Постанова

від 09.08.2012 по справі 5023/1486/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 5023/1486/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі -Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача -Каратєєва А.Л.

відповідача - Літвінова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1960Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22.05.12 року у справі №5023/1486/12

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш",

м. Суми

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЕлектроПромКомплект",

с. Васищеве

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Насоселектромаш" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, згідно якої просив суд стягнути з відповідача - ТОВ "УкрЕлектроПромКомплект" заборгованість в розмірі 32781,63 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 30554,50 грн., пені в сумі 1686,78 грн., 3% річних в розмірі 326,47 грн. та інфляційних витрат в розмірі 213,88 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2012 року по справі №5023/1486/12 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "УкрЕлектроПромКомплект" на користь ТОВ "Насоселектромаш" суму основного боргу в розмірі 30554,50 грн., пеню в сумі 1686,78 грн., 3% річних в розмірі 326,47 грн., інфляційні витрати в розмірі 213,88 грн. та 1609,50 грн. судового збору. Рішення мотивоване з тих підстав, що сума боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат підтверджені наданими до матеріалів справи доказами.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, що є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначає апелянт у своїй скарзі, позивач не повідомив суд про неналежне виконання ним договору поставки №5301 від 30.05.2011 року, а саме п. 4.4, та про надання письмової згоди на усунення недоліків поставленої продукції Покупцем (ТОВ "УкрЕлектроПромКомплект") самостійно, що і було виконано останнім. На підставі п. 4.3 договору та ч. 6 ст. 268 ГК України, недоліки продукції ліквідуються за рахунок Постачальника. На письмове звернення ТОВ "УкрЕлектроПромКомплект" до Постачальника з вимогою про зниження ціни поставки на суму 30554,50 грн., останній не обґрунтовано відреагував відмовою.

За вказаних обставин, ТОВ "УкрЕлектроПромКомплект" (відповідач) на підставі п. 4.3 договору та керуючись ч. З ст. 538 ЦК України припинив виконання умов договору в частині доплати 30554,50 грн.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі, суду першої інстанції в судовому засіданні були надані документи в підтвердження вищевикладеного, але суд на думку відповідача в обгрунтування свого рішення не звернув уваги на докази законної поведінки відповідача чим порушив п.3 ч.1 ст.84 ГПК України та вимоги ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і су дом.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 30.05.2011 р. між ТОВ "УкрЕлектроПромКолмплект" (відповідачем) та ТОВ "Насоселектромаш" (позивачем) був укладений договір постачання № 5301, на підставі якого позивач зобов'язується передати відповідачу у власність насосне обладнання, ціна, номенклатура та кількість якого узгоджується в специфікаціях, а відповідач зобов'язався прийняти товар та здійснити за нього оплату на умовах, зазначених в договорі.

Позивач відповідно до укладеного договору передав у власність відповідача товар, а саме:

- агрегат електронасосний КсД 125-140-С з електродвигуном 110 кВт/1500 об/хв - 1 шт.;

- агрегат електронасосний АКсВ 320-160-2-С з електродвигуном 45 кВт/3000 об/хв. - 1 шт.;

- агрегат електронасосний 2КО-50/112-С з електродвигуном 110 кВт/1500 об/хв. - 1 шт. на загальну суму 620469,00 грн.

Також, відповідачу було передано товар, а саме насосний агрегат Ш 80-2,5-30/6Б з електродвигуном 15 кВт/1000 об/хв. - 4 шт. на суму 207264,00 грн.

П. 3.4. договору передбачено, що відповідач повинен провести оплату за товар у відповідності із специфікаціями.

Всього відповідачем було сплачено 797178,50 грн., отже несплачена сума складає 30554,50 грн.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Посилання відповідача на те, що при монтуванні отриманого агрегату електронасосного АКсВ 320-160-2-С в його патрубку були знайдені сторонні предмети не підтверджують того, що отриманий від позивача агрегат електронасосний АКсВ 320-160-2-С є неякісною продукцією і не підтверджує вини позивача в постачанні саме неякісного товару, котрий був опломбований виробником продукції. Зазначені обставини, також не можуть бути підставою для несплати отриманого товару та зміни в односторонньому порядку укладеного договору шляхом зменшення вартості отриманого товару, оскільки відповідно до чинного законодавства та укладеного договору (ст. 268 ГК України, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7, п. п. 3.6, 4.2, 4.3, 4.4, 4.7, 5.1, 5.2, 6.7 Договору), в разі виявлення недоліків (неякісності) отриманого товару в установленому порядку і відмови позивача від усунення недоліків, або заміни товару, відповідач мав право звернутись з відповідним позовом, чого ним зроблено не було, а не відмовлятись від сплати отриманого товару.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до п. 6.2. договору, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Отже, сума пені складає 1686,78 грн.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (що складає 213,88 грн.), а також три проценти річних від простроченої суми (в розмірі 326.47 грн.), якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач на адресу відповідача направив претензію № 749 від 05.12.2011 р. з вимогою оплатити борг, яка залишилася без реагування.

Тобто, сума боргу в розмірі 30554,50 грн., пені в сумі 1686,78 грн., 3% річних в розмірі 326,47 грн. та інфляційних витрат в розмірі 213,88 грн., підтверджена наданими доказами та розрахунками.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду Харківської області відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оскаржуються, не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2012 року по справі №5023/1486/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.08.2012 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.