Рішення

від 13.08.2012 по справі 15/5007/51/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/5007/51/12 УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "13" серпня 2012 р.                                                     Справа № 15/5007/51/12 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г. при секретарі Пастощук О.А. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, від відповідача: не з'явився, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терполімергаз" (м.Тернопіль)   до Приватного підприємства "Термомакс" (м.Новоград-Волинський) про стягнення 69549,89 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Терполімергаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з  Приватного підприємства "Термомакс" 69549,89грн., із яких 63227,17грн. основного боргу, 6322,72грн. штрафу. Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив. 10.08.2012р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Терполімергаз" до господарського суду факсимільним зв'язком надійшло клопотання від 10.08.2012р. №259 (а.с. 75), відповідно до якого позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності уповноваженого представника підприємства. Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Слід зазначити, що копія ухвали господарського суду Житомирської області від 03.07.2012р. про відкладення розгляду справи №15/5007/51/12 на 13.08.2012р., яку було направлено на юридичну адресу відповідача: 11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул. Кірова, б. 52, кв. 27, повернулась до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 77-80). Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень на позов не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до чинного законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, господарський суд,   ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Терполімергаз" (позивач/продавець) та Приватним підприємством "Термомакс" (відповідач/ покупець) було укладено договір поставки №03/12 (а.с. 8-9) за умовами якого продавець зобов'язується поставляти і передати у власність покупцю  товар (найменування, кількість і ціна товару вказуються у накладних), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбаченим даним договором (п. 1.1 договору). Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України). Пунктом 3.1 договору поставки №03/12 від 03.12.2009р. сторони погодили, що товар оплачується покупцем довільними платежами згідно виставленого рахунку до 15.12.2009р. Номенклатура, кількість вартість та термін поставки товару вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. В матеріалах справи міститься специфікація №1 від 03.12.2009р. до договору №03/12 у якій сторони визначили асортимент, кількість, вартість та терміни поставки товару (а.с. 10). Згідно п.п. 4.2, 4.3 договору поставки №03/12 від 03.12.2009р., доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок, якщо сторони не узгодили інший порядок поставки. Датою поставки товару вважається дата отримання покупцем товару згідно видаткової накладної. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки №03/12 від 03.12.2009р., позивачем було поставлено відповідачу передбачений специфікацією №1 від 03.12.2009р. товар на суму 63227,17грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-006964 від 04.12.2009р. на суму 63227,17грн. (а.с. 12) та довіреністю серія ЯПП № 965182 від 04.12.2009р. (а.с. 13). Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Як уже зазначалось у п. 3.1 договору поставки №03/12 від 03.12.2009р. сторони визначили, що оплата товару здійснюється в строк до 15.12.2009р. Проте, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені строки не виконав, у зв'язку з чим, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 63227,17грн. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). На час розгляду справи, Приватне підприємство "Термомакс" не надало суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на суму  63227,17грн. Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 63227,17грн. заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за отриманий товар  на суму 63227,17грн., посилаючись на п. 5.3 договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача  штраф в сумі 6322,72грн. Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу, господарський суд враховує наступне. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору передбачена розділом 5 договору поставки №03/12 від 03.12.2009р. Пунктом 5.3 договору поставки №03/12 від 03.12.2009р. сторони погодили, що у разі порушення строку оплати за отриманий товар упродовж більше одного календарного  місяця, ціна неоплаченого товару збільшується на 10%. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Таким чином, з огляду на наведене, передбачена п. 5.3 договору відповідальність за порушення строку оплати товару, за своєю правовою природою є штрафом. Зважаючи на те, що відповідачем допущено прострочення оплати товару більш ніж на один календарний місяць, господарський суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 6322,72грн. (63227,17грн. х 10%). Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості до суду не надав. Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 63227,17грн. основного боргу та 6322,72грн. штрафу. Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України. На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 549, ст.ст.611, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Термомакс" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Кірова, б. 52, кв. 27, ідентифікаційний код 34648989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терполімергаз" (46005, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Микулинецька, 31, ідентифікаційний код 33706122) - 63227,17грн. основного боргу, - 6322,72грн. штрафу, - 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено:  15.08.12 Суддя                                                                     Кравець С.Г.   Віддрукувати: 1 - до справи, 2,3 - сторонам (рек. з пов.).