Рішення

від 16.08.2012 по справі 5006/12/117/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.12 р. Справа № 5006/12/117/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Гатунок Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат», м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

про стягнення 22298,27грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кемичаджи О.А. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством «Донецьккіновідеопрокат», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка про стягнення на користь ОКП «Донецьккіновідеопрокат» заборгованості в сумі 13399,90грн., пені в сумі 194,71грн. та 3% річних в сумі 145,39грн. та на користь місцевого бюджету заборгованість в сумі 8290,95грн., пеню в сумі 134,40грн. та 3% річних в сумі 132,92грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №01-1/47 від 22.06.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 21690,85грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 329,11грн. та 3% річних в сумі 278,31грн.

Заявою від 14.08.2012р. позивач збільшив розмір позовних вимог, у зв'язку із тим, що на дату подання позову до суду індекс інфляції за червень 2012р. не був відомий, рахунок за червень 2012р. було виставлено пізніше, у зв'язку із чим просить суд стягнути на користь ОКП «Донецьккіновідеопрокат» заборгованість в сумі 15057,61грн., пеню в сумі 204,21грн. та 3% річних в сумі 145,39грн. та на користь місцевого бюджету заборгованість в сумі 8290,95грн., пеню в сумі 204,21грн. та 3% річних в сумі 132,92грн. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку із чим приймається судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 місце проживання відповідача - ОСОБА_1 зазначено наступне: 84638, АДРЕСА_1. Саме ця адреса була зазначена позивачем у позовній заяві та саме за цією адресою судом були надіслані ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між ОКП «Донецьккіновідеопрокат» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 22 червня 2011р. було укладено договір №01-1/47 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 55,0кв.м., розташоване на 1 поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі ОКП «Донецьккіновідеопрокат».

Відповідно до умов п. 1.3. договору об'єкт оренди є спільною власністю територіальної громади сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради та належить Орендодавцю на праві господарського відання (оперативного управління).

Згідно п.2.1. договору строк договору оренди встановлено з 22.06.2011р. по 22.06.2012р.

За приписами п.2.3. договору приймання-передача об'єкту оренду оформляється актом прийому-передачі об'єкту оренди. Акт підписується сторонами та скріплюється їхніми печатками та є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад, сел., селищ, міст, що знаходяться в управління обласної ради, затвердженої рішенням обласної ради від 09.09.2003р. №4/10-266 зі змінами, внесеними рішенням обласної ради від 28.10.2004р. №4/19-517, рішенням обласної ради від 23.11.2006р. №5/6-101 та становить 30,00грн за кв.м. без ПДВ за базовий місяць оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.2. договору).

Відповідно до умов п.3.3. договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 15-го числа, наступного за звітним місяцем у відношенні: 50% - в обласний бюджет, 50% - Орендодавцеві.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що витрати на утримання об'єкту оренди сплачуються Орендарем не пізніше 15-го числа поточного місяця за повний попередній місяць оренди.

За приписами п.6.1.2. договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та щомісячні витрати по утриманню об'єкта оренди.

Відповідно до п.9.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати або інших платежів, передбачених договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

До укладеного договору 22.06.2011р. між сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі об'єкту оренди, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 55,0кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Акт підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

В підтвердження надання (отримання) послуг згідно договору оренди між сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт за період з липня 2011р. по червень 2012р., які містять найменування послуг та їх суму. Всі акти здачі-приймання робіт підписані з боку Орендаря без заперечень.

На підставі договору оренди та підписаних актів здачі-приймання робіт позивачем були виставлені до оплати рахунки у період з липня 2011р. по червень 2012р., всього на загальну суму 26566,26грн., з яких 17475,31грн- на користь ОКП «Донецьккіновідеопрокат», 9090,95грн. - на користь місцевого бюджету.

За твердженням позивача отримані відповідачем рахунки частково були ним оплачені, а саме на користь позивача було сплачено 2417,00грн. на користь бюджету - 800,00грн.

У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань за договором оренди позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №01-1/484 від 13.12.2011р. з вимогою сплатити оренду в усім 3141,51грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 23348,56грн., з яких перед позивачем 15057,61грн., перед бюджетом - 8290,95грн.

Між сторонами було складено та підписано акт звірки заборгованості станом на 24.07.2012р. відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 23852,26грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Водночас, на спірні правовідношення поширюються також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідають умовам пункт 3.3 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату на умовах передоплати в строк до 15 числа місяця наступного за звітним.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №б01-1/47 від 22.06.2011р. належним чином не виконав, орендну плату сплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 23348,56грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 23852,26грн. відповідач повністю підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 24.07.2012р. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 23348,56грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 278,31грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді 3% річних в сумі 278,31грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 408,42грн. на підставі умов п.9.2 договору.

Згідно приписів ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог передбачених ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відтак за висновком суду наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 408,42грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та таким що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.10, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.11, 202, 509, 530, 546, 549, 550 598, 599, 610-612, 625, 626, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка про стягнення на користь ОКП «Донецьккіновідеопрокат» заборгованості в сумі 15057,61грн., пені в сумі 204,21грн. та 3% річних в сумі 145,39грн. та на користь місцевого бюджету заборгованості в сумі 8290,95грн., пені в сумі 204,21грн. та 3% річних в сумі 132,92грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в ВАТ «ВТБ Банк», м. Горлівка, МФО 321767) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» (83015, м. Донецьк, пр-т Ватутіна, 35, п/р 35434001003470 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, п/р 26007000111278 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 02404121) борг в сумі 15057,61грн., пеню в сумі 204,21грн., 3% річних в сумі 145,39грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 в ВАТ «ВТБ Банк», м. Горлівка, МФО 321767) на користь місцевого бюджету м. Горлівки (р/р 33212870700021 в ГУ ДКУ Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686448, код платежу 22080400) борг в сумі 8290,95грн., пеню в сумі 204,21грн., 3% річних в сумі 132,92грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.08.2012р.

Суддя Тоцький С.В.