Постанова

від 18.07.2012 по справі 6177/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2012 р. № 2-а- 6177/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника відповідача - Межерицького А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" про стягнення суми в розмірі 6884,52 грн. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствам, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок). Відповідно до цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42.

Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-ПІ, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42; далі - Звіт), датою його надходження до відділення є 29.02.2012 (№ 8140).

Згідно зі звітом відповідача за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2011 році становила 13 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" -1 особа.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році для відповідача становив 1 особу, що визначено в розрахунку суми боргу.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч.2 ст. 19 Закону норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Отже, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи (графа 03-графа 02 Звіту = 1-0=1)

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2011 рік становила 13692,31 грн. (графа 05 звіту). Тому сума адміністративно-господарських санкцій становить 6846,16 грн. ( 1 (кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами х 6846,16 (половина середньорічної заробітної плати штатного працівника за 2011 рік).

Згідно з розрахунком станом на 17.04.2012р. сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 6846,16 грн.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, яке використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до чинного законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за рокйл, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.і ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених вищезазначеним Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації в порядку, передбаченому законодавством. Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Спори, що виникають із правовідносин за ст. 19,20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Дані норми також закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, якою затверджений Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6846,16 грн. є 17 квітня 2012 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 18.04.2012року по 15.05.2012 року (28 днів), виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України становить 38,36 грн. (розрахунковий розмір пені 7,5%х120%: 100:366=0,02%; сума пені (6846,16 (сума несплачених адміністративно-господарських санкцій) х 0,02% (розрахунковий розмір пені) х 28 (кількість днів несплати санкцій) = 38,36 грн.), що підтверджується розрахунком, наданим до позовної заяви.

Таким чином, всього сума боргу відповідача становить 6884,52 грн., у тому числі адміністративно-господарські санкцій у розмірі 6846,16 грн., пеня у розмірі 38,36 грн.

Суд зазначає, що вимоги до особливостей організації робочого місця для інвалідів передбачено у ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Суб'єкти господарювання, які працевлаштовують інваліда, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що інвалідів можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такого інваліда і рекомендації МСЕК).

Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні" індивідуальна програма реабілітації- це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях МСЕК.

Ч. 3 ст. 23 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, роботодавцями.

Згідно зі ст.12 Закону України „Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати -навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 Кодексу законів про працю України).

Відповідач не звільняється від обов'язку сплачувати адміністративно-господарські санкції до Харківського обласного відділення на підставі ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.

Результатом працевлаштування відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється роботодавцями.

Законодавством не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця. Закон встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

П.4 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення" передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами. установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 №1534/11814) від 19.12.2005 №420 „Про затвердження форм звітності та інструкції щодо їх заповнення" затверджено перелік форм звітності та інструкції щодо їх заповнення, зокрема №3-ПН „Звіт про наявність вакансій", в якому передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування інвалідів.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці щомісяця подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" (МФО 380009, Розрахунковий рахунок260021014, Банк АТ "ЕРСТЕБАНК" м. Харків, код ЄДРПОУ 32867694, адреса: 61045, М. Харків, О. Яроша, 17-Б, кв. 60) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під. к. 16, отримувач: УДКСУ у Дзержинському районі Банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області Рахунок: 31219230700003 МФО 851011, ЄДРПОУ 37999654) заборгованість в розмірі 6884.52 грн. (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 52 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.