Ухвала

від 05.06.2012 по справі 22ц/1590/5234/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Сегеди С.М.

Кононенко Н.А.

при секретарі Тьосовій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-24» (далі ЖБК «Іллічівський-24») до ОСОБА_3 (третя особа ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2012 року,

встановила :

12 липня 2011 року ЖБК «Іллічівський-24» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (третя особа ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову ЖБК «Іллічівський-24» послався на те, що відповідач ОСОБА_3 є власником Ѕ частки квартири за АДРЕСА_1. Відповідальним за утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України та положень Статуту є ЖБК «Іллічівський-24». Відповідач по справі ОСОБА_3 в свою чергу як співвласник зазначеного житлового приміщення квартири повинен виконувати обов'язок щодо утримання даного майна та у встановленні законом строки сплачувати комунальні платежі та експлуатаційні послуги, однак зазначеного обов'язку по сплаті комунальних платежів не виконує в результаті чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з жовтня 2007 року по квітень 2011 року включно у загальному розмірі 5 412 грн. 37 коп. в тому числі 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 добровільно сплати борг за комунальні послуги відмовляється, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.

В судовому засіданні:

Головуючий у першій інстанції - Мунтян О.О. Справа № 22 ц/1590/5234/2012 р.

Доповідач - Гайворонський С.П. Категорія ЦП : 24

- представники позивача ЖБК «Іллічівський-24» позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ЖБК «Іллічівський-24» суму заборгованості по комунальним послугам в т.ч. 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення платежу у розмірі 5 412 грн. 37 коп., суму судових витрат понесених ЖБК при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу у розмірі 56 грн. 50 коп., судового збору та ІТЗ при зверненні до суду із даним позовом у розмірі 174 грн. 13 коп., витрати пов'язані із ксерокопією документів у розмірі 55 грн. 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 500 грн. 00 коп.;

- відповідач ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги визнав частково, вказавши, що не заперечує проти сплати заборгованості у розмірі якій відповідає той частці приміщень квартири за АДРЕСА_1 яку виділено у його користування за рішенням суду та в межах строку позовної давності.

У задоволені решти заявлених позовних вимог просив суд відмовити з тих підстав, що він не є співвласником житлового приміщення квартири за АДРЕСА_1, оскільки не зареєстрував своє право власності у встановленому Законом порядку, зазначеним приміщенням квартири фактично не користується, а отже в нього відсутній обов'язок з утримання даного нерухомого майна;

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2012 року позов ЖБК «Іллічівський-24» задоволено частково.

Суд першої інстанції:

- cтягнув з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ЖБК «Іллічівський-24», код ЄДРПОУ: 20994356 суму заборгованості за житлово - комунальні послуги у загальному розмірі 5 174 грн. 39 коп.;

- стягнув з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ЖБК «Іллічівський-24», код ЄДРПОУ: 20994356 суму судового збору у розмірі 51 грн. 74 коп., суму витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього суму судових витрат у розмірі 171 грн. 74 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Задовольняючи частково вищевказаний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» від 2004 року визначено, що у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного кооперативу іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Пунктом 15 примірного статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого Постановою КМУ (надалі Примірний статут), житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання при домової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності.

Вимогами п. 43 Примірного статуту визначено, що при наявності рішення суду про поділ паю особа визнається членом кооперативу з моменту набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним кооперативом, є його власністю. У разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 322, 360 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно зі ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (далі - Закон) споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або Законом.

Положення ст. 24 Закону передбачають, що балансоутримувач має право визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 10.1 статуту ЖБК «Іллічівський-24» передбачено, що для забезпечення належного утримання будинку і прибудинкової території ЖБК правління щорічно складає кошторис. Затвердження кошторису здійснюється на загальних зборах членів ЖБК (а.с. 15).

Згідно до п. 10.4 статуту, власник квартири, жилого чи нежилого приміщення зобов'язаний вносити платежі на поточні витрати незалежно від умов користування квартирою, жилим чи нежилим приміщенням, чи окремими об'єктами, що знаходяться в спільній власності (а.с. 16).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2002 року, розділено паєнакопичення на житлове приміщення квартири за АДРЕСА_1 та виділено у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по Ѕ частці, як між подружжям, визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної часткової власності на квартиру за АДРЕСА_1 у рівних частках по Ѕ та виділено у користування ОСОБА_3 житлове приміщення кімнати площею 9, 25 кв.м., у користування ОСОБА_4 житлові кімнати площею 18, 69 кв.м. та 15, 02 кв.м., інші приміщення залишено у спільному користуванні (а.с. 31-36, 116-118).

