Рішення

від 13.08.2012 по справі 5026/956/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року Справа № 16/5026/956/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Спаських Н.М., при секретарі судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

прокурора: Володіна А.Ф.

від позивача: Луговський О.С. - за довіреністю;

від відповідача: Толюпа В.М. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду у м. Черкаси справу за позовом прокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради до малого підприємства "Сокіл" про розірвання договору, стягнення заборгованості та повернення об'єкта в комунальну власність

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах позивача заявлено позов до відповідача про:

- розірвання договору оренди об'єкта нерухомості № 1099 від 11 січня 2012 року укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та малим підприємство "Сокіл";

- стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 1099 від 11 січня 2012 року в сумі 20 725,13 грн.;

- зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Калініна, 4, загальною площею 145,50 кв. м. що є міською комунальною власністю за договором оренди № 1099 від 11 січня 2012 року.

Заявою від 03.08.2012 року № 186-906111 вих. 12 (а.с. 60) прокурор просить прийняти до розгляду збільшені позовні вимоги в частині стягнення боргу по орендній платі до 26 025,17 грн. за період по липень 2012 року включно згідно нового розрахунку (а.с. 61). Дану заяву позивач підтримав і вона підлягає прийняттю судом до розгляду як подана в порядку ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник прокуратури та позивач збільшені позовні вимоги підтримали в повному об'ємі та просять суд їх задовольнити.

Відповідач погодився із правомірністю вимог про стягнення боргу по орендній платі в сумі 26 025,17 грн., а проти задоволення позовних вимог в частині розірвання договору та зобов'язання повернути майно заперечив з мотивів, що наведені позивачем підстави для задоволення цих вимог не доведені та суперечать чинному законодавству.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

11 січня 2012 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (Орендодавець) та малим підприємством "Сокіл" (Орендар) було укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 1099 (далі -Договір), за умовами якого позивач (Орендодавець) зобов'язався передати відповідачу (Орендарю), а відповідач (Орендар) зобов'язався прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що належить до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради від 10.04.2008 № 4-366 "Про внесення змін та доповнень до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 "Про перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління"

Відповідно до п. 4.1. Договору, договір укладено на термін з 11 січня 2012 року по 31 січня 2013 року і він вступає в дію з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.

Згідно з актом приймання-передачі об'єкта нерухомості від 11 січня 2012 відповідачу передано приміщення за адресою м. Черкаси, вул. Калініна, 4 (а.с. 28). Акт підписаний та скріплений печатками представників обох сторін договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (Додаток 3 а.с. 29). Встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко повинен вказуватися період, за який орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок (п. 5.5 Договору).

У зв'язку із несплатою відповідачем орендних платежів в останнього виникла заборгованість за період з грудня 2011 року по липень 2012 року включно в сумі 26 025,17 грн. На адресу відповідача Орендодавцем був направлений лист-пропозиція № 651-01-15 від 29 лютого 2012 року з вимогою достроково припинити дію Договору оренди № 1099 від 11.01.2012 року і передати Об'єкт оренди .

Лист - пропозиція позивача залишилась без відповіді та задоволення, з чого і виник спір.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини сторін по укладеному між сторонами договору оренди об'єкта нерухомості № 1099 в силу специфіки об"єкту врегульовуються спеціальною нормою -- Законом України "Про оренду державного та комунального майна" . За змістом даного Закону він врегульовує майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності (ст. 1).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 19, ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до п. 7.1.2. договору між сторонами, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений і частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

В порушення вказаних вимог закону та положень Договору відповідач не виконував умови Договору належним чином і за період дії договору та станом на липень 2012 року у останнього виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 26 025,17 грн. з урахуванням сальдо станом на 01.12.2011 року ( довідка а.с. 61). Спірна сума сплачених відповідачем 31.05.2012 року коштів у розмірі 5 000,00 грн. врахована позивачем у травневих платежах і в загальному розрахунку суми боргу, що підтверджується також і карткою рахунку 3611, яку додатково надав позивач.

Вимоги про стягнення пені та штрафу за прострочення внесення орендних платежів позивач суду не заявляв.

Борг у вказаній сумі 26 025,17 грн. представник відповідача в судовому засіданні визнав повністю.

За доводами представників обох сторін, спору щодо правильності розрахунку щомісячної орендної плати між сторонами немає.

Правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення боргу по орендній платі в сумі 26 025,17 грн. станом на липень 2012 року включно повністю підтверджується наданими суду доказами - договором оренди об'єкта нерухомості № 1099 від 11.01.2012 року та розрахунками позовних вимог в цій частині.

Борг у вказаній сумі відповідач не сплатив, строк виконання даного зобов'язання вже є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 26 025,17 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди від 11.01.2012 року позивач просить задовольнити позов також і в частині розірвання договору оренди та зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди.

Заслухавши доводи обох сторін в цій частині судом було встановлено наступне:

У відповідності до умов п. 10.5 та 10.6. договору оренди між сторонами, договір припиняється у разі розірвання його за згодою сторін чи за рішенням суду. Доказів про досягнення згоди сторін у питанні розірвання договору оренди сторонами у справу не надано.

Позивач просить розірвати договір за рішенням суду на підставі ст. 651 ЦК України та ст. 26,27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна"

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач вказує, що відповідач допустив істотне порушення умов договору оренди між сторонами, оскільки допустив значне прирощування боргу по орендній платі, не застрахував майно на весь період дії договору та не уклав договір про користування земельною ділянкою із власником землі і кожна ця підстава самостійно дає можливість позивачу вимагати розірвання договору у судовому порядку.

