Постанова

від 10.08.2012 по справі 2а-4413/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2012 року № 2а-4413/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892302 від 19 березня 2012 року, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003»(далі -позивач, ТОВ «Тріада 2003») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892302 від 19 березня 2012 року .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року загалом у розмірі 113 061,00 грн. за наслідками операцій з контрагентами -ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком». Як зазначав позивач, податковий кредит було сформовано ним на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців, отже мали належний обсяг діє- та правоздатності.

Посилання в акті перевірки на нікчемність правочинів, укладених з вказаними контрагентами, з огляду на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, на переконання позивача, є необґрунтованим, оскільки справа порушена не відносно посадових осіб позивача. До того ж, наявність дійсного або підставного директора чи засновника контрагента не має значення для нарахування та сплати податкових зобов'язань та не впливає на діяльність підприємства в цілому.

Також позивач вказував на те, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання контрагентами своїх податкових зобов'язань.

З цих підстав вважає податкове повідомлення-рішення № 0000892302 від 19.03.2012 року таким, що прийняте з порушенням порядку встановленого законодавством України, без дотримання принципів обґрунтованості, розсудливості та просить його скасувати.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на безтоварний характер операцій позивача з ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком», які не мають адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним договорам. На підтвердження наведених обставин відповідач посилався на відсутність у контрагентів будь-яких активів та найманих працівників, виробничих потужностей, складських приміщень та транспортних засобів. Відсутність активів підтверджується даними податкової звітності, а саме: Додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств не подавався, загальна чисельність працюючих на кожному з підприємств становить 1 чол.

Крім того, відповідач зазначав, що в провадженні СВ ПМ ДПІ Деснянському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №73-207З, порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) підприємств ТОВ «Профіткомпані»(код ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком»(код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтехнолоджи»(код ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Вестком-Груп»(код ЄДРПОУ 36678233), ТОВ «Бета Трейдінг»(код ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображеніє»(код ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Трейд-Фокс»(код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «ТС Альянс»(код ЄДРПОУ 35429446), ТОВ «Тібурон»(код ЄДРПОУ 34760055), ТОВ «Профіт Голд»(код ЄДРПОУ 37378832) і ін. з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відносно гр. ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відносно гр.-ки ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Допитані в межах кримінальної справи №73-207З директори вказаних підприємств пояснили, що за час діяльності вказаних підприємств ніякої господарської діяльності по них не здійснювали, договори не укладали, товари та послуги не поставляли, печаткою підприємства не розпоряджалися.

З огляду на викладене, відповідач прийшов до висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком», оскільки вони порушують публічний порядок, а операції за ними є безтоварними. Відтак податкові накладні, виписані зазначеними контрагентами, не можуть братися до уваги при формуванні податкового кредиту.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання 20.07.2012 р. представника відповідача, суд на підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.02.2012 р. по 21.02.2012 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тріада 2003» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Профіткомпані»(код ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком»(код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтехнолоджи»(код ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Вестком-Груп»(код ЄДРПОУ 36678233), ТОВ «Бета Трейдінг»(код ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображеніє»(код ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Трейд-Фокс»(код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «ТС Альянс»(код ЄДРПОУ 35429446), ТОВ «Тібурон»(код ЄДРПОУ 34760055), ТОВ «Профіт Голд»(код ЄДРПОУ 37378832) за період з 01.03.2009 по 31.03.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 77/1-23-70-32302926 від 28.02.2012 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) -том І, а.с. 42-60.

19 березня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000892307 , яким позивачу, за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97 «Про податок на додану вартість»та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 132 958,00 грн., в тому числі основного платежу у розмірі 113 061,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 897,00 грн. (том І, а.с.40).

Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивачем суду не надано.

Під час перевірки було встановлено, що відповідно до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на рівні ДПА України за період з 01.03.2009 по 31.03.2011 перевіркою ТОВ «Тріада 2003»не встановлено взаємовідносин з ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Трейд - Фокс».

