від 06.04.2012р. про прийняття рішення про припинення боржника у зв'язку з ліквідацією з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В матеріалах справи № 5009/1645/12 є Виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААБ № 473872 станом на 27.12.2011р., в якій вказано: «Наявність даних про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності : відомості відсутні»(а.с.9-10). Також Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 06.08.2012р. № 14418872, в якому міститься відомості щодо відсутності інформації про внесення рішення засновника про припинення юридичної особи. Тобто у справі № 5009/1645/12 відсутні докази, які б підтверджували факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про прийняття зборами учасників боржника рішення про припинення ТОВ «Креолл»у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 21.06.2012р. про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, але не були внесені, не приймаються судом до уваги як належні докази. Відсутність в ЄДР відомостей про прийняте рішення засновниками щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи свідчить про відсутність наміру реалізовувати юридичною особою вказаного рішення засновників.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ «Креолл»банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора. Цей факт підтверджується постановою від 16.05.2012р.

Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ «Креолл», які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 21.06.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Порядок виявлення кредиторів по ст. 52 Закону про банкрутство передбачений шляхом направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом. У зв'язку з цим всі кредитори зобов'язані в місячний термін звернутися з грошовими вимогами до ліквідатора банкрута. Іншого порядку повідомлення кредиторів, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом, стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає, в тому числі і публікування оголошення в офіційному друкованому органі.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

Відповідно до ст.26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Зі звіту ліквідатора вбачається, що ліквідатором на юридичну адресу банкрута не надсилалися письмові вимоги до керівника ТОВ «Креолл»про передачу можливих активів, документів та печатки підприємства.

Одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута апеляційний суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування фізичної або юридичної особи, яка є засновником товариства з обмеженою відповідальністю -банкрута. При утворенні товариства з обмеженою відповідальністю не виключена можливість покладення виконання обов'язків керівника на засновника, якщо він є фізичною особою або інший розподіл між засновником та керівником функцій управління товариством. В будь-якому випадку саме засновник призначає керівника товариства з обмеженою відповідальністю та контролює його діяльність, приймає рішення про припинення діяльності товариства. Можливим способом встановлення особи засновника ТОВ "Креолл" є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців із запитом про надання інформації з цього питання, в тому числі шляхом отримання копії Статуту банкрута. Ліквідатором не було встановлено особу засновника банкрута, відсутнє звернення до засновника безпосередньо із запитом щодо з'ясування особи та місцезнаходження останнього керівника ТОВ "Креолл", бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута. Ознайомившись з бухгалтерською документацією, ліквідатор мав би можливість отримати інформацію про наявність у боржника нерухомого майна в інших населених пунктах України, окрім м. Запоріжжя або за кордоном. Також ліквідатором не було здійснено заходів, направлених на встановлення місцезнаходження статуту банкрута, в якому містяться відомості щодо зайняття ТОВ "Креолл" конкретними видами підприємницької діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної. У випадку виявлення вказаних відомостей, ліквідатор повинен був направити запит до органів державної митниці стосовно наявності або відсутності у банкрута боргів зі сплати мита, пов'язаного з митним контролем та оформленням товару тощо. До майнових активів, крім майна та грошових коштів, входить також дебіторська заборгованість, акції та інші цінні папери, майнові права. Пунктом 90 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 передбачено, що обсяг ліквідаційної маси не обмежується визначенням, наведеним в ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки згідно ч. 1 ст. 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать боржнику на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.

Отже, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення цієї справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю «Креолл»згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 21.06.2012р. у справі № 5009/1645/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ «Креолл»на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі № 5009/1645/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2012р. у справі № 5009/1645/16 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.06.2012р. у справі №5009/1645/12 про банкрутство скасувати.

Провадження у справі № 5009/1645/12 про банкрутство припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Креолл»м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.В. Кододова

О.І. Склярук

Надруковано: 8 прим.:

1.боржнику, 1.кредитору

1. ліквідатору, 1.скаржнику ,

1.ДАГС, 1.до справи, 1.ГСЗО

1.держ.реєстратору