Відповідач заперечив проти наведених позивачем підстав для розірвання договору і вважає, що ст. 651 ЦК і ст. 26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" є загальними нормами, а до правовідносин сторін повинна бути застосована спеціальна норма - ст. 783 ЦК, яка містить у собі конкретні підстави для розрівання договору.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача в цій частині, виходячи з такого:

Частиною 3 ст. 26 Закону «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Стаття 783 ЦК знаходиться у главі 58 НАЙМ (ОРЕНДА) і містить чотири вичерпних підстави для розірвання договору --

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідач вказує, що саме ця норма, яка містить особливості застосування права позивача на розірвання договору і є особливою нормою, яка повинна застосовуватися до відносин сторін, а не загальна норма ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»про право на розірвання договору у випадку порушення невизначених умов договору між сторонами.

Інформаційним листом ВГСУ від 13.07.2012 р. N 01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" увагу судів було звернуто на таке:

- визначена статтею 782 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. Якщо орендоване майно є комунальним, то на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому названа норма застосовується з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ЦК України. Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). Норми статті 188 ГК України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору (постанова від 08.05.2012 N 5021/966/2011);

Таким чином саме ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна" в силу того, що об'єктом оренди між сторонами є комунальне майно, є спеціальною нормою, яка врегулювала питання про підстави для розірвання договору оренди і її зміст слід трактувати так, що цією підставою може бути будь-яке порушення умов договору.

Договір оренди між сторонами не містить спеціальних умов, наявність яких лише є підставою для розірвання цього договору у судовому порядку.

Таким чином, за змістом викладеного, неповна сплата орендних платежів є достатньою підставою для розірвання договору оренди між сторонами.

Додаткові аргументи позивача про порушення відповідачем умов договору оренди у виді незастрахування майна і не укладення договору на користування землею для розірвання договору - суд відхиляє, виходячи з такого:

Відповідач надав суду копію договору добровільного страхування майна (а.с. 53) від 14.12.2011 року про страхування орендованого приміщення на період до 14.12.2012 року.

За умовами п. 7.1.7. договору оренди орендар повинен застрахувати майно на весь строк дії договору оренди (він закінчується 31.01.2013 року), однак в даний час майно орендодавця є захищеним від страхових ризиків аж до 14.12.2012 року і підстав стверджувати, що відповідач не уклав би новий договір страхування на період до 31.01.2013 року у суду немає. Таким чином, права позивача на забезпечення своїх ризиків страхуванням майна в даний час є захищеними чинністю договору страхування від 14.12.2011 року ( а.с. 53).

При дослідженні питання з приводу невиконання відповідачем обов'язку укладення договору землі із її власником, судом було встановлено наступне:

У відповідності до п. 7.1.12 договору оренди між сторонами від 11.01.2012 року, відповідач зобов'язаний укласти із власником землі договір про плату за землю або цивільно-правову угоду за фактичне використання землі.

При цьому у договорі не вказано, хто повинен бути ініціатором складення такого договору, хто готує його проект і звертається до протилежної сторони за його підписанням. За змістом даної умови, кошти за договором оренди землі відповідач буде сплачувати власнику землі - Черкаській міській раді, а не позивачу по справі, Департаменту економіки та розвитку. За таких обставин п. 7.1.12 договору є умовою на користь третьої особи, яка сама повинна захищати свої права і порушення прав позивача не укладенням договору відповідача на користування земель суд не вбачає. Даний аргумент не є належним для використання позивачем у своїх інтересах.

Доказів звернення Черкаської міської ради до відповідача про укладення договору оренди землі, від писання якого відповідач відмовився б, у справі немає. Тому суд вважає, що невиконання умови договору на користь третьої особи, для позивача не є підстав для розірвання договору оренди.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач довів правомірність своїх позовних вимог в частині розірвання договору оренди фактом несплати відповідачем у повному розмірі орендних платежів по договору і договір оренди об'єкта нерухомості № 1099 від 11.01.2012 року між сторонами підлягає примусовому розірванню через рішення суду. Датою розірвання договору слід вважати дату набрання рішенням законної сили у відповідності до загальної норми ч. 3 ст. 653 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З підстав розірвання договору оренди за рішенням суду підлягає до задоволення і вимога про зобов'язання відповідач повернути об'єкт оренди позивача, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Розділ 8 договору оренди встановлює, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцеві у стані не гіршому, ніж при передачі об'єкта в оренду, з урахуванням нормального зносу.

За таких обставин, вимога позивача про повернення об'єкту оренди Орендодавцю внаслідок розірвання договору оренди є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за розгляд майнової та немайнової вимоги в загальній сумі 2 682,05 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди об'єкта нерухомості № 1099 від 11 січня 2012 року укладений між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та малим підприємство "Сокіл".

3. Зобов'язати Мале підприємство "Сокіл" (ідентифікаційний код 14193116, м. Черкаси, вул. Калініна, 4) повернути Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код 33457208) нежитлове приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Калініна, 4 загальною площею 145,50 кв. м. що є міською комунальною власністю, за договором оренди № 1099 від 11 січня 2012 року.

4. Стягнути з Малого підприємства "Сокіл" (ідентифікаційний код 14193116, м. Черкаси, вул. Калініна, 4):

- на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, код 33457208) - 26 025,17 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди об'єкта нерухомості № 1099 від 11.01.2012 року станом на липень 2012 року включно.

- в доход державного бюджету на рахунок № 31213206783002, отримувач -УДКСУ у м. Черкасах, код 38031150, банк -ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації -228030001, через місцеві органи ДПІ - 2 682,50 грн. судового збору за розгляд майнової і немайнової вимог.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських