Рішення

від 08.08.2012 по справі 5011-66/7832-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/7832-2012 08.08.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київнет"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРТермінал"

про стягнення 14028,80 грн., в тому числі: 13700,00 грн. основного боргу, 123,30 грн. інфляційних втрат, 205,50 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: Семенаш А.В. за ддовіреністю від 18.04.12

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київнет", звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРТермінал" про стягнення 14028,80 грн., в тому числі: 13700,00 грн. основного боргу, 123,30 грн. інфляційних втрат, 205,50 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем вимог укладеного між сторонами в спрощений спосіб договору поставки терміналу самообслуговування УТ-4 щодо поставки товару, в той час коли позивачем були виконані свої зобов'язання щодо оплати товару в сумі 13700,00 грн. Позивач також зазначає про наявність у відповідача обов'язку за прострочення виконання зобов'язання сплатити три проценти річних та інфляційні втрати.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київнет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРТермінал" було досягнуто домовленість щодо поставки відповідачем позивачу товару -терміналу самообслуговування УТ-4 за ціною 13700,00 грн. з ПДВ.

Так, 31.10.2011 року позивачем як постачальником було виставлено відповідачу як покупцю рахунок-фактуру № СФ-70 на суму 13700,00 грн. за товар - термінал самообслуговування УТ-4, з умовою продажу - безготівковий розрахунок.

Платіжним дорученням від 01.11.2011 року № 54 позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму в розмірі 13700,00 грн. При цьому, в графі «призначення платежу»зазначено: передплата за термінал самообслуговування УТ-4, згідно р/ф №СФ-70 від 31.10.2011 року.

З матеріалів позовної заяви та усних пояснень позивача вбачається, що договір поставки між сторонами у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене та зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що між сторонами у спрощений спосіб був укладений договір поставки товару -терміналу самообслуговування УТ-4 за ціною 13700,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось та як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено оплату продукції згідно укладеного в спрощений спосіб договору поставки терміналу самообслуговування УТ-4.

Так, платіжним дорученням від 01.11.2011 року № 54 позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму в розмірі 13700,00 грн. в якості передплати за термінал самообслуговування УТ-4, згідно р/ф №СФ-70 від 31.10.2011 року.

Проте, відповідачем свої зобов'язання за цим договором виконані не були та термінал самообслуговування УТ-4 не поставлений.

З огляду на викладене, з матеріалів справи вбачається неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки продукції позивачу.

09.12.2012 позивач звернувся до відповідача з листом про повернення коштів в сумі 13700,00 грн., перераховані 01.11.2011 року платіжним дорученням № 54 від 01.11.2011 року, згідно рахунку-фактури № СФ-70 від 31.10.2011 року за термінал самообслуговування УТ-4, у зв'язку зх. відсутністю поставки товару.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, позивачем було здійснено відповідачу передоплату за укладеним в спрощений спосіб договором поставки товару в сумі 13700,00 грн. Натомість, відповідачем свої зобов'язання за цим договором щодо поставки товару виконано не було.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 13700,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків призвело до прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з грудня 2011р. по березень 2012 року нараховані та пред'явлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 123,30 грн., та три відсотки річних з розрахунку прострочки 193 дні в 205,50 грн.

Враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується з наявністю у відповідача обов'язку щодо сплати на користь позивача інфляційних втрат та суми трьох відсотків річних.

Проте, оскільки вимогу щодо повернення коштів позивачем було пред'явлено відповідачу 09.12.2012 року, та з матеріалів справи не вбачається пред'явлення позивачем відповідачу відповідної вимоги раніше наведеної дати, то за висновками суду грошове зобов'язання відповідача є таким, що прострочене з 16.12.2012 року.

З урахуванням викладеного, згідно здійсненого судом розрахунку, який долучено до матеріалів справи, розмір інфляційних втрат за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, за період з 16.12.2012 року по 31.03.2012 року, повинен складати 95,90 грн., та позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

При перевірці судом проведеного позивачем розрахунку трьох відсотків річних з розрахунку прострочки 193 дні, встановлено, що сума заявлених до стягнення трьох процентів річних в сумі 205,5 грн. є арифметично вірною, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на таке, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 13700,00 грн. основного боргу, 95,90 грн. інфляційних втрат, 205,50 грн. 3% річних.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київнет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРТермінал" про стягнення 14028,80 грн., в тому числі: 13700,00 грн. основного боргу, 123,30 грн. інфляційних втрат, 205,50 грн. 3% річних -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРТермінал" (01042, м. Київ, вул.. Івана Кудрі, 5, оі. 206, ЄДРПОУ 35266582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київнет" (03179, м. Київ, пр.. Академіка Палладіна, буд. 7/60, оф. 1 ЄДРПОУ 37499257) 14001,40 грн., (в тому числі: 13700,00 грн. основного боргу, 95,90 грн. інфляційних втрат, 205,50 грн. 3% річних); витрати зі сплати судового збору в сумі 1606,36 грн.

В судовому засіданні 08.08.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписане 13.08.2012р.

Суддя С.А. Гончаров