Рішення

від 09.08.2012 по справі 5020-813/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-813/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2012 року справа № 5020-813/2012 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи за позовом                     Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5), до                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколот» (99003, м.Севастополь, вул. Руднєва,1-Г) про                               стягнення 77 899,87 грн., розірвання договору оренди та звільнення приміщень, за участю представників: Від позивача – не з'явився Від відповідача –не з'явився Суть спору:           17.07.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -  суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколот»про стягнення 77 899,87 грн , розірвання договору оренди та звільнення приміщень Ухвалою суду від 19.07.2012 порушено провадження у справі  № 5020-813/2012 і позовну заяву прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 09.08.2012, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов'язано сторони надати докази, необхідні для правильного та  своєчасного розгляду справи.   У судове засідання позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили. Про час  та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, причини неявки суду не повідомили. Вимоги ухвали суду від 19.07.2012 не виконали, витребувані докази не надали. Відповідач правом, наданим йому статтю 59 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву не надав. Зі  змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо засідання нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).           Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників  сторін  за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України. Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням про дату складення повного рішення. Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача  суд, -     ВСТАНОВИВ: 25.09.2006 між позивачем та відповідачем було укладено   договір  № 269-06 за умовами якого позивач передає, а  відповідач приймає в оренду майно – вбудовані нежитлові приміщення розташовані на першому поверсі прибудовані до житлового п'ятиповерхового будинку, загальною площею 275,90 кв. м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Шевченко, 7 (далі - Договір) (а.с.10-11)           Протоколом узгодження змін до договору оренди №269-06 від 25.09.06, який підписаний сторонами 10.05.2007, внесено зміни до пункту 3.2. Договору та встановлено, що розмір орендної плати складає 59 454,08  грн., орендна плата складає 5 739,13 грн. за місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю  не пізніше 20 числа поточного місяця починаючи з 01.01.2007. На підставі п. 4.4 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, зв'язані з користуванням об'єкта оренди, у тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць                                     (п. 3.3. договору). Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату Орендодавцю (пункт 4.4. Договору). Вступ Орендаря в  користування  майном настає одночасно з підписанням  сторонами акту прийому-передачі майна (пункт 2.4 Договору). Строк дії даного договору сторони погодили до 01.09.2007 (п. 7.1 Договору). В подальшому дія даного договору була продовжена сторонами до 01.09.2012, що підтверджується матеріалами справи (а.с.18) Відповідно до пункту  7.5. Договору, він може бути розірваний  за рішенням суду На виконання умов договору 25.09.2006 Фондом було передано в оренду, а Відповідачем прийнято  зазначене вище майно, про що свідчить Акт прийому-передачі орендованого майна (арк. с 13). Проте, Відповідач належним чином вимоги Договору не виконував, орендну плату у повному обсязі не вносив, у зв'язку з чим за період з листопада 2011 по березень 2012 року утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 49 145,90 грн, що й стало підставою звернення Позивача до господарського суду міста Севастополя з вимогою про стягнення боргу з Відповідача, розірвання Договору та звільнення об'єкту оренди та повернення його Позивачу. Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно п.4.4.3 Договору, Орендар зобов'язав  своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати  інші платежі, пов'язані  з використанням об'єкту  оренди, у тому числі комунальних та експлуатаційних послуг. Пунктом 8.1. Договору передбачено, що  сторони несуть  відповідальність за невиконання, або неналежне виконання  умов Договору. Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість Позивача станом на квітень 2012 року  становить 49 145,90 грн. Контррозрахунків на розрахунки позивача щодо суми основного боргу  та                   відповідачем суду надано не було. Судом перевірено розрахунок позивача щодо суми основного боргу та визнано його вірним (арк. с.8), а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  основного боргу  у розмірі 49 145,90  підлягають задоволенню. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу відповідно до статті  625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних у розмірі 291,16 грн.           Судом перевірено рахунок Позивача та визнано його не вірним (арк. с. 9).Під час проведення розрахунку Позивачем не враховано, що у 2012 році 366 днів.           Судом здійснено власний розрахунок 3% річних Сума боргу, грнПеріод нарахування пеніКількість днів прострочення платежу у 2011 роціКількість днів прострочення платежу у 2012 роціРозмір % річних3% річних, грн 9797,7721.11.11-22.03.124182398,87 23.03.12-04.04.12013310,44 9807,5721.12.11-22.03.121182374,79 23.03.12-04.04.12013310,45 9827,1921.01.12-22.03.12062349,94 23.03.12-04.04.12013310,47 9846,8421.02.12-22.03.12031325,02 23.03.12-04.04.12013310,49 9866,5321.03.12-22.03.120231,62 23.03.12-04.04.12013310,51 ВСЬОГО: 302,6           Таким чином, з Відповідача повинно було стягуватись 3% річних у розмірі 302, грн. Проте Позивачем заявлено до стягнення 291,16 грн.    Оскільки частина друга статті 83 ГПК України надає право господарському суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог лише за клопотанням заінтересованої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення 3% річних  у заявленому позивачем розмірі –291,16 грн. Пунктом  3.5 Договору передбачено, що у разі, якщо  орендна плата  перерахована несвоєчасно  або не у повному обсязі, орендна плата стягується  у відповідності до законодавства за весь період  заборгованості  з урахуванням пені, нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діє у період за який нараховується пеня. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу у п'ятикратному  розмірі  місячної орендної плати.    На підставі зазначених пунктів Договору Позивачем заявлено щодо стягнення з Відповідача  1567,16 грн пені та 26895,65 грн штрафу. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України). За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. За результатами перевірки наданого позивачем розрахунку пені (арк.с.9), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, але є невірним. Під час проведення розрахунку Позивачем не враховано, що з 23.03.2012 облікова ставка НБУ становить 7,5%,  а також не враховано, що у 2012 році 366 днів. Судом здійснено власний  розрахунок пені: Сума боргу, грнПеріод нарахування пеніСтавка НБУ, %Кількість днів прострочення платежу у 2011 роціКількість днів прострочення платежу у 2012 роціСума пені, грн 9797,7721.11.11-22.03.127,754182575,21 23.03.12-04.04.127,501352,2 9807,5721.12.11-22.03.127,751182403,69 23.03.12-04.04.127,501352,25 9827,1921.01.12-22.03.127,75062258,03 23.03.12-04.04.127,501352,36 9846,8421.02.12-22.03.127,75031129,27 23.03.12-04.04.127,501352,46 9866,5321.03.12-22.03.127,75028,36 23.03.12-04.04.127,501352,57 ВСЬОГО: 1636,4 Таким чином, з відповідача повинно було підлягати стягненню пеню у розмірі 1636,4 грн. Проте,  позивачем заявлено до стягнення 1567,16 грн. Оскільки частина друга статті 83 ГПК України надає право господарському суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог лише за клопотанням заінтересованої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення пені  у заявленому позивачем розмірі –1567,16 грн. Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України  Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання           Відповідно до ч.1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.           Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір  штрафу, що підлягає стягненню з відповідача  з 26 895,65 грн до 5 379,13 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №260-06 від 25.09.2006 та зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю. Частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.            Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у свою чергу, визначає, що істотними умовами договору оренди є, зокрема,  орендна плата з урахуванням її індексації. Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). Аналогічна  позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 5021/966/2011. Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.            Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.           Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.           За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).             Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.   Сторони погодили, що Договір може бути розірваний за рішенням суду. Оскільки відповідачем з листопаду 2011 року по березень 2012 року зобов'язання щодо оплати за користування орендованим майном виконувалось неналежним чином, у результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 49 145,90 грн, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та розірвати договір оренди нерухомого майна №269-06  від 25.09.2006, зобов'язати  відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю. Пунктом 7.6 Договору передбачено, що дія Договору припиняється, зокрема, за рішенням суду. Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктами 2.5 Договору передбачено, Орендар зобов'язаний повернути орендоване майно протягом одного тижня з моменту припинення дії договору. Таким чином, вимоги позивача про розірвання Договору та зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю підлягають задоволенню. Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, витрати Позивача по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі. Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Керуючись ст. ст. 22, 75, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково 1.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколот»(99003, м.Севастополь, вул. Руднєва,1-Г,  ідентифікаційний код: 16511719) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, р/р місцевого бюджету м.Севастополя № 33213870700001 в ГУГКСУ  в м.Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 38022717 код платежу 22080400)  заборгованість за  договором оренди  нерухомого майна №269-06 від 25.09.2006 у розмірі 56383,35  грн, з яких 49 145,90 грн –розмір основної заборгованості, 3% річних  у розмірі –291,16 грн, пеня  у розмірі  1567,16 грн. та штраф у розмірі  5 379,13 грн. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили. 2.          Розірвати договір оренди нерухомого майна №269-06 укладений 25.09.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколот». 3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколот»(99003, м.Севастополь, вул. Руднєва,1-Г,  ідентифікаційний код: 16511719) протягом семи календарних днів після набрання рішенням законної сили, звільнити вбудовані нежитлові приміщення розташовані на першому поверсі прибудовані до житлового п'ятиповерхового будинку, загальною площею 275,90 кв. м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Шевченко, 7 та передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011,  ідентифікаційний код 25750044) за актом прийому-передачі. 4.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколот»(99003, м.Севастополь, вул. Руднєва,1-Г,  ідентифікаційний код: 16511719) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, р/р 37188003000416 в ГУГКСУ  в м.Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 25750044, отримувач: ФКМ СМР)   витрати по сплаті  судового збору у розмірі 2 682,5 грн.    Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили. 5.          В іншій частині позову відмовити Повний текст рішення складено 14.08.2012. Суддя                                                         І.А.Харченко Розсилка (рекомендованим зі зворотним  повідомленням): 1.          Фонду комунального майна СМР (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5), 2.          ТОВ «Еколот» (99003, м.Севастополь, вул. Руднєва,1-Г)      Всього 2 прим.