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Тріада 2003»:

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад-грудень 2009 року та січень 2010 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 16 120,61 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Корон-Інвестгруп»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2009 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 13 488,81 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Корнест»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2009 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 348,89 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «ТС Альянс»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за березень-червень 2009 року та суму податку на додану вартість у загальному розмірі 41 722,82 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Трейд-Фокс»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2010-грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 3 306,71 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Прістекс ЛТД»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 33 000,00 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Профінком»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 8 580,80 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Екобудтехнолоджи»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 6 479,55 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Профіткомпані»;

- віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року суму податку на додану вартість у загальному розмірі 65 000,00 грн., сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Прістекс ЛТД».

Як вбачається з Акту перевірки та встановлено в ході судового розгляду справи, донарахування податкових зобов'язань згідно оскаржуваного рішення було здійснено ДПІ за наслідками операцій позивача з ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком» , відтак дослідження спірних правовідносин буде здійснюватись судом в розрізі взаємовідносин ТОВ «Тріада 2003»з вказаними контрагентами.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 198.1 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 113 061,00 грн., стала встановлена ним безтоварність операцій внаслідок:

- порушення СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва кримінальної справи № 73-207 по факту фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності відносно ТОВ «Профіткомпані»(код ЄДРПОУ 37313178), ТОВ «Профінком»(код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ «Екобудтехнолоджи»(код ЄДРПОУ 37194007), ТОВ «Прістекс ЛТД»(код ЄДРПОУ 37144380), ТОВ «Вестком-Груп»(код ЄДРПОУ 36678233), ТОВ «Бета Трейдінг»(код ЄДРПОУ 36925445), ТОВ «Преображеніє»(код ЄДРПОУ 34480840), ТОВ «Трейд-Фокс»(код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ «Корнест»(код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ «Корон-Інвестгруп»(код ЄДРПОУ 36530699), ТОВ «ТС Альянс»(код ЄДРПОУ 35429446), ТОВ «Тібурон»(код ЄДРПОУ 34760055), ТОВ «Профіт Голд»(код ЄДРПОУ 37378832) та ін., за фактом умисного ухилення від сплати податків, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відносно гр. ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212 КК України;

- згідно протоколів допиту свідків особи, зазначені засновниками ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком»- гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 - не причетні до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств;

- анулювання свідоцтва ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком»платника податку на додану вартість;

- відсутності матеріальних та трудових ресурсів (складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, тощо) для здійснення фінансово-господарської діяльності у ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профінком»;

- відсутності за місцезнаходженням ТОВ «Профінком».

Зважаючи на наведене податковий орган прийшов до висновку про відсутність у ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених договорах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у наведених підприємств створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а відтак, носять фіктивний характер.

За таких обставин, відповідач прийшов до висновку, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»в порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Внаслідок вищеописаного позивачем, на думку податкового органу, неправомірно сформовано податковий кредиту з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010року та січень, лютий 2011 року на загальну суму 113 061,00 грн., чим порушено пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та у відповідності до пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України до позивача, у зв'язку з порушенням наведених вище норм, здійснено нарахування штрафних санкцій у сумі 19 897,00 грн.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає висновки податкового органу доведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, між ТОВ «Профінком» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_4 , що діє на підставі Статуту та ТОВ «Тріада 2003»(Покупець), було укладено договір поставки №0501-т від 05.01.2011р. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцеві товар, визначений у видаткових накладних, а покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором прийняти та оплатити визначений товар.

Позивачем на виконання умов вказаного договору були отримані від ТОВ «Профінком»видаткові накладні, видані та підписані, як зазначено у них, ОСОБА_4 за №РН-215 від 29.12.2010 на суму 39019,92 грн., в т.ч. ПДВ -6003,32 грн., №РН-011203 від 12.01.2011 на суму 11952,86 грн., в т.ч. ПДВ -1992,14 грн., №РН-011907 від 19.01.2011 на суму 54403,66 грн., в т.ч. ПДВ -9067,28 грн., №РН-012503 від 25.01.2011 на суму 27165,60 грн., в т.ч. ПДВ -4527,60 грн., №РН-021101 від 11.02.2011 на суму 27165,60 грн., в т.ч. ПДВ -4527,60 грн., №РН-032301 від 23.03.2011 на суму 41301,00 грн., в т.ч. ПДВ -6883,50 грн., податкові накладні, видані та підписані, як зазначено у них, ОСОБА_4, за № 215 від 29.12.2010 р., № 011001 від 10.01.2011 р., № 012502 від 25.01.2011 р., № 012803 від 28.01.2011р. на загальну суму 198 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 000,00 грн. Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофрокартону та дерев'яних піддонів.

