Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а-13724/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 р. м. Львів № 2а-13724/11/1370

15 год.11 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Рісної Ю.Б. представника відповідача Томашівського О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Альте»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Альте»(далі - ПП «Альте») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова з вимогами: визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства «Альте»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.06.2011 р. № 382/23-2/37030580; скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 0002402320/16888, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16874,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., та № 0002412320/16889, яким визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 196384,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

06.08.2012 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд позов задоволити лише в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2011 року № 0002402320/16888 та № 0002412320/16889.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з його контрагентами як по імпорту товарів із закордону, так і по його подальшій реалізації на території України є реальними, товарними, імпортований товар в повному обсязі реалізований контрагентам позивача, а висновки відповідача стосовно невикористання придбаного товару в господарській діяльності позивача не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 382/23-2/37030580 від 17.06.2011 року щодо заниження податку на додану вартість, щодо невикористання придбаного товару в господарській діяльності позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу є відсутність у позивача оформлених товарно-транспортних накладних про транспортування товару контрагентам на території України. Позивач вважає таку позицію недопустимою, на його переконання податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з контрагентами, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і внаслідок помилкового розуміння норм цивільного законодавства дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на додану вартість. Також позивач зазначає, що помилковим є твердження ДПІ у Личаківському районі м. Львова про те, що поставка усього товару, імпортованого ПП «Альте», здійснювалась у м. Львові, адже згідно представлених митних документів розвантаження товару здійснювалось також у м. Києві за місцем знаходження його основного контрагента. Відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі згідно поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 10.02.2012 року, поданих в судовому засіданні 15.02.2012 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав неможливості проведення господарських операцій позивачем з огляду на відсутність у нього складських приміщень, достатньої кількості працівників, непредставлення до перевірки товарно-транспортних документів, які б підтвердили транспортування товару з м. Львова. Вважає, що сам факт надання податковому органу всіх належним чином оформлених вантажно-митних документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання. У зв'язку з чим позивачем було завищено податковий кредит.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ПП «Альте»зареєстроване 19.03.2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради (а.с.164). Позивача взято на облік платника податків до ДПІ у Личаківському районі м. Львова 01.03.2011 року за № 8523, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП.

У період з 16.06.2011 року по 17.06.2011 року державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Альте»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 р., про що складено акт № 382/23-2/37030580 від 17.06.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01.03.2011 року по 31.03.2011 року встановлено його завищення на суму 213258 грн. Проведеною перевіркою не встановлено, що придбаний товар відповідно до представлених ВМД, використовувався у господарській діяльності ПП «Альте». Підставою для таких висновків податкового органу є відсутність у позивача трудових ресурсів, які б приймали участь у відвантаженні товарів покупцям, та виробничих потужностей (складських приміщень), що підтверджує неможливість фактичного відвантаження контрагентам товарів, імпортованих з закордону.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.198.1, п. 198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 213258,00 грн.

Відповідачем 18.07.2011 року прийнято податкові повідомлення - рішення форми «В4»№ 0002402320/16888, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16874,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., та форми «Р»№ 0002412320/16889, у зв'язку з чим збільшено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 196384,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленням - рішеннями, оскаржив останні в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Львівській області. За результатами розгляду даної скарги ДПА у Львівській області прийняла рішення від 30.09.2011 р. № 26061/10/25-005/2139, згідно якого: податкові повідомлення-рішення залишити без змін, а первинну скаргу ПП «Альте»- без задоволення. Дане рішення повторно оскаржене ПП «Альте»до Державної податкової служби України, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги від 02.11.2011 р. № 4752/6/10-2115 залишила без змін податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу ПП «Альте»- без задоволення. Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкових органів ПП «Альте»оскаржило податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 01.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з представлених позивачем первинних документів, 23.03.2010 року ПП «Альте»( далі - покупець) укладено контракт з SAGITTARRIUS Corp. (reg. № 3932803) (Сполучені Штати Америки) (далі - продавець), згідно з умовами якого продавець продає, а покупець (ПП «Альте») купує електронно-технічне обладнання, комп'ютерні комплектуючі, телевізійні комплектуючі, товари народного вжитку (надалі -товар) на умовах DDU-Львів Україна. При цьому п. 2 Контракту передбачено, що умови поставки, які відрізняються від вказаних, можуть зазначатись у відвантажувальних документах на окрему партію товару (а.с. 221).

На підставі вказаного контракту з наступними змінами і доповненнями у березні 2011 року SAGITTARRIUS Corp. поставлено у власність ПП «Альте»товар на загальну суму 1279549,99 грн. Про факт здійснення кожної поставки свідчать вантажно-митні декларації, CMR, інвойси, копії яких є у матеріалах справи, а також відмітки на звороті сторінок контракту з іноземним постачальником. Згідно вказаних вантажно-митних декларацій загальна сума податку на додану вартість, сплачена позивачем при імпорті товару, становить 213258,33 грн.

Згідно акту перевірки № 382/23-2/37030580, а також пояснень представника відповідача у суді, останній не заперечує факт імпорту товару позивачем та сплати податку на додану вартість з ціни даного товару до державного бюджету України. Таким чином, вказані обставини сторонами визнаються та не оспорюються.

На підтвердження подальшої реалізації імпортованого товару на території України, реальності господарських операцій з даними контрагентами представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження подальшого використання імпортованого товару в межах господарської діяльності, позивачем подано суду копії договорів купівлі-продажу та видаткових накладних, які свідчать про продаж імпортованого товару контрагентам на території України. Зокрема, поставлений згідно вантажно-митних декларацій № 209000011/2011/005042 та № 209000011/2011/004977 від 01.03.2011 року товар було реалізовано на користь ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Факт здійснення операцій з продажу даного товару підтверджується накладними № 01/03 1 та 01/03 2 від 01.03.2011 року згідно договору купівлі-продажу № 22/02-01 від 22.02.2011 року, укладеного між ПП «Альте»та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп»(а.с. 60-63,215).

У зв'язку із здійсненням операцій з продажу товару, ПП «Альте» сформовано податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 42280,00 грн. на підставі виданої податкової накладної № 1 від 01.03.2011 року та 30641,67 грн. на підставі виданої податкової накладної № 2 від 01.03.2011 року. Поставлений згідно вантажно-митної декларації № 209000011/2011/002327 від 16.03.2011 року товар було реалізовано також на користь ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Факт здійснення операцій з продажу даного товару підтверджується накладною № 16/03 від 16.03.2011 року згідно договору купівлі-продажу № 22/02-01 від 22.02.2011 року, укладеного між ПП «Альте»та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». У зв'язку із здійсненням операцій з продажу товару, ПП «Альте» сформовано податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 47520,83 грн. на підставі виданої податкової накладної № 3 від 16.03.2011 року. Поставлений згідно вантажно-митної декларації № 209120000/2011/003478 від 23.03.2011 року товар було реалізовано на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 згідно накладної № 23/03 1 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-04 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 згідно накладної № 23/03 2 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-01 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 згідно накладної № 23/03 3 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-02 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 згідно накладної № 23/03 4 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-03 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 згідно накладної № 23/03 5 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-05 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 згідно накладної № 23/03 6 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-06 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 згідно накладної № 23/03 7 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-07 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 згідно накладної № 23/03 8 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-08 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 згідно накладної № 23/03 9 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-09 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_12 згідно накладної № 23/03 10 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-10 від 21.02.2011 року, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_13 згідно накладної № 23/03 11 від 23.03.2011 року на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 21/02-11 від 21.02.2011 року. У зв'язку із здійсненням операцій з продажу товару, ПП «Альте»сформовано податкові зобов'язання з ПДВ: у сумі 4090,00 грн. на підставі виданої податкової накладної № 4 від 23.03.2011 року, у сумі 3000,00 грн. на підставі виданої податкової накладної № 5 від 23.03.2011 року, у сумі 5823,33 грн. на підставі виданої податкової накладної № 6 від 23.03.2011 року, у сумі 7250,00 грн. на підставі виданої податкової накладної № 7 від 23.03.2011 року, у сумі 3148,33 грн. на підставі виданої податкової накладної № 8 від 23.03.2011 року, у сумі 5383,33 грн. на підставі виданої податкової накладної № 9 від 23.03.2011 року, у сумі 4275,83 грн. на підставі виданої податкової накладної № 10 від 23.03.2011 року, у сумі 4339,17 грн. на підставі виданої податкової накладної № 11 від 23.03.2011 року, у сумі 4066,67 грн. на підставі виданої податкової накладної № 12 від 23.03.2011 року, у сумі 4183,33 грн. на підставі виданої податкової накладної № 13 від 23.03.2011 року, у сумі 5000,00 грн. на підставі виданої податкової накладної № 14 від 23.03.2011 року. Вказані фізичні особи -підприємці на момент взаємовідносин з ПП «Альте»перебували на спрощеній системі оподаткування (були платниками єдиного податку згідно свідоцтв, які містяться у матеріалах справи).( а.с.65-131). Поставлений згідно вантажно-митної декларації № 209120000/2011/004032 від 28.03.2011 року товар було реалізовано на користь ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Факт здійснення операцій з продажу даного товару підтверджується накладною № 28/03 від 28.03.2011 року згідно договору купівлі-продажу № 22/02-01 від 22.02.2011 року, укладеного між ПП «Альте»та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». У зв'язку із здійсненням операцій з продажу товару, ПП «Альте»сформовано податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 44168,33 грн. на підставі виданої податкової накладної № 15 від 28.03.2011 року.

