Рішення

від 09.08.2012 по справі 5011-57/9223-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/9223-2012 09.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Вітряні гори"

про стягнення 33807,51 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Марковська В.В. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 07.08.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Комунального підприємства "Вітряні гори" 33807,51 грн. заборгованості, з яких: 31849,02 грн. -основний борг, 15221,91 -пені, 141,34 грн. -інфляційні втрати, 295,24 грн. -3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1030090 від 17.09.2008р. щодо оплати за постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/9223-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.08.2012р.

07.08.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 07.08.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №20872300.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник), що перейменоване, відповідно до Статуту ПАТ "Київенерго", у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", та Комунальним підприємством "Вітряні гори" (абонент) укладено Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №1030090, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2.1. Договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору відповідач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку №2.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. п. 5 Додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 до 15 числа самостійно отримує в районному відділі тепло збуту №3 за адресою: вул. Щекавицька, буд. № 37/48, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ)

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) здійснює оплату вартості заявленої в договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1030090 від 17.09.2008р., тоді як відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2012р. по 01.06.2012р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 31849,02 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 31849,02 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 15221,91 -пені, 141,34 грн. -інфляційних втрат, 295,24 грн. -3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши положення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1030090 від 17.09.2008р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором енергопостачання.

Згідно наданого позивачем розрахунку, що проведений відповідно до умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.02.2012р. по 01.06.2012р. за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 31849,02 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором та Додатками до нього, строк, оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 31849,02 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовані та не доведено суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, а тому вимога позивача про стягнення основної заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 31849,02 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 15221,91 -пені, 141,34 грн. -інфляційних втрат, 295,24 грн. -3% річних.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7 Додатку №4 до Договору за несвоєчасне виконання умов Договору абонент сплачує пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач здійснює нарахування пені у відповідності до вимог п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1507,30 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунку інфляційних втрат, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 141,33 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з лютого 2012р. по квітень 2012р.

За розрахунком позивача, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 295,24 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 295,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Вітряні гори" (юридична адреса: 04123, м. Київ, вул. Межетова, 25; код ЄДРПОУ 35669376; р/р 26008203134101 АКБ "Київ" або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305; р/р №26000306201 у ВАТ "Ощадбанк" у м. Києві та Київській обл. МФО 322669 ) 31849 (тридцять одну тисячу вісімсот сорок дев'ять) грн. 02 коп. основного боргу, 1507 (одну тисячу п'ятсот сім) грн. 30 коп. - пені, 141 (сто сорок одну) грн. 33 коп. -інфляційних втрат, 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 24 коп. -3% річних, а також 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 80 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.08.2012р.

Суддя О.В. Гулевець