Як встановлено перевіркою, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Профінком», було віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року у загальному розмірі 33 000,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Екобудтехнолоджи» правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних Так, від імені ТОВ «Екобудтехнолоджи»за підписом ОСОБА_5 було виписано позивачу видаткову накладну №940 від 29.10.10 на загальну суму 51484,80 грн., в т.ч. ПДВ 8580,80 грн. та податкову накладну № 940 від 29.10.2010р. на суму 51484,80 у т.ч. ПДВ 8580,80 грн. Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофрокартону.

Як встановлено перевіркою, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Екобудтехнолоджи», було віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року у загальному розмірі 8 580,80 грн.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Профіткомпані» правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних. Так, від імені ТОВ «Профіткомпані»за підписом ОСОБА_6 було виписало позивачу видаткову накладну № РН-32 від 25.02.2011 на загальну суму 38877,30 грн., в т.ч. ПДВ 6479,55 грн. та податкову накладну № 32 від 25.02.2011р. на суму 38877,30 у т.ч. ПДВ 6479,55 грн. Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофрокартону.

Як встановлено перевіркою, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Профіткомпані», було віднесено позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року у загальному розмірі 6 479,55 грн..

Крім того, між позивачем та ТОВ «Прістекс ЛТД» правовідносини відбувались на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних. Так, від імені ТОВ «Прістекс ЛТД»за підписом ОСОБА_3 було виписано позивачу видаткові накладні № РН-2391 від 30.11.2010, № РН-2833 від 29.12.2010, № РН-011401 від 14.01.2011, № РН-022501 від 25.12.2011 на загальну суму 390 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 65 000,00 грн. та податкову накладну № 2391 від 30.11.2010р. на суму 390 000,00 у т.ч. ПДВ 65 000,00 грн.

Змістом господарських операцій згідно вказаних документів є поставка гофроящиків, гофрокартону, гофропрокладок та дерев'яних піддонів.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем надано суду копії банківських виписок з рахунку позивача. Як встановлено перевіркою, станом на кінець періоду, що перевіряється, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках позивача з ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»відсутня.

Враховуючи надання до перевірки вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»та Податковим кодексом України для формування податкового кредиту, в зв'язку з чим ТОВ «Тріада 2003»має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД».

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на нижченаведене.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту у період до 01.01.2011р.), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Аналогічні приписи з приводу порядку формування податкового кредиту містяться також у Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01.01.2011 року та регулює спірні правовідносини, що виникли після вказаної дати.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною , але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як своїх так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій.

Тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту, можна визнати формування податкового кредиту правомірним.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено ДПІ у Голосіївському районі міста Києва під час проведення перевірки, надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Прістекс ЛТД»оскільки останні, як продавці (постачальники), не мали трудових ресурсів (технічного персоналу), основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, виробничих активів, складських приміщень для зберігання товарів та фактично були створені без мети здійснення підприємницької діяльності.

Їх засновники та директори -ОСОБА_3 (ТОВ «Прістекс ЛТД»), ОСОБА_4 (ТОВ «Профінком»), ОСОБА_5 (ТОВ «Екобудтехнолоджи»), ОСОБА_6 (ТОВ «Профіткомпані») - в порушення діючого законодавства фінансово-господарською діяльністю не займалися, ніяких договорів, видаткових, податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку не підписували, поставок товарів не здійснювали та нікому не доручали вчиняти будь-які дії від імені. Зазначені обставини підтверджуються постановою про порушення кримінальної справи № 73-207 від 02 вересня 2011 (том 2, а. с. 165-166), в рамках якої прийнята постанова про призначення позапланової перевірки позивача від 01.12.2011 року (том 2, а. с. 75), протоколом допиту ОСОБА_3 від 20 вересня 2011 року (том 2, а. с. 77-80), протоколом допиту ОСОБА_5 від 04 жовтня 2011 року (том 2, а. с. 81-83), протоколом допиту ОСОБА_6 від 20 вересня 2011 року (том 2, а. с. 84-86), протоколом допиту ОСОБА_4 від 20 вересня 2011 року (том 2, а.с. 87-89).