Таким чином, ПП «Альте»на підставі здійснення вищевказаних операцій задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 215171 грн., що відображено у поданій податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року.

Згідно п. 201.12. ст. 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Актом перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова не зазначено, що вищезгадані ВМД мали недоліки, порядок їх заповнення відповідав встановленому чинним законодавством, суми за зазначеними ВМД були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації по податку на додану вартість у відповідному періоді.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 17.06.2011 року.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Альте»правомірно згідно п. 201.12. ст. 201 Податкового кодексу України на підставі вантажно-митних декларацій сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 213258 грн.

Щодо тверджень ДПІ у Личаківському районі м. Львова про неможливість встановити факт використання цього імпортованого товару в господарській діяльності позивача, то судом такі твердження до уваги не приймаються, з огляду на наявність у матеріалах справи доказів, які їх спростовують, а саме: накладних про продаж імпортованого товару контрагентам на території України.

Згідно акту перевірки у розділі 3.1.1. «Податкові зобов'язання»ДПІ у Личаківському районі стверджує, що перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів»сум ПДВ за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року у загальній сумі 215171 грн. встановлено, що на формування податкового зобов'язання мало вплив здійснення операцій з гуртової торгівлі побутовою технікою. Податковим орган не встановлено заниження або завищення податкових зобов'язань, задекларованих позивачем.

Таким чином, ДПІ у Личаківському районі м. Львова підтвердила реальність і товарність здійснених господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, за результатами яких у ПП «Альте»виникли податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 215171 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно частини третьої ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова не встановлено порушень в частині формування податкового зобов'язання ПП «Альте»з податку на додану вартість, чим підтверджено, що впродовж березня 2011 року ПП «Альте»було здійснено продаж імпортованого товару на користь його контрагентів. З вартості проданого товару ПП «Альте»задекларовано податкові зобов'язання. Зважаючи на викладене, необгрунтованим є твердження ДПІ у Личаківському районі м. Львова про неможливість здійснення таких операцій з підстав відсутності необхідних трудових ресурсів чи виробничих потужностей у ПП «Альте».

Щодо тверджень ДПІ у Личаківському районі м. Львова про відсутність товарно-транспортних документів, на підставі яких здійснювалось транспортування товару на території України, то як вбачається з СМR -міжнародних товарно-транспортних накладних, що додаються до вантажно-митних декларацій та надані позивачем як відповідачу до перевірки, так і суду до матеріалів справи, а також пояснень представника позивача, доставка товару здійснювалась іноземним перевізником до пункту розвантаження, що зазначався у відповідній СМR (поставка 01.03.2011 р. здійснювалась у м. Львів та м. Київ (місцезнаходження контрагента -покупця товару -м. Київ), 16.03.2011 року - у м. Київ (місцезнаходження контрагента -покупця товару -м. Київ), 23.03.2011 року -у м. Львів (покупцями товару виступали фізичні особи-підприємці), 28.03.2011 року - у м. Київ (місцезнаходження контрагента -покупця товару -м. Київ).

Крім того, судом враховано, що згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.1992 р. № 493/92 (з наступними змінами та поповненнями) нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюється Міністерством юстиції України. Однак, спільний Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»N 488/346, 29.12.1995 року, яким затверджено форму товарно-транспортних накладних 1-ТН, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути обов'язковим для застосування господарюючими суб'єктами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомлень-рішень суду не надано.

Зважаючи на викладене вище податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 18.07.2011 року № 0002402320/16888 та № 0002412320/16889 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2011 року № 0002402320/16888 та від 18.11.2011 року № 0002412320/16889.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Альте»(м. Львів, вул. Ростислава Братуня,5 кв.4а; ідентифікаційний код 37030580) 32,19 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.