Рішення

від 13.08.2012 по справі 5023/3148/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р.Справа № 5023/3148/12 вх. № 3148/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

за участю

позивача - Барчук А.В. довіреність №66-01-16/2 від 04.01.2012 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Національний технічний університет "Харківський Політехнічний інститут" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" м. Харків заборгованості по орендній платі і пені за договором оренди №6 від 01 травня 1999 року у розмірі 88 570,61 грн., заборгованості по відшкодуванню земельного податку за договором оренди №6 від 01.05.1999 року у розмірі 5 130,04 грн., який укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 154,01 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх.№12028, в якій користуючись ст. 22 ГПК України та у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 65 007,86 грн., заборгованість по відшкодуванню земельного податку за договором оренди №6 від 01 травня 1999 року у сумі 5 130,04 грн. та судовий збір у розмірі 2 154,01 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Враховуючи, що згідно ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Судом встановлено, що при виготовленні ухвали про порушення провадження від 16 липня 2012 року та ухвали про відкладення провадження у справі від 06 серпня 2012 року у справі №5023/3148/12 було допущено технічну описку в частині визначення відповідача по справі, а саме вказано Українсько-ліванського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" м. Харків, замість - "Товариство з обмеженою відповідальністю "Дани", яка підлягає виправленню.

Відповідно ч.1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне виправити технічну описку в ухвалі про порушення провадження від 16 липня 2012 року та ухвалі про відкладення провадження у справі від 06 серпня 2012 року у справі №5023/3148/12 в частині визначення відповідача по справі, замість Українсько-ліванського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" м. Харків, слід читати - "Товариство з обмеженою відповідальністю "Дани".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі №5023/3148/12, яка вручена повноважному представнику відповідача (аркуш справи №86). Крім того, представник відповідача звертався до суду із клопотанням про відкладення провадження у справі, яке було судом задоволено та відповідно ухвали господарського суду Харківської області від 06 серпня 2012 року розгляд справи було відкладено на 06 серпня 2012 року, але відповідач у судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

01 травня 1999 року, за погодженням із Фондом державного майна України між Національним технічний університет "Харківський Політехнічний інститут" (далі по тексту-позивач) та Українсько-Ливанським товариством з обмеженою відповідальністю "Дани" (у зв'язку з перереєстрацією уставних документів в 2007 року - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дани") (далі по тексту - Відповідач) було укладено договір № 6 (далі по тексту Договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідно до акту прийому - передачі від 01.05.1999 року Позивач передав, а Відповідач прийняв в платне строкове користування нежитлові приміщення площею 813,2 кв.м. розташовані за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1 на цокольному та першому поверхах гуртожитку № 1 "Гігант".

Договір було укладено до 01.05.2004 року строком на 5 років.

Термін дії договору неодноразово продовжувався відповідно до додаткових угод, кожен раз на різні терміни.

Так, додатковою угодою від 01.05.2004 року дію договору продовжено до 30.04.2005 року строком на 1 (один) рік. З наданої в оренду 01.05.1999 року площі 813,2 кв.м. Відповідач з 01.05.2004 року передав, а Позивач прийняв (акт передачі-прийому від 30.04.2004 року) площу 80,5 кв.м. Таким чином в оренді Відповідача залишилися нежитлові приміщення загальною площею 732,7 кв.м.

Додатковою угодою від 01.05.2005 року строк дії договору продовжено до 01.05.2008 р. строком на 3 (три) роки. Додатковою угодою від 01.02.2008 р. термін дії договору продовжено до 30.06.2010 р. Додатковою угодою від 01.07.2010 року строк дії договору продовжено до 30.06.2011 року. Додатковою угодою від 27.06.2011 року строк дії договору продовжено до 30.06.2012 року, включно, строком на 1 (один) рік.

Відповідно до акту прийому - передачі від 01 жовтня 2011 року Відповідач передав, а позивач прийняв нежитлові приміщення загальною площею 275,3 кв.м.

Додатковою угодою до вказаного договору оренди від 27 червня 2012 року строк дії договору було продовжено до 30 червня 2013 року включно.

Як передбачено ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями) затверджена методика розрахунку орендної плати, на підставі якої визначалася річна орендна плата, про що зазначено в п. 3.1. Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору при нарахуванні орендної плати повинні враховуватись відповідні індекси інфляції та ПДВ.

Щомісячну орендну плату Відповідач повинен сплачувати не пізніше 20-го числа поточного місяця (згідно з додатковою угодою від 01.05.2004 року - не пізніше 10-го числа місяця, а згідно з додатковою угодою від 02.01.2007 року - не пізніше 15-го числа місяця вступного за звітним).

Як передбачено нормами діючого законодавства, а саме ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 3 ст. 762 ЦК України, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін або на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач та Відповідач дійшли згоди, що за умовами п. 3.3. Договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та інших випадках, передбачених законодавством України.

На підставі вищевикладеного розмір орендної плати переглядався та змінювався неодноразово, про що укладалися додаткові угоди до Договору.

Позивач є закладом освіти та установою, яка повністю утримується за рахунок бюджету і зв'язку з цим, на підставі підпункту 282.1.8. Податкового кодексу України звільняється від земельного податку.

Разом з тим, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, на підставі вищевказаного та у відповідності з додатковою угодою від 01.05.1999 року Відповідач зобов'язався окремо сплачувати земельний податок згідно з діючим законодавством (п. 4.21 Договору).

Відповідно до додаткової угоди від 01 жовтня 2011 року до договору оренди Відповідач взяв на себе обов'язок протягом дії договору своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати Орендодавцеві земельний податок за користування часткою земельної ділянки на підставі виставлених рахунків, які Орендар повинен отримувати у виробничому відділі Орендодавця.

Відповідачем в обгрунтування своїх заперечень не надано доказів припинення дії договору його розірвання та повернення ним спірного приміщення орендарю, тобто наявність зобов'язань у відповідача перед позивачем є очевидною, що також підтверджується сплатою відповідачем заборгованості після подання позовної заяви до господарського суду, у зв'язку із чим позивачем зменшено позовні вимоги.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем також нарахована пеня згідно п. 3.4. договору оренди №6 у розмірі 5558,72 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.4. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця нарахуванням пені від суми недоплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням пені складає 65 007,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості з урахуванням пені у розмірі 65007,86 грн., та суму по відшкодуванню земельного податку у розмірі 5 130,04 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що Позивачем згідно платіжному дорученню наданому разом із позовною заявою за № 3861 від 26 червня 2012 року сплачено судовий збір у розмірі 2154,01 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, сума судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви майнового характеру становить 1874,02 гривні.

Таким чином судові витрати, судовий збір у розмірі 1874,02 грн. покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 267, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, р/р 260015871 ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 24481205) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002 м. Харків, вул. Фрунзе, 21, р/р № 31256273210029 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 02071180) заборгованість по орендній платі і пені за договором оренди № 6 від 01 травня 1999 року у сумі 65 007, 86 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, р/р 260015871 ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 24481205) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002 м. Харків, вул. Фрунзе, 21, р/р № 31256273210029 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 02071180) заборгованість по відшкодуванню земельного податку за договором оренди № 6 від 01 травня 1999 року у сумі 5 130,04 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дани" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1, р/р 260015871 ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код 24481205) на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002 м. Харків, вул. Фрунзе, 21, р/р № 31256273210029 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 02071180) судовий збір у розмірі 1 874,02 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/3148/12

Повне рішення складене 14 серпня 2012 року.