Так, відповідно до постанови про порушення кримінальної справи №73-207 від 02.09.2011р., винесеної старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Шульгою С.О. порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення (придбання) ТОВ «Арктіка», ТОВ «Тріексім», СТ «Норд», ТОВ «Євромаст», ТОВ «Бета Трейдінг», ТОВ «Преображеніє», ТОВ «Промбудексперт», ТОВ «Альфа-Скрін», ТОВ «Українські торгівельні шляхи», ТОВ «Елітсістемгруп», ПП «Профіл -С», ТОВ «Феррум Груп», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Валденс компані», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Профінком», ТОВ «Ольтіма», ТОВ «Ментекс компані», ТОВ «Сіріус юнітрейд», ТОВ «Приват-Спокій»з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (том 2 а.с. 181-182).

Крім того, відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 13.10.2011р., винесеної старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Шульгою С.О., порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) ТОВ «Екобудтехнолоджи», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт Голд», ТОВ «Вестком-Груп»з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, яку об'єднаного у одне провадження зі справою №73-207 (том 2 а.с. 183-185).

Розслідуванням по справі встановлено, що вказані підприємства, зокрема, ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи»зареєстровані без мети здійснення господарської діяльності, з метою надання податкової вигоди третім особам.

При цьому встановлено, що вказані підприємства за юридичними адресами не знаходяться, фактичні адреси відсутні, до органів державної податкової служби звітуються за заниженими показниками фінансово-господарської діяльності. Підготовка та підписання необхідних первинних бухгалтерських та інших документів для створення видимості начебто проведених господарських операцій (які фактично не проводились) від імені директорів вищезазначених підконтрольних фіктивних підприємств здійснюється невстановленими особами за невстановленою адресою. Допитані засновники показали, що ніякого відношення до діяльності вищезазначених підприємств не мають.

Так, згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_3 від 20.09.2011 року встановлено, що він до діяльності підприємства ТОВ «Прістекс ЛТД» ніякого відношення не має, погодився підписати реєстраційні документи підприємства за грошову винагороду. Дозволу на виготовлення печатки підприємства нікому не надавав, власноруч печатку підприємства не виготовляв. Після державної реєстрації товариства ОСОБА_3 ніяких фінансово-господарських операцій не здійснював, фактичного відношення до діяльності підприємства не має, організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві не виконував. Як директор підприємства, ніяких договорів не укладав та не підписував, податкові накладні, акти виконаних робіт не складав та не підписував. Довіреностей на ведення фінансово-господарської діяльності не видавав та не підписував. Податкову звітність не складав, не підписував та до податкових органів не подавав. Гр. ОСОБА_3 не знайомі постачальники та покупці товарів (робіт, послуг) підприємства ТОВ «Прістекс ЛТД», чим займалось підприємство йому не відомо, де знаходяться первинні бухгалтерські та податкові документи підприємства, а також печатка ТОВ «Прістекс ЛТД»йому не відомо. Підприємство ТОВ «Прістекс ЛТД»було зареєстровано ним без мети ведення фінансово-господарської діяльності і отримання прибутку, а з метою отримання грошової вигоди.

Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_5 від 04.10.2011 року встановлено, що він до діяльності підприємства ТОВ «Екобудтехнолоджи»ніякого відношення не має. Про те, що він являється директором та засновником даного підприємства дізнався від співробітників податкової міліції. ОСОБА_5 повідомив, що у грудні 2010 року ним було втрачено паспорт, військове посвідчення та ідентифікаційний код. ТОВ «Екобудтехнолоджи»йому не відоме, не знає адреси вказаного підприємства, його вид діяльності, в якому податковому органі знаходься на обліку, а також чим займається підприємство. Реєстраційних документів ТОВ «Екобудтехнолоджи»ніколи не підписував, готівкові кошти та власне майно до статутного фонду підприємства не вносив. Дозволу на виготовлення печатки підприємства нікому не надавав, власноруч печатку підприємства не виготовляв. Також ОСОБА_5 повідомив, що нікого не уповноважував на реєстрацію, перереєстрацію підприємства та здійснення бідь-якої фінансово-господарської діяльності від його імені, як директора ТОВ «Екобудтехнолоджи». Фактичного відношення до діяльності підприємства не має, організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві не виконував. Як директор підприємства, ніяких договорів не укладав та не підписував, податкові накладні, акти виконаних робіт не складав та не підписував. Податкову звітність не складав, не підписував та до податкових органів не подавав. Гр. ОСОБА_5 не знайомі постачальники та покупці товарів (робіт, послуг) підприємства «Екобудтехнолоджи», чим займалось підприємство йому не відомо, де знаходяться первинні бухгалтерські та податкові документи підприємства, а також печатка «Екобудтехнолоджи»йому не відомо.

Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_6 від 20.09.2011 року він до діяльності підприємства ТОВ «Профіткомпані» ніякого відношення не має, директором, бухгалтером та засновником даного підприємства не являється. У листопаді 2010 року він на прохання знайомого за грошову винагороду надав копію свого паспорту та ідентифікаційного коду, не розуміючи мети надання цих документів. Надалі за грошову винагороду ОСОБА_6 підписав якість документи, змісту яких він не розумів. Про те, що він являється директором та засновником ТОВ «Профіткомпані»дізнався від співробітників податкової міліції у 2011 році. Фактичного відношення до діяльності підприємства не має, організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві не виконував. Як директор підприємства, ніяких договорів не укладав та не підписував, податкові накладні, акти виконаних робіт не складав та не підписував. Податкову звітність не складав, не підписував та до податкових органів не подавав. Статутний фонд підприємства не формував. Надаючи пояснення, гр. ОСОБА_6 розумів, що ТОВ «Профіткомпані»зареєстроване без мети здійснення господарської діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_4 від 20.09.2011 року встановлено, що він до діяльності підприємства ТОВ «Профінком» ніякого відношення не має, директором, бухгалтером та засновником даного підприємства не являється. У кінці 2010 року він на прохання раніше невідомого йому громадянина за грошову винагороду надав копію свого паспорту та ідентифікаційного коду, не розуміючи мети надання цих документів. Про те, що на ім'я ОСОБА_4 буде зареєстроване ТОВ «Профінком»йому не було відомо. Надалі за грошову винагороду ОСОБА_4 підписав пакет документів, змісту яких він не розумів. Фактичного відношення до діяльності підприємства не має, організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві не виконував. Також гр. ОСОБА_4 повідомив, що ніяких довіреностей на представництво органах державної влади від його імені нікому не надавав та свідомо письмово на це нікого не уповноважував. Довіреностей на ведення фінансово-господарської діяльності також не видавав та не підписував. Статутний капітал ТОВ «Профінком»не формував. Розрахункові рахунки у банківських установах не відкривав. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Профінком»він не отримував та нікого не уповноважував. Печатку в установах дозвільної системи не замовляв та не отримував, де знаходиться печатка підприємства йому невідомо. Документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Профінком», інші документи бухгалтерської та податкової звітності він не складав та не підписував, чим займалось підприємство йому не відомо, де знаходяться первинні бухгалтерські та податкові документи підприємства, а також печатка ТОВ «Профінком»йому не відомо.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи постановою Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2012 року у справі № 1-404/12 по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 205 КК України звільнено останнього від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України на підставі статті 45 Кримінального кодексу України в зв'язку з дійовим каяттям та закрито провадження у справі. Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась набрала законної сили.

Як зазначено в постанові суду, в ході судового розгляду справи вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України знайшла своє підтвердження.

Суд зазначає, звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 відбулось на підставі ст. 45 Кримінального кодексу України, тобто з нереабілітуючих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво -це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Отже, як видно з наявних матеріалів справи, та було встановлено також перевіркою, ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи»зареєстровані та проваджують фінансово-господарську діяльність без відома та згоди їх засновників та призначених у законному порядку керівників.

Також, судом встановлено, що відповідно до податкової звітності, поданої ТОВ «Прістекс ЛТД»до ДПІ у Печерському районі міста Києва -копія звіту форми 1 ДФ - загальна чисельність працюючих на вказаному підприємстві складала одну особу (том 2, а.с. 200-204).

З поданої до податкового органу декларації з податку на прибуток ТОВ «Прістекс ЛТД»за І півріччя 2010 року вбачається відсутність на підприємстві основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток).

Крім того, в декларації з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування (том 2, а.с. 217 (зворотній бік)).

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомила суд, що ТОВ «Профіткомпані» не звітує до державного податкового органу починаючи з березня 2011 року, декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року не подана, інформація щодо основних фондів і складських приміщень у підприємства відсутня, як і не подавало до ДПІ звіти за формою 1-ДФ (том ІІ, а.с. 3).

З поданої до податкового органу декларації з податку на прибуток ТОВ «Екобудтехнолоджи» за 12 місяць 2012 за 3 квартал 2010 року та за 2010 рік вбачається відсутність на підприємстві основних засобів та залишків товарно-матеріальних цінностей (у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток) (том 2 а.с.133-144).

Крім того, в декларації з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування (том 2, а.с. 137).

В ході аналізу податкової звітності податкової звітності ТОВ «Профінком»під час перевірки встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи»адміністративно-господарських можливостей, трудових ресурсів, устаткування, транспорту, необхідних для виконання господарських зобов'язань, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру створення правових наслідків.

Суд зазначає, що за вимогами п/п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), яким затверджено Порядок заповнення податкової накладної, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037), чинного на час виникнення спірних відносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження здійснення господарської операції.

Обов'язковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним , таким, що має юридичну силу.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», податкові накладні якого стали підставою для формування ТОВ «Тріада 2003»податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вказане відповідає правові позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 05 березня 2012 року (номер у ЄДРСР 23740257).

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відтак, за встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що договір, видаткові та податкові накладні, підписані від імені ТОВ «Прістекс ЛТД»- ОСОБА_3 , від імені ТОВ «Профінком»- ОСОБА_4 , від імені ТОВ «Профіткомпані»- ОСОБА_6 , від імені ТОВ «Екобудтехнолоджи»- ОСОБА_5, не відповідають вимогам, які встановлені для первинного документа, а тому не є допустимими засобами доказування і, відповідно, не можуть доводити обставини, які в цих документах зафіксовані.

За наведених підстав не приймаються до уваги надані позивачем товарно-транспортні накладні (том.2 а.с.50-61 ) на підтвердження факту перевезення товарів, оскільки останні також підписані від імені контрагентів наведеними вище особами, які не брали участі у діяльності підприємства та жодних документів фінансово-господарської діяльності не підписували.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що в подальшому товар, який нібито був отриманий від ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», був згідно відповідних договорів проданий іншим контрагентам, що підтверджується відповідними податковими та видатковими накладними, оскільки зазначені документи свідчать тільки про те, що товарно-матеріальні цінності поставлялися позивачем, однак доказів того, що зазначені товарно-матеріальні цінності були поставлені позивачу саме ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», суду надано не було.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки товарів фактично не мали реального характеру, операції з поставки товарів оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами. В даному випадку, суд приходить до висновку про проведення безтоварних операцій з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат (видаткових та податкових накладних, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту та валових витрат, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів (правочинів), укладених між позивачем та ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи», саме по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами, а укладення договору не є доказом їх виконання.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину , який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується, що товари позивачу ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи»фактично не поставлялись та позивачем не придбавались.

Створення ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи»для фіктивного підприємництва свідчить про відсутність у них будь-яких можливостей на виконання господарських зобов'язань за укладеними з ТОВ «Тріада 2003»угодами та відсутність будь-яких фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань та досягнення економічного результату. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профінком», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Екобудтехнолоджи»ставили за мету не виконання договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Закон України «Про податок на додану вартість», Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що позивачем неправомірно сформовано податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010року та січень, лютий 2011 року на загальну суму 113 061,00 грн., чим порушено пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки суд встановив порушення податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 19 897,00 грн. є також правомірним.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892302 від 19 березня 2011 року та, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.