Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а/1770/2682/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/1770/2682/2012   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2а/1770/2682/2012 07 серпня 2012 року 12год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції     до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едмонтон"     про стягнення податкової заборгованості, ВСТАНОВИВ : Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Едмонтон" про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2724, 63 грн. Позивач до початку судового розгляду справи подав клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника податкового органу, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів. Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Оскільки в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, то суд розглядає справу в письмовому провадженні. Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  задоволення. Відповідач зареєстрований як юридична особа державним реєстратором Костопільської районної державної адміністрації 09.07.1999 року (а.с. 6), відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7) та взятий на облік як платник податків Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією 13.07.1999 року за № 541. Судом встановлено, що 25 липня 2011 року позивачем проведено позапланову виїзну перевірку відповідача, за результатами якої складено акт № 48/30485253 від 25.07.2011 року, яким зафіксовано порушення пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, пп."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"  №889-IV від 22.05.2003 року, зокрема - відповідачем утриманий, однак не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 2724, 63 грн.(а.с. 8-11). Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до  загальнодержавних податків і справляється на всій території України. Згідно з пп."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. В силу вимог п.17.1. ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Відповідно до цього та з врахуванням вимог п.1.15 ст.1 вказаного Закону, працедавець є податковим агентом, і зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок осіб, що перебувають з ним у трудових правовідносинах, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Відповідно до пп. 8.1.1, п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.   В силу вимог пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Відповідно до п.20.3 ст.20 цього Закону, особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є: а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент; б) при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації - платник цього податку; в) при самостійному нарахуванні податку його платником - такий платник. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу. Пунктом 22.2 ст. 22  Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року встановлено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону. На день подання позовної заяви до суду заборгованість по податку з доходів фізичних осіб відповідачем не сплачена та становить 2724, 63 грн. Законні підстави для неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб у відповідача відсутні. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.   Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Едмонтон" (35000, вул. Степанська, 111, м. Костопіль, Рівненська область, код ЄДРПОУ 30485253) заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 63 коп., яку перерахувати на р/р № 33219800700222, одержувач: місцевий бюджет Костопільський район, м. Костопіль, код одержувача: 37959370, банк одержувача: ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                    Зозуля Д. П.