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2002 року набуло законної сили 05 грудня 2002 року (а.с. 119-120).

Особовий рахунок по сплаті комунальних платежів щодо утримання квартири за АДРЕСА_1 розділено між співвласниками на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2002 року, а саме Ѕ частина житлового приміщення обліковується по особовому рахунку за НОМЕР_1 за ОСОБА_3 та за НОМЕР_2 за ОСОБА_4, що підтверджується Витягами з особових рахунків (а.с. 168-169).

Відповідно до технічного паспорту виданого КП «ОМБТІ та РОН» 28 жовтня 2004 року, квартира за АДРЕСА_1 є трикімнатною, загальна площа складає - 72, 3 кв.м., житлова 43, 3 кв.м., кухня - 7, 6 кв.м., ванна кімната - 2, 6 кв.м., туалет -1,0 кв.м., коридор - 10, 1 кв.м., вбудована шафа - 0,4; 0,6;, 0,5 кв.м., балкон (лоджія) - 2, 5;, 2,3;, 1,4 кв.м. (а.с. 170-171).

Відповідач у справі ОСОБА_3 зареєстрований у житловому приміщенні квартири за АДРЕСА_1 з 16 листопада 1985 року (а.с. 38).

ЖБК «Іллічівський-24» виходячи з положень 15 примірного статуту житлово-будівельного кооперативу затвердженого Постановою КМУ та статуту ЖБК «Іллічівський-24» здійснює експлуатацію належного ЖБК багатоквартирного будинку за АДРЕСА_1 на підставі відповідних Договорів: на послуги водовідведення та водопостачання (а.с. 21), на постачання теплової енергії (а.с. 22-24), на постачання електричної енергії (а.с. 25-28), підряду на технічне обслуговування ліфтів (а.с. 29-33).

Вартість обслуговування та надання послуг визначається з встановлених тарифів та Кошторису затвердженого ЖБК (а.с. 121-124, 143-144).

Районним судом правильно зазначено, що ОСОБА_3 неодноразово попереджувався ЖБК про наявність заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг із вимогою погашення виниклої заборгованості, що підтверджується відповідними Вимогами - претензіями (а.с. 45-49).

18 жовтня 2010 року ЖБК «Іллічівський-24» звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із відповідною заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_3 на їх користь суми заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг у загальному розмірі 5 301 грн. 13 коп. (а.с. 119).

20 жовтня 2010 року Суворовським районним судом міста Одеси по справі за № 2-Н-1480/10 видано судовий наказ, яким з ОСОБА_3 на користь ЖБК «Іллічівський-24» стягнуто суму заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг у загальному розмірі 5 301 грн. 13 коп. який скасовано Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2011 року, за заявою ОСОБА_3 (а.с. 50-51).

Згідно із розрахунком заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг за ОСОБА_3 рахується заборгованість у розмірі 5 174 грн. 39 коп.

Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 частково сплачував вартість комунальних послуг, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 94-99) та розрахунком заборгованості (а.с. 110-113), останній платіж здійснено у червні 2009 року у розмірі 89 грн. 24 коп. (а.с. 110).

Виходячи з вимог п. 43 примірного статуту ЖБК та положень ст. 384 ЦК України, районний суд правомірно зазначив, що оскільки вищевказаним рішенням суду паєнакопичення по зазначеному житловому приміщенню розділено, у ОСОБА_3 виникло право власності на Ѕ частку паю та відповідно право власності на Ѕ частку житлового приміщення квартири, а тому відповідач зобов'язаний приймати участь в утриманні зазначеного нерухомого майна.

При цьому, є обґрунтованими вимоги ЖБК у частині стягнення вартості послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території та вартості послуг з теплопостачання, оскільки зазначені послуги стосуються безпосередньо конструктивного збереження багатоквартирного будинку в цілому та забезпечення його належного утримання, що виходячи з вимог статуту є обов'язком ЖБК, при цьому оплата вартості зазначених послуг є обов'язком власника.

Приймаючи до уваги положення ст. 264 ЦК України, районний суд правильно вказав, що посилання відповідача ОСОБА_3 на застосування до даних правовідносин строку позовної давності є необгрунтованими, оскільки заяву ЖБК до Суворовського районного суду м. Одеси про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, яка в свою чергу є предметом вищевказаних позовних вимог, подано в межах строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про часткове задоволення заявлених ЖБК позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ЖБК суми заборгованості по сплаті вартості комунальних послуг, у розмірі 5 174 грн. 39 коп.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підстави своїх заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57 - 60 ЦПК.

Судова колегія вважає, що відповідач та його представник не довели ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Із всього вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 березня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський -24» до ОСОБА_3 (третя особа ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко